Аутстафінг як форма залучення персоналу: роз’яснення адвоката

Про аутстафінг як форму залучення персоналу розповіла адвокат, член Центру правничої лінгвістики та Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Ірина Шапошнікова під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками аутстафінг як форму залучення персоналу, а саме:

• 1. Що таке аутстафінг?
• 2. Вимоги до моделі аутстафінгу.
• 3. Обмеження на залучення персоналу за аутстафінгом.
• 4. Аутстафінг та аутсорсинг: в чому принципова різниця?

У рамках характеристики аутстафінгу як форми залучення персоналу акцентовано на наступному:

1. Що таке аутстафінг?

Аутстафінг – це виведення працівників за межі штату підприємства.

Тобто, працівник наймається, або продовжує працювати в одній компанії чи фірмі, а числиться у штаті іншої – так названої компанії-аутстафера. (розʼяснення Держпраці від 14 січня 2020 року).

Ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення» визначає діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов’язані…

Підпункт 14.1.183 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України:

Послуга з надання персоналу – господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій.

Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Таким чином, договір аутстафінгу – договір про надання аутстафінговою компанією своїх працівників для виконання ними роботи у замовника.

Предметом договору аутстафінгу (договору надання послуг) є послуга з надання аутстафінговою компанією працівників для виконання ними робіт у замовника. Такі працівники можуть підпорядковуватися трудовому розкладу замовника, мати свої робочі місця на території замовника, але аутстафінгова компанія виконує обов’язки роботодавця і виплачує щомісячну заробітну плату цим працівникам.

(Постанова Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 804/7238/17).

2. Вимоги до моделі аутстафінгу:

1. Включення до переліку.

Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому КМУ порядку (постанова КМУ від 5 червня 2013 року № 400).

2. Договір аутстафінгу.

Наявний договір між аутстафінговою компанією та роботодавцем про застосування праці працівника.

3. Виплата заробітної плати.

Аутстафінгова компанія виплачує працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи.

4. Графік роботи.

Аутстафінгова компанія забезпечує працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

5. Податкові зобов’язання.

Аутстафінгова компанія нараховує та сплачує ЄСВ на користь працівника.

6. Переманювання працівника.

Аутстафінгова компанія не може перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Розʼяснення Держпраці від 14 січня 2020 року:

Аутстафінг – це виведення працівників за межі штату підприємства.

Тобто, працівник наймається, або продовжує працювати в одній компанії чи фірмі, а числиться у штаті іншої – так названої компанії-аутстафера.

Відповідно, виведений за штат персонал укладає трудові договори не з субʼєктом, на якого безпосередньо працює, а з відповідною організацією-

аутстафером.

Зі свого боку, компанія-аутстафер, оформляючи до штату працівників, бере на себе зобов’язання по укладенню трудових відносин, веденню кадрового діловодства, нарахуванню і виплаті заробітної плати та всіх установлених законодавством податків і зборів.

3. Обмеження на залучення персоналу за аутстафінгом

Заборонено направляти працівників на робочі місця до роботодавця, в якого:

1. Протягом року скорочено чисельність (штат) працівників;

Стаття 42-1 К3пП України:

Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктом 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

2. Не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;

3) Залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.

Судова практика:

Постанова Верховного Суду у справі № 821/1103/17 від 17 квітня 2024 року:

Позовні вимоги: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Доводи позивача: вказував на помилковість висновків контролюючого органу про заниження ним обʼєкту оподаткування й, як наслідок, відповідних податкових зобовʼязань у звʼязку із включенням до складу витрат у 2015 та 2016 роках суми коштів, сплачених позивачем ТОВ «Аутстаффер» за послуги з надання персоналу, адже такі платежі повʼязані з провадженням ФОП господарської діяльності й документально підтверджені відповідними первинними документами, тому відносяться до складу витрат останнього у відповідності до вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України й

дають право на формування податкового кредиту.

Перевіркою встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу інших витрат у 2015 та 2016 роках вартості придбаних у ТОВ «Аутстаффер» послуг у сумі 859780,00 грн. за договором аутстафінгу від 01 лютого 2015 року з огляду на непідтвердження надання персоналу ФОП вказаним контрагентом.

