Взаємодія судів та адвокатури повинна будуватись на принципах незалежності та взаємоповаги

Як вплинула війна на правничу сферу в Україні, зокрема суди, адвокатуру?

Безперечно, війна вплинула на правосуддя: на початку війни частина вітчизняних судів була змушена призупинити свою діяльність через активні бойові дії та тимчасову окупацію. За даними Державної судової адміністрації зруйновано 12 приміщень судів, 94 судові приміщення пошкоджено частково. На сьогодні більшість судів, зокрема тих, які розташовані на деокупованій території, продовжують працювати.

Формально введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства. Більше того, нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів. Проте, на практиці забезпечити безперебійну роботу судів в період війни вкрай важко.

На самому початку війни більшість судів правосуддя не здійснювали, розглядались зазвичай лише окремі справи в межах кримінальних проваджень. Про відкриті засідання навіть не могло йти мови.

Найбільш важким видався перехідний період з 24 лютого по 1 квітня цього року. В цей час суди майже не працювали, тож юристи мали час для аналізу змін у законодавстві воєнного часу, надання безкоштовних консультацій, волонтерства.

Надзвичайно важливим стало те, що з 1 квітня відновив роботу Верховний Суд, продовживши розглядати справи, і вже за перше півріччя 2022 року було розглянуто більше 31 тисячі справ із 54 тисяч, які перебували на розгляді.

За даними Державної судової адміністрації за перші півроку війни судами було ухвалено та надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень більше 2 мільйонів рішень, а зараз кількість рішень складає майже 3,5 мільйони, що свідчить про те, що суди здійснюють правосуддя всупереч всім складнощам та викликам. На завершення 2022 року суди активно працювали, призначали справи до розгляду, ухвалювали рішення.

Водночас, суди стикнулись з певними викликами – наслідками воєнних дій. На тлі постійних «блекаутів» проблема завантаженості судів стала гострішою, а шляхи її остаточного вирішення на сьогодні визначити дуже важко. Працівники суду в такій ситуації об’єктивно, незалежно від їх волі, не можуть вчинити значну кількість дій, що безпосередньо залежать від постійного електропостачання. Здійснювати розподіл справ, проводити та фіксувати судові засідання, вносити рішення до реєстру з дотриманням розумних строків в такій ситуації надзвичайно складно.

Безумовно, всі вищезазначені зміни у судовій гілці влади обумовили трансформацію приватної адвокатської практики.

Протягом березня-квітня 2022 року участь адвокатів в судових засіданнях була зупинена. Значна кількість адвокатів, як тих, що входять до складу адвокатських об’єднань та бюро, так і тих, хто працює на підприємствах, вимушені були перейти на дистанційну форму роботи. Релокація бізнесу також істотно вплинула на юридичний ринок, оскільки окремі підприємства розірвали відносини з юридичними компаніями, що їх обслуговували.

Надалі, влітку 2022 року, ситуація дещо поліпшилась. Більшість судів знову змогли забезпечити адвокатам можливість брати участь у засіданнях як безпосередньо в суді, так і в режимі відеоконференції. Поступово звичний для адвокатів обсяг роботи було повернуто.

Юридичний ринок прямо залежить від поточного стану економіки, настроїв бізнесу та інвесторів. І можна припустити, що зараз він проходить найбільш тяжке випробування за часів незалежності України. Але криза змінює структуру ринку – знову відбувається свого роду кризовий «природний відбір»: для деяких компаній криза стала поштовхом для розвитку, а для деяких, на жаль, причиною для припинення існування.

З початку війни деякі адвокати стали волонтерами, учасниками благодійних фондів, діяльність яких спрямована на допомогу Збройним силам України, внутрішньо переміщеним особам та тим, хто постраждав від воєнних дій. Адвокати з різних, досить часто навіть конкуруючих компаній, стали об’єднуватись заради реалізації спільних ініціатив. Спільна праця над вдосконаленням та розвитком волонтерського руху, проведення благодійних заходів, залученість адвокатів у соціально значущі проекти зробили адвокатську спільноту ще згуртованішою. Окремі адвокати долучились до надання безкоштовних консультацій внутрішньо переміщеним особам.

Для того, щоб втримати юридичну компанію на високому рівні, необхідно було підтримати, зберегти команду, забезпечити високі стандарти обслуговування клієнтів, організувати належне планування, постійно відслідковувати зміни в законодавстві.

