Чому пробація і конфіскація несумісні: роз’яснення НААУ

Проект Закону № 12243 від 25.11.2024 «Про внесення змін до статті 77 Кримінального кодексу України щодо застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна» має бути відхилений.

Такого висновку дійшли у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу, – повідомляє прес-служба НААУ.

Метою законотворчої ініціативи є законодавчого врегулювання можливості застосування конфіскації майна як виду додаткового покарання у разі вчинення корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Документом пропонуються зміни до ст. 77 КК, відповідно до яких у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням внаслідок засудження на підставі угоди про визнання винуватості за корупційне кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, та за умови узгодження сторонами додаткового покарання, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Натомість, звернули увагу у НААУ, звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) застосовується до осіб, які здатні виправитися без ізоляції від суспільства, але в умовах випробовування. Виправлення засудженого – це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив (ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу).

У НААУ вважають, що конфіскація майна засудженого, який перебуває на пробації та з яким проводиться соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив без ізоляції від суспільства унеможливлює настання у засудженого позитивних змін, які мають відбутися в його особистості та створити у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. А за змістом ч. 2 ст. 59 КК, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України.

Крім цього, законопроект № 12243 не передбачає чіткого переліку корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, за які може бути застосована конфіскація майна у разі застосування  ст. 77 КК. Такий підхід порушує принцип правової визначеності.