Аграрні гіганти у режимі очікування: чому великий бізнес не поспішає скуповувати землю

Як повідомляє Опендатабот, у 2026 році ландшафт великого землеволодіння в Україні суттєво змінився. Якщо на старті вільного ринку для юросіб у 2024 році компаній, що володіють понад 100 га, було 283, то зараз їх лишилося лише 192. Бізнес не просто став обережнішим — він кардинально змінив стратегію виживання в умовах війни. Наразі лише десять найбільших гравців контролюють майже третину всього «комерційного» земельного фонду (близько 18,34 тис. га), тоді як інші воліють не ризикувати капіталом.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, така тенденція є цілком логічною. Купівля землі — це інвестиція на десятиліття, а в умовах зруйнованої інфраструктури, проблем з логістикою та мінної небезпеки, мільярдні вкладення виглядають занадто ризиковано. Зараз аграрії обирають модель «мобільності»:

• Оренда замість власності: це дозволяє бізнесу швидко переміщувати ресурси в безпечніші регіони.
• Обіговий капітал понад усе: гроші спрямовують на відновлення елеваторів, техніку та експортні шляхи, а не на розширення земельного банку.
• Географічний дисбаланс: найбільше великих власників зосереджено на Київщині та Кіровоградщині, тоді як західні області (Рівненщина, Франківщина) залишаються зоною без «латифундистів».

Цікаво, що значна частина великих землевласників досі зареєстрована на територіях, що безпосередньо постраждали від агресії: 16 компаній перебувають в окупації, а ще 18 — у зонах активних або можливих бойових дій. Попри це, державна програма «Земельний банк» продовжує працювати: лише за 2025 рік аграрії отримали через онлайн-аукціони понад 57 тис. га державних земель у користування.