Виклики для приватних виконавців: вдосконалення законодавства та нові рішення Верховного Суду

Для успішного виконання від виконавця вимагається застосування багатьох інструментів психологічної взаємодії із боржником, оскільки нерідко виконавчі провадження підкріплені бекграундом з гострими конфліктами між сторонами. Як Вам вдається знаходити спільну мову із боржниками?

На мій погляд, є кілька важливих принципів в діяльності виконавця, які закріплені на законодавчому рівні, а також іноді фактично є проявом особистих та професійних якостей.
Дуже важливим є прояв поваги до усіх сторін виконавчого провадження та дотримання загальнолюдських та професійних норм етики під час примусового виконання рішень. В цілому, на мою суб’єктивну думку, в професії виконавця важче працювати людям із фокусом уваги на конфліктність та вибором більш грубих шляхів вирішення питань. Чим більше намагань зрозуміти історію та особистісні мотиви боржника, тим більше вірогідність якщо не налагодити контакт, то принаймні вивести людину із провокативно-агресивного стану. Звісно, фактор війни, що котрий рік неспинно триває в Україні, підвищив рівень агресії в суспільстві, та призвів до нових викликів у професійному спілкуванні між людьми.

Сьогодні багато дискусій точиться навколо принципів реалізації арештованого майна та можливих змін у процедурі примусової реалізації, що передбачена законопроектом № 11139. Які думки у колі виконавців та що особисто Ви думаєте з цього приводу?

У нашій спільноті є багато побоювань щодо нових правил реалізації майна у виконавчому провадженні, згідно із якими вся примусова реалізація майна, описаного та арештованого в межах виконавчих проваджень, відбуватиметься через платформу «Прозорро.Продажі».
Влітку відбулася робоча зустріч за участю членів АПВУ та керівництва АТ «Прозорро.Продажі». Очима виконавця зміна платформи для проведення торгів веде до низки ризиків, оскільки ми маємо вже майже трирічний досвід взаємодії з майданчиками АТ «Прозорро.Продажі», адже проводимо реалізацію земельних ділянок відповідно до змін, внесених в Земельний кодекс, та прийнятого у 2021 році порядку проведення земельних торгів.Одним із найголовніших неузгоджених питань є неможливість зупинення торгів у момент, коли лот вже виведено на реалізацію. На відміну від платформи ДП «Сетам», на майданчиках АТ «Прозорро.Продажі» дана функція не передбачена. При цьому практика виконання судових рішень свідчить про те, що зупинення виконавчих дій є дуже розповсюдженою процедурою у виконавчому провадженні, і досить часто є маніпулятивною ініціативою боржника, який намагається уникнути виконання судового рішення, або ж розтягнути процедуру примусового виконання в максимально довгий проміжок часу.
Окрім того, за роки практики реалізації лотів виконавчого провадження відбулося багато змін та модернізації і спрощення процедури торгів для виконавців та покупців на платформі ДП «Сетам». Цілком логічними є можливість подібних напрацювань і для АТ «Прозорро.Продажі», але розуміємо, що це процес не одного місяця, а можливо і року, що, на мою думку, не сприяє ефективності виконавчого провадження.

Експерти різного рівня обговорюють переваги та недоліки реалізації арештованого майна на ДП «СЕТАМ» і АТ «Прозорро.Продажі» в межах виконавчого провадження. Особлива увага приділяється наслідкам оскарження електронних аукціонів. Як можете охарактеризувати систему?

