Без військового досвіду — без держслужби: Рада ухвалила резонансний закон про нацспротив

2 хв читати

Верховна Рада України суттєво посилила вимоги до кандидатів на державну службу. Парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт №13347, який передбачає обов’язкову військову підготовку для чоловіків, що претендують на посади в держорганах. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.

Будівля Верховної Ради України, в Києві, 29 травня 2023 р. Фото Нестеренко Андрій / УНІАН

Згідно з новими нормами, чоловіки зможуть вступити на державну службу лише за умови проходження базової військової підготовки або служби. Влада пояснює такі зміни необхідністю підвищення обороноздатності країни та формування системи національного спротиву.

Документ також передбачає перехід до нової, багаторівневої моделі підготовки громадян. Перший рівень охоплює шкільну освіту: предмет «Захист України» буде посилено практичними навичками — від домедичної допомоги до поведінки під час обстрілів.

Другий рівень — вища освіта, де вводяться обов’язкові елементи підготовки до національного спротиву для студентів.

Третій рівень стосується дорослого населення: в Україні створять мережу спеціалізованих центрів військової підготовки, де громадяни зможуть проходити навчання. Воно буде доступне як для чоловіків, так і для жінок, здебільшого на добровільній основі.

Нові центри займатимуться організацією навчань, координацією програм і практичною підготовкою населення. Держава планує стимулювати участь громадян через різні ініціативи.

Водночас у парламенті вже зареєстровані додаткові ініціативи, спрямовані на захист військовослужбовців. Зокрема, пропонується заборонити направлення бійців у зону бойових дій протягом трьох місяців після завершення базової підготовки, щоб зменшити втрати через відсутність адаптації.

Ще одна ініціатива передбачає тимчасову заборону на стягнення боргів із військових та членів їхніх сімей під час воєнного стану — як з боку банків, так і фінансових компаній чи колекторів.

Ухвалений закон демонструє системний підхід держави до підготовки населення до умов війни та водночас змінює правила доступу до державної служби, роблячи військовий досвід ключовим фактором.