Через помилки, що були допущені під час внесення чергових змін до КПК, можуть порушуватися права: комітет НААУ
/ 15 Квітня 15:39
3 хв читати
Через помилки у юридичній техніці, що були допущені під час внесення чергових змін до Кримінального процесуального кодексу, можуть порушуватися права осіб, що тримаються в установах попереднього ув’язнення або виконання покарань.
На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності. Там проаналізували Закон № 3604-IX від 23.02.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи», що набрав чинності 16 березня.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Цим законом зокрема було внесено зміни та доповнення до статті 336 КПК, що визначає порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
За правилами цієї статті якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов’язаний вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання (частина четверта у старій редакції; після змін – абз. другий частини сьомої).
Коли ж ідеться про осіб, що тримаються в установах попереднього ув’язнення або виконання покарань, то такі дії має здійснювати службова особа такої установи (частина дев’ята нової редакції). При цьому у даній нормі застосовується відсильна форма: «дії, передбачені частиною четвертою цієї статті».
Хоча ці правила по суті мали залишитися такими ж, законодавець, змінивши нумерацію частин статті 336 КПК, забув оновити посилання на них! Відтак, чинний КПК більше не зобов’язує службових осіб установ попереднього ув’язнення або виконання покарань вручати особам, які братимуть дистанційну участь у судових засіданнях, пам’ятки про їхні процесуальні права, перевіряти документи та перебувати з ними до закінчення судового засідання.
Натомість, якщо читати норму частини дев’ятої ст. 336 КПК, виходить, що тепер працівники місць несвободи зобов’язані замість учасників кримінального провадження (sic!) подавати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також надсилати копії клопотання іншим учасникам кримінального провадження. Бо саме ці процесуальні обов’язки містить чинна сьогодні частина четверта.
Про необхідність виправлення допущеної помилки Національна асоціація адвокатів України поінформувала Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, який був головним під час підготовки проекту цього Закону.