З точки зору практики, це досить цікаве питання. Коли виконавці почали реалізовувати земельні ділянки у 2021 році, ми стикнулися із проблемою лотів-двійників. Така ситуація виникла через кілька виконавчих проваджень, відкритих у різних виконавців по стягненню заборгованості з одного боржника, на користь різних стягувачів. Оскільки на АТ «Прозорро.Продажі» існує понад 40 електронних майданчиків, із якими виконавець може укласти договір для здійснення процедури реалізації описаного та арештованого майна, виникли прецеденти, коли різні виконавці описували одну і ту саму земельну ділянку, що належала одному боржнику, і кожен виконавець формував цей лот з одним і тим самим майном на різних електронних майданчиках.
Також, як вже зазначала, на АТ «Прозорро.Продажі» не передбачена можливість зупинення аукціону за Постановою виконавця (яка може виноситися виконавцем на вимогу Ухвали суду за поданням різних суб’єктів, або через інші обставини, що чітко передбачені конкретною статтею спеціального Закону), що, фактично, на мою думку, призводить до порушення прав стягувача. Адже при проведенні аукціону через ДП «Сетам» торги можуть бути зупинені на будь-якому етапі та поновлені на відповідну кількість днів до їх проведення в момент, коли обставини, за яких відбулось зупинення, змінились або зникли. В свою чергу, враховуючи специфіку поведінки українського боржника, який часто намагається зловживати правами, торги через АТ «Прозорро.Продажі» мають повністю скасовуватися на будь-якому етапі, при винесенні виконавцем Постанови про зупинення виконавчого провадження. Враховуючи 4 етапи торгів, що тривають певний проміжок часу, на практиці можемо стикнутися із ситуацією, що торги можуть взагалі не відбуватися роками, навіть при повній закінченій процедурі опису, арешту та оцінки такого майна боржника.

Протягом останнього року в Україні значно збільшилася кількість скарг, пов’язаних із неналежним виконанням рішень немайнового характеру. Опираючись на власний досвід, як Ви бачите вирішення цієї проблеми?

Якщо аналізувати саму суть проблеми, то її вирішення можливе лише впровадженням дієвих санкцій за невиконання такої категорії рішень. В чинному законодавстві чітко передбачена процедура, за якою виконавець має діяти, коли відкриває провадження з метою виконання рішення немайнового характеру. Процедура передбачає чітко встановлені строки виконання вимог виконавця боржником та можливість накладення штрафу у разі невиконання рішення, незважаючи на первинні та вторинні вимоги виконавців.
При цьому важливим і трошки нелогічним, як на мене, є обов’язок виконавця передати сам штраф на виконання вже після закінчення виконавчого провадження, адже, незважаючи на дуже маленьку суму цього штрафу для фізичної чи юридичної особи боржника, можливість застосування інструменту арешту та примусового стягнення коштів як стимулюючого засобу впливу з метою досягнення виконання рішення було б більш дієвим.
Для прикладу, в моїй практиці я часто раджу, за можливості, подавати на виконання рішення немайнового характеру разом із майновим. І навіть якщо сума коштів до стягнення невелика (наприклад, відшкодування витрат за професійну правничу допомогу, витрат на судовий збір), все ж класичні дієві активні методи стягнення за рішеннями майнового характеру демонструють боржникові серйозність та дозволяють виконавцю вчиняти активні виконавчі дії, що автоматично трошки більше стимулює виконати всі рішення суду на користь стягувача.
В цілому, аналізуючи іноземну практику та досвід безпосередньої роботи із цими категоріями рішень, можу стверджувати, що впровадження інституту астренту як практики штрафної грошової санкції за невиконання рішення немайнового характеру мало б дійсно підвищити рівень виконання за даною категорією рішень. Станом на зараз, навіть використовуючи безліч технік перемовин, психологічного спонукання та законної процедури при виконанні таких рішень, виконавець іноді буває безсилим, якщо боржник рішення виконувати категорично та принципово не хоче. На жаль, органи поліції також нечасто здатні якісно відпрацювати процедуру притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 382 ККУ (умисне невиконання рішення суду), незважаючи на те, що саме цим мала б за законом закінчуватися виконавче провадження, в якому дії виконавця не призвели до фактичного виконання.

Чи взаємодіють судді та приватні виконавці при примусовому виконанні рішень?

