№ 1 (19)/2020

Від редактора:

Свобода – найцінніше, що може мати людина. Залишатися вільним від умовностей, маніпуляцій ЗМІ, думок інших та власних «тарганів» – талант, не кожному притаманний.

Стаття 22 Конституції України говорить, що права і свободи громадян є невичерпними. Та й справді, мабуть, не варто їх «вичерпувати», адже тоді є ризик дістатися «дна».

Як показує практика, свобода стає загрозою для людей некомпетентних, таких, що вважають себе «експертами» у всіх питаннях, починаючи від впровадження ринку землі до виявлення причин авіакатастрофи.

Істина народжується тільки при дотриманні законів, якими б недосконалими вони нам не здавались. Цей шлях важкий, тернистий, сповнений кропіткої роботи, але лише так ми прийдемо до довгоочікуваного верховенства права.

Зміст номеру:

1. Чому в Україні не саджають за економічні злочини? (Д. Овчаров)
2. Погляд крізь час (С. Кульбач, В. Кушнір)
3. Д. Коломійцева: “Історія земельних реформ в Україні підтверджує факт, що очікування та реальність не співпадали – завжди є третій варіант”
4. Прблемні питання застосування Верховним Судом практити ЄСПЛ у податкових спорах (Є. Морозов)
5. Проблематика застосування поліграфа в Україні (Р. Балацький, О. Балацька)
6. Чому медіація вигідніша ніж судовий процес (О. Горецький)
7. Медіація і приватні виконаці (О. Юхименко)
8. Світові стандарти банкруства – порівння з українським законодавством (Н. Тищенко)