Вивезення коштів та речей за кордон: що варто знати?

Пане Золтане, сьогодні на адресу FEMIDA.UA надходить велика кількість звернень від читачів щодо питання в’їзду та виїзду з України, переміщення через кордон грошей та речей, продажу-купівлі нерухомості тощо. Найчастіше звертаються із запитами щодо суми готівкових коштів, яку сьогодні можна вивезти за кордон. Розкажіть про це детальніше.

Це питання регулює ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні цінності».

Транскордонне переміщення фізособами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує 10 000 євро (за офіційним курсом НБУ на день переміщення через митний кордон України), підлягає письмовому декларуванню митним органам. Без письмового декларування та підтверджуючих документів можна вивезти лише суму, меншу 10 000 євро.

Таким чином, якщо людина письмово задекларувала суму та надала визначені НБУ підтверджуючі документи, вона може вивезти з України будь-яку суму коштів (як в національній, так і в іноземній валюті).

Які документи для цього необхідні?

Питання пакету документів, які потрібно надати для того, щоб вивезти готівкові кошти у сумі понад 10 000 євро, регулює п. 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 № 5.

Фізособи-резиденти можуть вивезти за кордон суму, що перевищує 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

– зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;
– придбання цією особою банківських металів у банках виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

У цьому контексті варто відмітити, що документи, які підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків.

Усі інші різновиди документів, як то декларації про майновий стан та доходи, декларації платників єдиного податку, розписки про отримання грошей в борг, договори купівлі-продажу (навіть якщо в них зафіксовано, що покупець отримав оплату в день підписання договору) тощо не дають право на вивезення суми у розмірі еквіваленту 10 000 євро і більше.

Тобто, для переміщення суми, що перевищує 10 000 євро, варто розмістити відповідну суму коштів (зокрема, в разі їх отримання внаслідок продажу об’єкту нерухомості, автомобіля чи іншого цінного майна) на банківському рахунку?

Саме так. Крім того, у такому випадку можна буде зняти відповідну суму коштів з рахунку для підтвердження наявності правових підстав для їх вивезення.

Ця процедура не складна, але у цьому випадку клієнту доведеться пройти ідентифікацію та верифікацію у банку, а також підтвердити законність походження коштів.

Тут якраз згодяться декларації про майновий стан та доходи, декларації платників єдиного податку, договори купівлі-продажу (навіть якщо в них зафіксовано, що покупець отримав оплату в день підписання договору), дарування, позики тощо.

Крім того, при знятті великої суми коштів в подальшому можуть бути складнощі через обмеження, встановлені Нацбанком на період дії воєнного стану.

Розкажіть про вивезення цінних речей за кордон.

Питання вивезення цінних речей за кордон регулює Митний кодекс України. У відповідності до ст. 369 Кодексу, особисті речі, які перевозяться у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, не оподатковуються митними платежами, звільняються від проведення заходів офіційного контролю та не потребують наявності підтверджувальних документів.

Перелік таких особистих речей визначено ст. 370 Митного кодексу України.

До них, зокрема, належать:

– два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносні персональні комп’ютери, дві електронні книжки, один переносний телевізор, один проектор;
– спортивне спорядження (велосипед, вудка, комплект альпіністського спорядження, комплект лиж, дошка для серфінгу тощо);
– особисті прикраси, які були у користуванні;
– два переносні музичні інструменти;
– два годинники;
– одяг, взуття, призначені виключно для власного користування;
– 500 мл туалетної води або 100 мл парфумів;
– інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб, передбачені законодавством.

А як щодо вивезення, скажімо, антикваріату?

А от для вивезення речей, які становлять культурну цінність (картини, старовинні книги, рідкісні музичні інструменти, колекції, антикваріат тощо) потрібно мати документи, що підтверджують право власності на них, пройти державну експертизу та отримати свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.

Крім того, є речі, взагалі заборонені для вивезення за кордон (перелік таких речей визначено постановою КМУ від 28 травня 2012 року № 468).

Згідно із ст. 371 Митного кодексу України речі, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (крім тих, на які встановлено вивізне мито), не підлягають письмовому декларуванню.

Якщо ж сумарна вартість речей, що вивозяться, перевищує 10 000 євро або ці речі оподатковуються вивізним митом, то необхідним є їхнє письмове декларування з поданням митної декларації, зі сплатою вивізного мита у визначених випадках, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та обмежень.

Є випадки, коли за умови письмового декларування можна вивезти речі вартістю понад 10 000 євро і без подання документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон. Зокрема, якщо ці речі вивозяться у зв’язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання або тимчасово вивозяться під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення.

Яка відповідальність передбачена за порушення усіх вищезазначених умов вивезення валютних цінностей та речей за кордон?

Відповідно до ст. 471 Митного кодексу України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом НБУ на день вчинення порушення.

Приміром, у разі спроби вивезення без письмового декларування 100 000 євро, на особу буде накладено штраф у розмірі гривневого еквіваленту 18 000 євро (20 % від 90 000 євро, що становлять різницю між дозволеною до вивозу сумою і сумою, яку намагались вивезти).

Недекларування товарів тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 % вартості цих товарів.

Недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення (крім культурних цінностей) – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5100 грн з конфіскацією таких товарів або без такої.

Спроби вивезення товарів чи валютних цінностей поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу, загрожують штрафом в розмірі 100 відсотків вартості товарів з конфіскацією цих товарів (ст. 482 Митного кодексу України).

Така ж сума штрафу загрожує і у випадку виявлення спроби вивезення товарів, валютних цінностей з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Додатково в цьому випадку конфіскації підлягають також товари та/або транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення таких товарів (ст. 483 Митного кодексу України).

Тут варто відмітити, що у разі спроби вивезення валютних цінностей чи речей без підтверджуючих документів та декларування їх буде вилучено на час розгляду справи про порушення митних правил. І повернуті вони будуть лише після накладення відповідного стягнення, якщо при цьому не буде винесено рішення про їх конфіскацію.

Які граничні суми розрахунків готівкою фізичних осіб між собою за договором купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню?

Постановою Правління НБУ від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» зі змінами, затвердженими Постановою Правління НБУ від 25.11.2016 № 407, встановлено граничні суми розрахунків готівкою:

• підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня – в розмірі 10 000 грн;
• між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня – в розмірі 50 000 грн;
• фізичних осіб між собою за договором купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, – у розмірі 50 000 грн.

Ст. 163 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи.

Натомість, відповідальність ФОП за проведення готівкового розрахунку на суму більше як 50 000 грн на сьогодні чинним законодавством не передбачена.

При цьому НБУ неодноразово звертався до Мін’юсту з пропозицією щодо законодавчого врегулювання питання забезпечення контролю нотаріусів за розрахунками між фізособами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.