На початку роботи заступником Голови Ради приватних виконавців м. Києва, до складу якої мене обрали колеги на З’їзді приватних виконавців регіону восени минулого року, одним із пріоритетних завдань в роботі нашого органу самоуправління ми разом із колегами-членами Ради визначили налагодження комунікації із суб’єктами, з якими ми постійно перетинаємось під час здійснення діяльності у сфері примусового виконання рішень.
Певні проблемні практичні питання, з якими всі виконавці Києва стикаються в процесі роботи, нам вдалося донести до суддів під час конференції, яку організувала Рада нашого регіону за підтримки АПВУ та Pravo Justice.
Досить цікавим є те, що в канцелярії судів теж існують прецеденти людського фактору, який іноді стає прикладом «звичаєвого права», і нам дійсно вдалося ініціювати жваві дискусії щодо деяких подібних кейсів, із якими виконавці постійно стикаються в роботі. Яскравим прикладом такого обговорення були вимоги до виконавчих документів, зокрема до Ухвал про забезпечення. Приватні виконавці часто стикаються із недосконалістю процесуального законодавства, в якому не передбачені окремі інструменти застосування дієвих заходів примусового виконання, особливо коли мова іде про керівників боржників-ЮО, або боржників-ФОП.
Важливим є донесення думки виконавців та наша готовність відстоювати свою позицію до кінця, створюючи нову практику Верховного Суду. Саме тому діалог між приватними виконавцями та суддями є дуже важливим напрямом роботи та розвитку як професії, так і всієї сфери примусового виконання.

Як часто на практиці сьогодні відбуваться ухилення боржника від виконання рішення через дії, що містять ознаки фраудаторності та фіктивності?

Думаю, що досить часто. Приблизно раз на три місяці я відкриваю виконавче провадження та, здійснюючи перевірку майнового стану, доходжу висновку, що боржник відчужив своє майно на кінцевих етапах розгляду рішення в судах. Судова практика оскарження таких реєстраційних дій та повернення майна у первісний стан позитивна для стягувачів. Логіку здійснення таких дій боржником вбачаю лише у затягуванні процесу примусового виконання, адже, на жаль, судовий розгляд справ триває довго через перевантаженість судової системи.

За останній рік відбулися зміни у складі керівництва Асоціації приватних виконавців України та регіональних рад приватних виконавців. Як оцінюєте такі зміни і чи впливають вони на процеси виконання?

За останній рік Асоціацією приватних виконавців України було ініційовано і проведено дуже багато корисних заходів, спрямованих на розвиток всієї сфери примусового виконання судових рішень та інших органів, та на підвищення довіри до інститут приватних та колег-державних виконавців.
Мені дуже подобається активна та прогресивна позиція членів Ради приватних виконавців м. Києва. Вважаю дієвою тенденцією запровадження стратегічних сесій та фокус на налагодженні комунікації із суддями першої інстанції та Верховного Суду, правоохоронними органами, представниками ДП «Сетам» та АТ «Прозорро.Продажі».
Делегація приватних виконавців, які мали бажання та змогу власним коштом відвідати 25-й Міжнародний Конгрес судових виконавців UIHJ – Union Internationaledes Huissiers de Justice, що відбувся в травні 2024 в Бразилії, гідно представила професійну спільноту виконавців України серед іноземних колег. Цей досвід дуже розширює світогляд та дає надзвичайно цінний новий погляд на деякі процеси розвитку професії, у порівнянні із шляхом розвитку інституту приватних виконавців в іноземних країнах.
В цілому, на мою думку, професійна спільнота приватних виконавців України розвивається: відчуваються певні процеси усвідомлення необхідних законодавчих змін, а також змін у Етичному кодексі виконавців, важливість поширення інформації про професійну діяльність серед колег-адвокатів, нотаріусів, арбітражних керуючих.

Марія Фесик,

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва,
заступник Голови Ради приватних виконавців м. Києва,
член редакційної колегії Вісника АПВУ