Частка непрацюючих кредитів у банках скоротилася за перше півріччя 2024 року до 34,6%

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 липня 2024 року становила 34,6%, що на 2,8 відсоткових пункта нижче показника станом на початок року. Обсяг NPL скоротився за перше півріччя 2024 року на 4.2 млрд грн до 418.2 млрд грн.

Частка NPL роздрібних кредитів за цей час знизилася на 3,9 в. п. до 19,6%. Помітно прискорилося і зниження частки NPL у корпоративному кредитному портфелі – на 1,9 в. п. до 42,2%.

Ключові чинники скорочення частки NPL – подальше нарощення банками обсягів гривневих кредитів високої якості та списання непрацюючих роздрібних кредитів, передусім банками з українським приватним капіталом.

Врегулювання NPL у корпоративному сегменті потребує значних зусиль від банків, про що свідчить червневий Звіт про фінансову стабільність.

Банки дають цьому раду, активно застосовуючи наявний достатній інструментарій для врегулювання NPL. Найпоширенішими інструментами роботи банків із NPL є позасудові реструктуризації. Вони покликані пом’якшити боргове навантаження на клієнта та дати йому змогу відновити платоспроможність. Банки реструктуризували близько половини всіх корпоративних NPL, що сьогодні залишаються на їхніх балансах. Без урахування кредитів колишнім власникам ПриватБанку така частка перевищує 90%. (Частка NPL корпоративних кредитів без урахування кредитів колишнім власникам ПриватБанку становить 29,3%, тобто на 12,9 в. п. менше, ніж з їх урахуванням).

Ґрунтовний аналіз  умов та ефективності реструктуризацій із 2020 року, що був здійснений у червневому Звіті про фінансову стабільність, свідчить про таке:

• до повномасштабного вторгнення найпоширенішою поступкою клієнтам із NPL була пролонгація боргу, зрідка – з пільговим періодом сплати процентів за кредитом;
• під час повномасштабної війни банки стали гнучкішими. Щоб залишити більше ресурсів клієнту для швидшого відновлення його фінансового стану, вони поєднували одночасно декілька інструментів. У 62% випадків це комбінація інструментів пролонгації кредиту та надання пільгового періоду для сплати процентів;
• найчастіше до NPL застосовується щонайменше дві-три послідовних відносно коротких реструктуризацій, зазвичай кожна наступна має довший строк, ніж попередня;
• водночас банки рідко знижують ставки, винятками були реструктуризації, здійснені відповідно до Закону України “Про фінансову реструктуризацію”, які переважно проводилися до 2022 року;
• заходом “останньої надії” у врегулюванні NPL є стягнення та продаж банком застави. “Воєнні” NPL забезпечені краще за старий портфель з огляду на виваженіші стандарти кредитування останніх років. Однак загалом невисоке покриття кредитів заставою робить заходи добровільного врегулювання для банків ще вагомішими.

Попри всі зусилля, відновлення платоспроможності боржників залишається рідкістю.