понеділок, 24 лютого 2020
  • Київ 10:10
  • Нью-Йорк 3:10
  • Лондон 8:10
  • Токіо 17:10
  • Москва 11:10

№ 1/2020 (січень-лютий)

Від редактора

Свобода – найцінніше, що може мати людина. Залишатися вільним від умовностей, маніпуляцій ЗМІ, думок інших та власних “тарганів” – талант, не кожному притаманний.

Стаття 22 конституції України говорить, що права і сободи громадян є невичерпними. Та й справді, мабуть, не варто їх “вичерпувати”, адже тоді є ризик дістатися “дна”.

Як показує практика, свобода стає загрозою для людей некомпетентних, таких, що вважають себе “експертами” у всіх питаннях, починаючи від впровадження ринку землі до виявлення причин авіакатастрофи.

Істина народжується тільки при дотриманні законів, якими б недосконалими вони нам не здавались. Цей шлях важкий, тернистий, сповнений кропіткої роботи, але лише так ми прийдемо до довгоочікуваного верховенства права.

Тому тарктування змін до законодавства, експертні оцінки кейсів ми довіряємо тільки провідним фахівцям юридичної галузі, думки яких ґрунтовні й компетентні, базуються на досвіді та досконалих знаннях закону.

Зміст номера
  1. Чому в Україні не саджають за економічні злочини? (Д. Овчаров)
  2. Погляд крізь час (С. Кульбач, В. Кушнір)
  3. Д. Коломійцева: “Історія земельних реформ в Україні підтверджує факт, що очікування та реальність не співпадала – завжди є третій варіант”
  4. Проблемні питання застосування Верховним Судом практики ЄСПЛ у податкових спорах (Є. Морозов)
  5. Проблематика застосування поліграфа в Україні (Р. Балацький, О. Балацька)
  6. Чому медіація вигідніша ніж судовий процес (О. Горецький)
  7. Медіація і приватні виконавці – взаємне доповнення чи виключення? (О. Юхименко)
  8. Світові стандарти банкруства – порівняння з українським законодавством (Н. Тищенко)