Згідно додатків до актів приймання-передачі наданих послуг ТОВ «Аутстаффер»:

• передано в розпорядження ФОП персонал (ПІБ, посада) без зазначення персоніфікованих даних цих працівників (РНОКПП, серія та номер паспорту), а тому відсутня можливість встановити повноту обчислення, утримання та перерахування податків податковим агентом від імені цих працівників;
• за наявною податковою інформацією у ТОВ «Аутстаффер» відсутні працівники, з якими підприємство має трудові відносини та які можуть надаватися іншим субʼєктам господарювання для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших послуг, повʼязаних з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), хоча предмет укладеного із позивачем договору аутстафінгу передбачає виконання ТОВ «Аутстаффер» функції роботодавця;
• перевірки не надано документів щодо обліку робочого часу зазначених працівників, що унеможливлює визначення ціни одиниці наданих послуг із розрахунку вартості надання у розпорядження одного працівника за одиницю часу, вартості окремих складових послуги, винагороди працівникам, суми відрахувань до бюджету (податків, зборів) тощо та, як наслідок, вартості послуг взагалі;
• документи, укладені між ФОП та працівниками, наданими ТОВ «Аутстаффер» в його розпорядження, до перевірки не представлено.

Постанова Львівського апеляційного суду у справі № 462/3676/23 від 30 травня 2024 року:

Позовні вимоги: визнання незаконним та скасування наказу «Про скорочення штату працівників ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА», поновлення його (позивача) на роботі у відповідача на посаді менеджера по роботі з ключовими клієнтами та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи позивача: у наказі зазначалось, що вільних посад, які б можна було запропонувати позивачу немає. Відповідач вказав як підставу для скорочення посади та звільнення закриття проекту (важке фінансове становище, що пов’язано з кризовою ситуацією в економіці України, з метою здійснення максимальних дій щодо збереження функціонування Товариства та стабілізації роботи і недопущення припинення його діяльності). Вважає, що наказ про звільнення є незаконним, а дії відповідача такими, що грубо порушують норми трудового законодавства, підстави скорочення посади є абстрактними та надуманими із використанням загальних фраз.

Відповідач посилається на те, що його діяльність повʼязана із наданням працівників його клієнтам (аутсафінг), а також те, що позивач виконував свої обов’язки для представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ». Оскільки зазначений клієнт подав лист про відмову від послуг позивача, його посада підлягала скороченню із наступним звільненням.

На надавачів такого роду послуг законодавство України покладає певне коло обов’язків, зокрема: обов’язкове укладення договору з роботодавцем про застосування праці працівника, виплата працівнику заробітної плати, сплата із неї податків і зборів тощо.

Тобто законодавство зобов’язує обов’язково укладати трудові договори із працівниками, і окремо договори про застосування праці працівників.

Положенням про взаємодію з клієнтами Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» передбачено, що така взаємодія здійснюється виключно на підставі договорів з дотриманням наведених у договорах умов.

Відповідач не довів, що позивач був прийнятий на роботу для праці у представництві «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ», а також надання цьому представництву послуг з аутстафінгу. Зокрема, не надав договорів на підтвердження того, що зазначене представництво є його клієнтом, та про надання цьому представництву послуг позивачем, а також працевлаштування позивача для цієї мети.

Посилання відповідача на відмову представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ» від послуг позивача також не підтверджені, оскільки лист, про який зазначено у відзиві на позов, відсутній.

4. Аутстафінг та аутсорсинг: в чому принципова різниця?

Аутсорсинг = підряд.

Договір аутсорсингу = договір про надання послуг/виконання робіт.

Аутсорсинг:

• Потрібна конкретна послуга або робота;
• Особи, які залучені виконавцем до надання послуги чи виконання роботи не працюють в приміщенні замовника;
• Замовник не здійснює контролю над особами, які залучені виконавцем;
• Особи, які залучені виконавцем до надання послуги чи виконання роботи можуть бути субпідрядниками;
• Відсутні обмеження щодо видів робіт та щодо замовників.

Аутстафінг:

• Потрібен конкретний персонал;
• Персонал працює в приміщення замовника;
• Замовник контролює роботу персоналу;
• Персонал є найманими працівниками аутстафінгової компанії;
• Встановлені обмеження на певні види робіт та щодо замовників.