5 обставин, які варто знати, коли йдеш до суду, щоб розірвати шлюб

Через війну чимало українських сімей вимушено проживають нарізно. Відтак, суттєво збільшилася кількість розлучень. Звичайним способом реалізації свого права на припинення шлюбу є подання позову. Що варто враховувати, аби розірвати шлюб максимально швидко?

1. ЯК ДОВГО

Сьогодні в Інтернеті можна зустріти рекламу про послуги з розірвання шлюбу за 10 днів. Але ця інформація не відповідає реаліям.

Строк розгляду позовної заяви про розірвання шлюбу залежить від багатьох факторів, у тому числі:

• завантаженість судді, його можливі хвороби, участь в освітніх заходах, відпустка;
• оголошення повітряних тривог;
• швидкість отримання відповідачем позовної заяви;
• заявлення відповідачем клопотання щодо строку на примирення тощо.

На практиці такі справи розглядаються від трьох до шести місяців. Фіналом є отримання повного тексту рішення у паперовій формі, яке набрало законної сили.

На час суттєво впливає поведінка другої сторони. Так, наприклад, якщо відповідач не реагує на повістки або ним не отримувалися повістки з приводу призначення дати судового розгляду, суд, як правило, ухвалює рішення про розірвання шлюбу після трьох судових засідань.

2. ПРАВИЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПОЗОВУ

Важливо правильно оформити позовну заяву відповідно до вимог процесуального закону. Хоча все необхідне виписане у Цивільному процесуальному кодексі України, громадяни або їх представники, що не мають значного досвіду, іноді забувають вказати у позові:

• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
• інформацію про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи;
• підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Іноді позивач не знає реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (так званий ідентифікаційний номер) або його місце проживання, телефон та електронну пошту. У цьому випадку в обов’язковому порядку потрібно вписати у позовній заяві фразу «позивачу інші дані відповідача невідомі», аби виконати процесуальні вимоги закону щодо зазначення даних про відповідача.

Зрозуміло, що формальність, але незазначення необхідних даних у позовній заяві може призвести до залишення її без руху та надання судом часу для усунення недоліків. А це також суттєво затягує розгляд справи.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСУДНОСТІ

Потрібно правильно визначити підсудність справи (до якого суду подавати). Відповідь на це містить ЦПКУ:

• позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27);
• позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача (ст. 28);
• за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ст. 28).

Процесуальний кодекс зобов’язує підтвердити суду те, на що позивач посилається, а тому найбільш оптимальним буде подання позову за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. І навіть якщо в цій адресі буде помилка (наприклад, інформація виявиться застарілою), це не стане перешкодою для розгляду справи. Оскільки суд зобов’язаний в будь-якому випадку звернутися із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання актуальної інформації (ст. 187 ЦПК).

Між іншим, з метою визначення підсудності суддя може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Але на практиці цим користуються не часто.

І навіть якщо жодна адреса відповідача не є відомою, у позовній заяві, як останню відому адресу відповідача, позивач може вказати свою. Правильність інформації пізніше встановить суд через запити.

Але якщо дані відповідача, зазначені у позовній заяві, не відповідають дійсності, суд все одно встановить їх і направить справу за належною підсудністю до іншого суду, за що повторно сплачувати судовий збір вже не доведеться.

4. СУБ’ЄКТИВНІ ФАКТОРИ

Хоча надзвичайних вимог до оформлення позовної заяви законом не ставиться, але на практиці трапляються випадки, коли тлумачення закону суддею іноді дивує навіть досвідчених правників.

Серед «додаткових вимог» можуть з’явитися наприклад такі:

• позовна заява підписана не особисто позивачем, а адвокатом;
• до позовної заяви не додано засвідченої копії РНОКПП, паспорта позивача, що потрібно для встановлення особи;
• не додано до матеріалів позову оригіналу свідоцтва про шлюб;
• у позовній заяві не зазначено наявності чи відсутності обставин (вагітність дружини, наявність фактів вчинення протиправної поведінки, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя).

Усі ці нюанси визначаються мінливою, іноді суперечливою, судовою практикою. Втім, у подібних випадках доведеться приймати одне з двох рішень: або надати документи, які суд вимагає (фактично на свій розсуд), або доводити свою правоту шляхом оскарження рішення в апеляції. Зрозуміло, що останнє забирає більше часу.

5. СПІЛКУВАННЯ З СУДОМ

На відміну від попередніх часів, сьогодні справи про розірвання шлюбу можуть розглядатись у спрощеному позовному провадженні. Навіть фізична присутність адвоката в суді, з цієї категорії справ, є радше застарілою традицією. Тому розірвання шлюбу краще здійснювати через листування із судом без фізичної присутності. Зрозуміло, що це суттєво спрощує сам процес.

Анастасія Присяжнюк, член Ради Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу.