Виконавець – вкрай важлива і необхідна професія

post-img

3 хв читати

– Андрію, порадьте з Вашого досвіду – як бізнесу краще вибудовувати стосунки з виконавчою службою? Як з боку боржника, так і стягувача.

– Як приватний виконавець, я би радив стягувачу звертатись саме до приватних виконавців.

Стосовно вибудовування стосунків, якщо справа нескладна, та зводиться до стягнення коштів з рахунків боржника, та боржник є платоспроможним – то, за великим рахунком, від стягувача потрібен лише виконавчий документ та його заява.

Як що ж мова йде про більш ускладнене виконання, пов’язане з пошуком, розшуком та зверненням стягнення на майно боржника, судовими справами за скаргами боржника на дії приватного виконавця, то виконавцю і стягувачу в даному випадку вже є необхідність комунікувати. Зазвичай такими комунікаторами є штатні юристи, або ж адвокати, які обслуговують бізнес клієнта.

Ну а боржниками краще не ставати взагалі, і виконувати рішення до початку їх примусового виконання, позаяк виконавче провадження для боржника обернеться додатковими втратами у вигляді виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, а також витратами, що здійснюються у виконавчому провадженні.

– Особисто Вам комфортніше працювати з фізичними чи юридичними особами?

– Якщо мова йде про стягувачів, то по великому рахунку немає різниці, ну а якщо про боржників, то мені особисто психологічно комфортніше працювати з юридичними особами, незважаючи не те, що вони є більш «міцним» опонентом.

– Зважаючи на проблеми із виконанням судових рішень в Україні, порада не доводити конфлікт до суду залишається актуальною?

– Мабуть, так. Можу ще додати, що якщо вже є рішення суду, що набрало законної сили, то краще не доводити його до примусового виконання, а виконувати добровільно ще до відкриття виконавчого провадження.

– Чи вважаєте Ви справедливими критерії доступу в професію виконавців?

– З одного боку, я успішно склав іспит, при цьому залишившись при своїй думці, що практичне завдання за своєю суттю не є автоматизованим. Його перевіряє не система, а комісія, тобто живі люди. При цьому, особисто у мене до складання іспиту зауважень немає. Я отримав 97,5 із 100 можливих балів, і вважаю що це та оцінка, на яку я заслуговував. Проте є претензії у кандидатів які складали іспит пізніше, та іспит не склали, та які скаржаться чи то на збій чи то на втручання в систему. Мені важко тут щось сказати, з огляду на те, що у мене зі складанням іспиту жодних проблем не виникло.

Що стосується критеріїв доступу до професії, то я би на законодавчому рівні ще додав би критерій доброчесності, аби у професію був закритий доступ недоброчесним особам, а також певним посадовцям ДВС із «токсичним шлейфом» негарних справ, в тому числі і у вигляді надуманих подань щодо притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності.

– Якщо говорити про етичний бік професії… У виконавчій службі виживають лише морально найстійкіші?

– Скоріше психологічно найстійкіші. А ось морально найстійкіші не витримують і йдуть. Це я говорю про державну виконавчу службу, як і державну службу загалом.

Що стосується етичного боку професії, то, можливо, у суспільства вона викликає мало симпатій, адже приватних виконавців традиційно асоціюють з колекторами, та робота виконавців, на думку пересічних громадян, зводиться до «відбирання майна». Але це лише стереотип. Як каже мій колега-виконавець із Сербії в таких випадках: «Ми не відбираємо в боржника, ми повертаємо кредитору належне йому по праву». І я з ним повністю згоден.

Коли я телефоную стягувачу – фізичній особі і повідомляю йому про те, що стягнув та перерахував належні йому кошти, стягнуті за судовим рішенням з банку чи страхової компанії, або з його роботодавця, відношення людини до виконавця змінюється. Вона розуміє що, це вкрай важлива і необхідна професія.

– Чи справдилися побоювання, які були під час запровадження інституту приватних виконавців?

– На щастя, не справдилися. З того моменту, як перші представники професії почали свою діяльність, минуло вже два роки. Можна з упевненістю стверджувати, що прогнози скептиків щодо того, що колектори стануть приватними виконавцями чи приватні виконавці перетворяться на колекторів, на щастя, не збулися. За ці два роки жодного приватного виконавця не було затримано на отриманні хабаря, на відміну від дещо сумної статистики їх державних колег.

З огляду на це, на моє переконання, можна вже вести мову про зрівняння «мандатів» приватного та державного виконавця.

Так, на сьогоднішній день, приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання ряду рішень, зокрема, за якими боржниками є державні та комунальні підприємства чи юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, чи які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; рішення, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішення, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності.

Переконаний, що більшість цих обмежень вже можна скасовувати.

– Самоврядування приватних виконавців лише розпочало розвиватися, чи є позитивні тенденції?

– Позитивні тенденції безумовно є, але головне завдання Асоціації приватних виконавців України, як і будь якої незалежної професійної саморегулівної організації – це захист своїх членів. На жаль, це завдання поки що залишається невиконаним.

– Яка проблема зараз найболючіша для спільноти приватних виконавців? 

– Найболючіша проблема для спільноти приватних виконавців – це контроль регулятора, який має ознаки втручання в незалежну професійну діяльність.

Має бути чіткий розподіл контролю за діяльністю приватних виконавців. Процесуальний контроль за діями приватних виконавців може здійснювати виключно суд. Результати судового процесуального контролю можуть бути взяті до відома під час вирішення питання щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Міністерство юстиції України має перейматися контролем організації діяльності приватних виконавців, а не оцінювати їх процесуальні дії, підмінюючи собою суд.

– Яку зміну необхідно здійснити у сфері виконавчого провадження вже зараз?

– Як мінімум, налагодити нормальну роботу електронного отримання відповідей на запити виконавців в Автоматизованій системі виконавчого провадження та запровадити автоматизований арешт коштів всіх категорій боржників.

А взагалі, проблемних питань у виконавчому провадженні набагато більше, одні з них мають вирішуватись змінами до законодавства, інші мають здебільшого «технічний» характер, але теж поки що, на жаль, залишаються невирішеними.