На Вашу думку, яким шляхом тепер повинна рухатись судова реформа в Україні?

Судова реформа є однією із основних вимог, яку Україна повинна виконати для того, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу.

Неодноразово з 2014 року напрямки судової реформи змінювались, проте за наслідками більшість ініціатив не призвела до очікуваного результату.

По-перше, необхідно побудувати незалежну судову систему, як це передбачено Конституцією України, чого не було протягом останніх тридцяти років незалежності. Влада завжди намагалася зробити судову гілку і підпорядкувати під себе суддів за допомогою імітації проведення чергових судових реформ.

По-друге, потрібно зосередитись на питаннях функціонування судів, які досі остаточно не вирішені жодною з реформ: недостатнє фінансування, кадровий дефіцит, відсутність повної незалежності судової гілки влади.

Надзвичайно важливим у нинішній обстановці є збереження стабільного зв’язку між різними ланками судової системи, врахування рекомендацій вищих ланок, оскільки саме від них залежить стабільність всієї системи в цілому.

Чи потрібно реформувати КСУ?

Вважаю, що потрібно.

Ідея реформувати КСУ не є новою, спроби реформувати його протягом останніх років є предметом дискусій, особливо в частині відбору суддів.

Однією з останніх спроб вплинути на функціонування КСУ стало прийняття 13 грудня 2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах».

Законом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України», Регламенту Верховної Ради України створити спеціальний орган, Дорадчу групу експертів, та залучити її до проведення конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ. Очікується, що цей орган буде сприяти суб’єктам, які призначають суддів, у оцінці якостей і компетентності кандидатів на посаду судді КСУ.

У пояснювальній записці до відповідного законопроекту № 7662 від 12.08.2022 підкреслювалось, що реалізація впровадженої Законом реформи дозволить забезпечити прозорий, конкурентний відбір кандидатів на посади суддів КСУ.

В той же час, згідно з висновками Венеціанської комісії, документ вимагав доопрацювання.

Ще раз наголошу, що це не перша спроба реформувати процедуру відбору суддів до КСУ. Зазначена процедура зазнала змін ще у 2017 році, з прийняттям Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017.

Неодноразово Венеціанська комісія висловлювала свої зауваження до закрнопроектів, що безпосередньо стосуються реформ, спрямованих на підвищення незалежності КСУ.

Наразі можна констатувати, що проблеми, пов’язані з реформуванням статусу Конституційного Суду України та відбору на посаду суддів КСУ, не вирішені. Цьому питанню, незважаючи на наявність значної кількості не менш актуальних проблем, повинна бути приділена увага.

Задля того, щоб не повторювати минулих помилок, реформа КСУ повинна відбуватись у суворій відповідності до європейських стандартів та рекомендацій міжнародної спільноти.

Яка ваша думка про ліквідацію ОАСК?

15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», прийнятий 13 грудня 2022 року.

На жаль, застосування такого крайнього заходу свідчить про неможливість держави вплинути будь-яким іншим чином на вирішення ситуації, що виникла. Тобто відбувається визнання того, що держава в особі відповідних інститутів не змогла вчасно запобігти негативним проявам у діяльності суду та вчинити дії, спрямовані на забезпечення незалежності та неупередженості суду. Ліквідація ОАСК була обумовлена втратою довіри до судової гілки влади, і невчинення вчасних дій для збереження цієї довіри є показником неефективності діяльності держави.

Не секрет, що і до цього часу ОАСК через завантаженість не завжди міг забезпечити своєчасний розгляд справ. На моє переконання, у зв’язку з ліквідацією ОАСК виникає багато проблем, які необхідно в найкоротші терміни вирішити Вищій раді правосуддя, Голові Верховного Суду, Державній судовій адміністрації та ВККС задля того, щоб суд запрацював якомога швидше.

Впевнений, що реформовані ВРП і ВКСС зможуть досягнути цієї мети.

На яких принципах повинна будуватися взаємодія судів та адвокатури, та якою є реальна ситуація в Україні?

Взаємодія судів та адвокатури повинна першочергово будуватись на принципах незалежності, на неприпустимості втручання однієї сфери у іншу та на повазі одне до одного.

