Тетяна Лежух-Вовк: «Адвокатура стимулює мене постійно розвиватись»

Тетяна Лежух-Вовк – адвокат, медіатор, директор ЮК «Лежух та партнери», директор Школи молодого юриста.

Розпочала кар’єру юриста у віці 18 років, навчаючись на денному відділенні університету. У 23 роки отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Досвід юридичної практики – 13 років. Сфери практики: господарське право, кримінальне право, договірне право, нерухомість. Автор численних публікацій, експерт телевізійних проектів.

Життєве кредо: «Прийшов, побачив, переміг».

– Тетяно, як зазвичай починається Ваш робочий день?

– Кожен мій день починається з перегляду списку моїх цілей, встановлення переліку та пріорітетності завдань на сьогодні. Мої власні завдання на день обов’язково повинні мати кінцеву глобальну мету, вони повинні наближувати мене до моїх життєвих цілей. Я переконана, що лише дисципліна і системний підхід в досягненні цілей можуть привести до високих результатів.

– Які додаткові бонуси для самовдосконалення дає робота керівника юридичної компанії?

– Моя робота дає мені дуже багато можливостей: по-перше, будь-який керівник повинен бути високо дисциплінованою людиною; по-друге, робота вчить цінувати свій час та концентруватись лише на важливих завданнях; по-третє, розвиток відповідальності: перед клієнтами за свою роботу та перед співробітниками за їх подальшу долю; по-четверте, саме адвокатура стимулює мене постійно розвиватись та шукати креативні шляхи вирішення питань клієнтів.

– Мабуть, у адвокатській практиці часто виникає конфлікт між законом та мораллю, справедливістю. Обираєте щось одне чи шукаєте баланс?

– Цей конфлікт дійсно неминучий. Щодо себе я його вже давно вирішила. Так, я глибоко переконана, що кожна людина має право на захист та на дотримання всіх процедур, передбачених законом. З іншого боку, якщо правопорушення дійсно було вчинено потенційним клієнтом, для мене дуже важливим є зрозуміти, чи присутній в конкретній ситуації умисел та як людина ставиться до вчиненого. Якщо я бачу, що людина вчинила правопорушення умисно, не переусвідомила вчинене, наявні тяжкі наслідки і є перспектива того, що вона продовжить розпочате – я не візьмусь за її захист. Для мене особисто важливо, щоб моя робота змінила ситуацію в кращий бік, а не поглибила її. Це особисто моя позиція.

– Трапляється, що під час спілкування із клієнтами відчуваєте себе більше психологом, ніж юристом?

– На початку своєї практики я дійсно себе почувала більше психологом, аніж юристом. Було дуже незручно перебити людину і здавалось, що розмова з неодноразовим обговоренням всіх деталей  зможе допомогти встановити більш тісний зв’язок з клієнтом. Пізніше я зрозуміла, що потрібно виробити алгоритми спілкування з клієнтами та встановити таймінг з акцентом на ті деталі, які допоможуть у справі. Мені здається, що ми, як адвокати, повинні встановити психологічний настрій у роботі з клієнтом, показати йому шляхи вирішення проблеми та просто добре робити свою роботу. І найголовніше – клієнт повинен завжди психологічно почувати себе захищеним адвокатом, а не лише бачити ще одну людину в процесі.

– Вам подобається виступати з адвокатськими промовами у судах?

– Я не прихильник довгих промов, мені більше подобаються лаконічні виступи. Для цього перед кожним судовим слуханням я обов’язково формую для себе перелік тез – головних ідей свого виступу. Мені здається, що суд втрачає увагу, якщо виступ адвоката триває більше 7 хвилин, саме тому я намагаюсь стисло акцентувати увагу на своїй позиції. Спочатку в промові використовую сильний аргумент, потім аргумент середньої сили – і обов’язково завершую виступ сильним аргументом.

– Чи вигідно стороні захисту, якщо справа стає публічною, викликає резонанс у суспільстві?

– Все дуже залежить від справи, фігурантів, а також того, які наслідки може принести справі резонанс. Мета резонансу справи має полягати у тому, щоб держава тримала на контролі конкретну справу та її вирішення мало позитивний вплив на все суспільство. На жаль, це не завжди стається саме так, тому перш, аніж прийняти рішення про висвітлення справи в публічній площині, потрібно зважувати всі «за» та «проти».

– Піар в юридичному бізнесі – важлива складова успіху?

– Як на мене, піар дає можливість людині заявити про себе та виділитись серед колег, проте це далеко не все. Основною ж складовою успіху є налагодження всіх робочих процесів, постійне самовдосконалення та ставлення до роботи та результати. Якщо всього цього не буде – піар не буде мати жодного значення.

– Школа молодого юриста, яку Ви очолюєте, займає особливе місце в житті?

– Так, я дуже люблю цей проект, адже він дозволяє мені знайомитись з новими цікавими людьми, постійно перебувати в «професійній формі» і найголовніше – більше всього радію, коли людина, яка пройшла у нас навчання, досягає високих результатів. Звичайно, все залежить від кожної конкретної людини та її бажання, але усвідомлення того, що ти дотичний до її результату – дуже надихає. І навіть, якщо я читаю лекцію після важкого робочого дня – заняття, проведене зі студентами надає мені крила.

– Яку книгу, не пов’язану з юриспруденцією, можете порадити прочитати адвокатам?

– Безумовно, це книга Кейт Феррацці «Ніколи не їжте наодинці». Мені подобається ця книга, оскільки вона вчить як правильно спілкуватись з оточуючими та без маніпуляцій, органічно налагоджувати дружні зв’язки. І ще там є одна дуже важлива річ, яку я цілком поділяю: потрібно знайти людей, які поділяють твої цінності, робити для них більше, аніж вони очікують, та не чекати нічого навзаєм.