Адвокатська практика у кредитних спорах: алгоритми дій та тактичні рішення

Про адвокатську практику у кредитних спорах: алгоритми дій та тактичні рішення розповів адвокат, доктор філософії в галузі права (PhD), доцент кафедри міжнародного та європейського права ХУУП імені Леоніда Юзькова Андрій Іваницький під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками адвокатську практику у кредитних спорах, а саме:

• 1. Що таке «кредит», «кредитний спір» та його види.
• 2. Алгоритм дій та тактика адвоката в спорах, що стосуються «реальних кредитів».
• 3. Алгоритм дій та тактика роботи адвоката в спорах, що стосуються «шахрайських кредитів».

У рамках характеристики кредитних спорів акцентовано на наступному:

1. Що таке «кредит», «кредитний спір» та його види

Кредит – грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів (ст. 1 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

Банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 1 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»).

Споживчий кредит (кредит) – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст 1054 ЦК України).

Отже, кредит – це грошові кошти які надаються кредитодавцем (банком, МФО чи іншою фінансовою установою) на користь позичальника (ФО, ФОП, ЮО), а позичальник зобов’язаний їх повернути кредитору в певний визначений строк, зі сплатою процентів та інших платежів, зборів.

Кредитний спір – це спір між кредитодавцем та позичальником або їхніми правонаступниками щодо стягнення розміру заборгованості, що може складатися із тіла боргу , процентів, штрафних санкцій, неустойок, винагород, коміції тощо.

Види кредитних спорів:

1. Отримання кредиту відповідало вільному волевиявленню та волі клієнта, а також,  клієнт бажав реального настання правових наслідків, що обумовлені отриманням ним таких коштів («реальний кредит»);
2. Отриманння кредиту не відповідало бажанню клієнта, кошти отримані від імені та за рахунок клієнта третіми (невідомими) особами, не рідко шляхом заволодіння персональними данними клієнта («шахрайський кредит»).

2. Алгоритм дій та тактика адвоката в спорах, що стосуються «реальних кредитів»

1. Досудове врегулювання:

• Узгодження реструктуризації шляхом розстрочення заборгованості, «прощення» штрафних санкцій тощо (проводиться тільки у випадку згоди на це фін.установи, або за умови п. 7-1 ПП ЗУ «Про споживче кредитування»).
• Вирішення питання щодо звільнення від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій, пені для військовослужбовців.
• Вирішення питання щодо списання 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки (штрафу, пені) під час дії воєнного стану.
• Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»).
• «Кредитні канікули» шляхом відстрочки сплати кредиту, кредит на «паузі» (проводиться тільки у випадку згоди на це фін.установи).

Лист Національного банку від 14.04.2022 року № 21-0013/27762:

• – рекомендовано фінансовим установам пропонувати своїм клієнтам-споживачам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули;
• – у період дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач за договором про споживчий кредит не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом;
• – у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором;
• – неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають списанню;
• – забороняється в разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачене кредитним договором чи договором про споживчий кредит;
• – не передбачене скасування відсотків за користування кредитними коштами – таке нарахування є правомірним із боку кредитора;
• – необхідно дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) – штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачає у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, з 24.02.2022 року, якщо позичальник прострочив своєї зобов’язання за кредитом 3 % річних, інфляційні втрати та неустойка (штраф, пеня) не нараховуються кредитодавцем, а нараховані – списуються. Проте, проценти за користування кредитом не підлягають списанню під час воєнного стану.

2. Судове врегулювання:

• Ознайомлення із умовами кредитного договору та перевірка узгодження усіх істотних умов договору (суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом).
• Визначення погодженого строку кредитування між клієнтом та кредитодавцем.
• Обрахунок реальних сум проплат клієнта на користь кредитодавця, здійснення контррозрахунку та надання відповідних документів до суду
• (тіло кредиту, проценти тощо).
• Витребування необхідних доказів в порядку ст. 84 ЦПК (надання кредиту, проплат клієнта, продовження, збільшення кредиту тощо).
• Оплата на користь кредитодавця (позивача) реального залишку по кредиту.
• Перевірка переходу права вимоги до Позивача.
• Зупинення провадження на підставі п.2 ч.2 ст. 251 ЦПК.

Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %

(ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Військовослужбовці не сплачують проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пені за кредитними договорами.

Судова практика:

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року справа № 444/9519/12 (% в межах строку кредитування ): після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року справа № 310/11534/13-ц (пеня в межах строку кредитування): наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився.

• Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  від 13.01.2025 року справа № 336/6542/21: за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. З урахуванням викладеного, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 289 482,76 грн є обґрунтованими та такими, що узгоджуються із вимогами чинного законодавства.

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від
  04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (не можливість одночасного обрахунку процентів та ст. 625 ЦК): відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

3. Алгоритм дій та тактика роботи адвоката в спорах, що стосуються «шахрайських кредитів»

1. Досудове врегулювання:

• Сформувати перелік МФО, банків чи інших фін.установ, які надали кредит «клієнту» (Українське бюро кредитних історій тощо);
• Звернутись із заявою про вчинення КП (ст. 190 тощо) + якщо не внесли до ЄРДР, скарга до слідчого судді;
• Звернутись із заявою до МФО, банків чи інших фін.установ, які надали кредит «клієнту» та долучити витяг з ЄРДР, постанову про визнання потерпілим або пам’ятку;
• Звернення із скаргою до НБУ.

У межах заяви до фін.установ зазначити наступне:

1. Відсутність волевиявлення клієнта та особистої волі до вчинення та укладення договору позики (мікропозики, кредиту, мікрокредиту) із такою організацією;
2. Усі договори позики (мікропозики, кредиту, мікрокредиту), які укладені невстановленими особами від імені клієнта із такою організацією є такими, що не вчинені, права та обов’язки за такими договорами є такими, що не набулись, а правовідносини за ними такими, що не виникли;
3. Не обліковувати за клієнтом жодної грошової заборгованості перед такою організацією;
4. Прохання надати органу досудового розслідування усю інформацію, документи та відомості, що стосуються укладення невстановленими особами від імені клієнта договорів позики (мікропозики, кредиту, мікрокредиту) із такою організацією, для долучення таких доказів до матеріалів кримінального провадження.

2. Судове врегулювання:

• У межах судової справи у якості відповідача надати докази наявності КП, звернення до фін.установи із відповідною заявою.

Витребування необхідних доказів в порядку ст. 84 ЦПК (відомостей про місцезнаходження номеру, інформації по банківській карті на яку були перераховані кредитні кошти, «кредитного договору тощо.

• Звернення із позовною заявою (зустрічною позовною заявою) про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним договору.

Клопотання про зупинення цивільної справи у зв’язку із КП (п. 6 ч. 1 ст. ст. 251 ЦПК).

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 03.02.2023 року справа № 757/22453/20: встановивши, що грошові кошти за оспорюваним договором перераховані на банківську картку, яка позивачці не належить, а відкритий в АТ «Альфа Банк» рахунок НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_1 закрито 29 січня 2020 року, карта НОМЕР_7 анульована, інших рахунків у цьому банку позивачкою не відкривалося, договорів не укладалось, картки з № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» позивачка не має, також відсутнє волевиявлення позивачки на укладання оспорюваних правочинів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки кредитний договір від 10 грудня 2019 року № 126421 не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та зазначені у ньому умови порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». Верховний Суд погоджується, що під час проведення верифікації клієнта, товариством не до кінця проведена ідентифікація особи, з якою укладається договір. А отже, за відсутності належних та допустимих доказів того, що оспорюваний правочин укладено саме позивачкою, а не будь-якою іншою особою, та за відсутності її волевиявлення на укладання оспорюваного правочину і належних доказів отримання саме позивачкою вказаних кредитних коштів, враховуючи, що кошти перераховані відповідачем на банківську картку № НОМЕР_1 , яка позивачці ані АТ «Альфа Банк», ані АТ КБ «ПриватБанк» не видавалась, та не спростування відповідачем зазначених обставини, наявні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.