Наведені принципи є теоретичними та виглядають узагальнено, проте насправді їх практична реалізація є досить простою та знаходить свій зовнішній вияв у звичайних речах. Зазначені принципи є дотриманими, коли адвокати без поважних причин не пропускають засідання у справах, а судді вчиняють всіх можливих дій для запобігання затягуванню розгляду справ, уникають безпідставних відкладень розгляду справ, надають сторонам всю необхідну інформацію.

Дисциплінованість учасників процесу та дотримання розумних строків є якнайкращим виявом ефективної взаємодії судової гілки влади та адвокатури.

Дотримання інтересів сторін процесу залежить як від діяльності адвокатів – представників сторін, так і від суду, проте дещо більшу роль у цьому відіграють все ж суди.

Значну роль у взаємодії судів та адвокатури відіграють такі організації, як Державна судова адміністрація та Національна асоціація адвокатів України. Так, в рамках співробітництва цих організацій свого часу було підписано Меморандум про співпрацю, спрямований на інтеграцію до підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» можливостей Єдиного реєстру адвокатів України. Меморандум було підписано з метою спрощення доступу до електронного судочинства.

Позитивним є проведення спільних юридичних заходів, які організовують АПУ, ААУ та інші асоціації задля обміну досвідом, своїм баченням вирішення тих чи інших проблем. Наприклад, до американської асоціації юристів (Chicago Bar Association) входять судді і  прокурори.

Яку користь приносять суспільству юристи?

В цілому, окрім надання якісної правової допомоги та ефективного захисту порушених прав, можна виокремити такі напрямки діяльності юриста, які є корисними для суспільства:

– проведення роз’яснювальних заходів для громадян щодо основних правових питань, які зазвичай виникають;
– участь у розробці нормативно-правових актів, а за неможливості напряму вплинути на їх розробку – підготовка коментарів та зауважень до вже розроблених проектів;
– підтримання наукових розробок та результатів наукових досліджень, самостійне проведення досліджень;
– формування та розвиток якісно нової культури надання правової допомоги;
– впровадження досвіду іноземних колег, представників міжнародних організацій;
– формування судової практики.

На мою думку, чим більше юристів загалом, тим більше досвідчених юристів, а менше водіїв, охоронців, рестораторів буде в законодавчому органі, тим здоровіше буде суспільство і професійніші, якісніші закони.

Для юриста важливо здобувати інші освіти, окрім юридичної, проходити якісь курси для набуття soft skills?

Досить поширеною є думка про те, що більш кваліфікованими є юристи, які мають кілька вищих освіт (серед яких, як правило, виділяють економічну) та вільно володіють іноземними мовами. Звичайно, володіння англійською, і не тільки, для сучасного юриста must have. Водночас, для юриста будь-якого віку та будь-якої спеціалізації найважливішими є також і такі прості на перший погляд навички, як вміння думати, аналізувати, знаходити закономірності та зв’язки тощо, наявність або відсутність яких досить часто не залежить від того, який освітній заклад та за якою спеціальністю (або кількома спеціальностями) закінчила особа.

Важливими у роботі юриста є не лише його професійні, але й особисті якості, такі як ініціативність, креативність, принциповість, завзяття, винахідливість, прагнення до справедливості, здатність у нестабільних умовах приймати рішення.

При цьому, якщо для молодого юриста на перший план виступає необхідність самовдосконалення та власного розвитку, то для юриста зі значним досвідом роботи недостатньо прагнення набувати нові знання та навички – його діяльність, я переконаний, повинна бути спрямованою в першу чергу на допомогу тим, хто цього потребує.

Всі наведені якості та прагнення в більшості набуваються в процесі практичної діяльності та не залежать кількості отриманих особою спеціальностей та їх спрямованості.

Неабияку роль відіграють також комунікативні навички юриста, які, знову ж таки, далеко не завжди обумовлюються наявністю додаткової освіти.

Кожен з правників зазвичай сам усвідомлює, які нові знання він бажає набути та які навички вдосконалити. На мою думку, саме відштовхуючись від цього, правник повинен обирати те, яким шляхом вдосконалення та розвитку йти (наприклад пройти окремий курс, відвідати серію семінарів тощо).

Навчання у вишах допомагає нам стати витривалими та дисциплінованими, навчитись працювати в великими обсягами інформації, але це лише база, тому зазвичай фундаменту у вигляді лише вищої юридичної освіти достатньо.

Війна змінила Вашу щоденну рутину, як професійну, так і особисту? Як вибудовуєте стосунки із клієнтами в умовах енергетичної кризи та інших воєнних нюансів?

Війна значно ускладнила роботу, як мою, так і моїх колег. Всі ми вимушені підлаштовуватись під обставини, що виникли, витрачати більше часу на виконання звичних дій. Найпростіші, на перший погляд, речі, такі як направлення документів засобами поштового зв’язку, уточнення інформації по справах, моніторинг інформації на офіційних веб-сайтах державних органів тощо, які раніше займали лічені хвилини, на теперішній час вимагають значно більших зусиль та часових витрат.

Навіть перебувати на зв’язку з клієнтами та колегами, зважаючи на перебої електропостачання, досить непросто.

Окрім цих проблем, загострилось питання особистої безпеки співробітників та клієнтів, переміщення клієнтів як в межах України, так і за кордон, зниження привабливості українського ринку для бізнесу.

Як на мене, у ситуації, що склалась, головне – показати клієнтам, що ти готовий працювати з тим самим завзяттям, що і раніше, незважаючи на жодні труднощі та перепони.

Офіс нашої компанії продовжує функціонувати, свою роботу практично не зупиняв, а юристи продовжують надавати послуги та сприяти у відновленні порушених прав клієнтів.

Цієї осені у Вашій компанії відбулись важливі зміни – приєднання нового партнера, відкриття практики банківського та фінансового права, а також практики приватних клієнтів. Чим обумовлені такі реформи?

Дійсно, в процесі постійного розвитку ми шукаємо шляхи для вдосконалення і всі ці зміни обумовлені прагненням посилити міжнародний і транзакційний напрямок роботи, що станом на теперішній час є надзвичайно перспективним.

Окрім того, через військову агресію рф постала необхідність представництва інтересів наших клієнтів в міжнародних судах, національних судах різних країн.

Наявність у складі компанії висококваліфікованих спеціалістів, які розуміють таку галузеву специфіку, є значною перевагою на юридичному ринку. У кожної компанії з плином часу настає етап розвитку, за якого її працівникам стає цікавим поглиблювати свої знання та отримувати новий практичний досвід в окремих, вузьких напрямах, трансформувати свою спеціалізацію, щоб підтримувати інтерес до своєї роботи.

З початку року наша юридична фірма розширила співпрацю з приватними виконавцями, нотаріусами, що, безперечно, дозволяє надавати весь комплекс послуг нашим клієнтам.

У січні 2023 року ваша компанія святкує 10-річчя з дня заснування. Як вважаєте, чим вимірюється успіх юридичного бізнесу? Які плани на майбутнє?

Успіх компанії завжди має різні прояви та залежить від багатьох речей. Жодні рейтинги не можуть об’єктивно оцінити рівень успіху юридичної компанії.

По-перше, він залежить від того, наскільки ефективно компанії вдається захищати права та інтереси клієнтів. В критерій «ефективно» я вкладаю багато показників: позитивно для клієнта, креативно, швидко. Зменшення понесених збитків клієнта, відновлення його прав, поновлення його репутації є найважливішим для компанії, яка надає юридичні послуги клієнтам. Успіх клієнта та успішне вирішення його питань або проблем стає успіхом компанії.

Ми пишаємось тим, що формуємо практику, виграємо одну за одною справи і зберігаємо ці перемоги у Верховному Суді.

Загалом, я завжди з повагою ставлюсь до тих юристів, адвокатів, юридичних фірм, які працюють заради досягнення кінцевого результату.

По-друге, успіх юридичного бізнесу вимірюється креативністю та новизною ідей, оскільки клієнти, звертаючись до компаній, прагнуть отримати нестандартну пораду, і компанія, яка зможе її надати, завжди виділятиметься серед інших.

По-третє, показник успіху – це стабільність, можливість компанії успішно тримати свої позиції навіть у складні часи: під час пандемії, воєнного стану тощо.

Які цілі ми ставимо перед собою, озираючись на пройдений шлях? Це, безперечно, постійно розвиватись та вдосконалюватись, зберегти наш колектив та розширити його, продовжувати надавати якісну допомогу кожному клієнту.