Чи можуть юридичні особи зазнавати моральної шкоди: підхід ЄСПЛ і основні моменти

Робота у сфері захисту прав людини часто супроводжується запитаннями щодо того, чи передбачає Європейська конвенція з прав людини право юридичних осіб звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) зі скаргами на невиконання державами своїх зобов’язань. Якщо це право передбачено, то які види сатисфакції може призначити Суд у разі встановлення порушень? 

Коли до Суду звертаються фізичні особи, відповідь виглядає очевидною: справедливу сатисфакцію може присудити ЄСПЛ у вигляді відшкодування матеріальної та/чи моральної шкоди. Однак, коли йдеться про юридичних осіб, виникає питання: чи може юридична особа зазнавати моральної шкоди, а якщо так, то що буде свідчити про наявність такої шкоди. Ці питання розглянули під час вебінару «Відшкодування моральної шкоди юридичним особам за практикою ЄСПЛ» з Лілією Олійник.

Компенсація моральної шкоди юридичним особам стала предметом розгляду Великої Палати Суду у складі 17 суддів у справі за заявою компанії Комінгерсол С.А. проти Португалії (COMINGERSOLL S.A. V. PORTUGAL).

Заявник, компанія “Комінгерсол”, скаржився на тривалість провадження у національних судових органах: справа розглядалася уже понад 17 років на момент розгляду скарги Судом. Уряд країни-відповідача стверджував, що такі почуття, як тривога чи психологічний стрес від невизначеності, характерні лише для фізичних осіб і не можуть бути підставою для компенсації юридичній особі.

Ухвалюючи рішення, чи може юридична особа отримати відшкодування моральної шкоди, Суд спирався на власні прецеденти, а також практики Комітету Міністрів Ради Європи та держав – членів організації.

У цій справі Суд дійшов висновку, що можливість отримання компенсації за моральну шкоду юридичною особою не виключається. Для цього слід з’ясувати чи передбачає право, закріплене у ст. 6 Конвенції, можливість компенсувати моральну шкоду юридичній особі. Надалі Суд визначив, що необґрунтовано тривалий строк судового провадження мав спричинити значні незручності та невизначеність для компанії, її керівництва та власників, зокрема у повсякденній діяльності підприємства. Суд врахував, що на момент розгляду справи національні провадження все ще тривають, а компанія-заявник була позбавлена можливості своєчасно задовольнити свою вимогу. У зв’язку з цим Суд встановив, що заявник перебував у стані невизначеності, що обумовлює можливість компенсації завданої йому моральної шкоди.

Окрему увагу було приділено документу «Правила суду – компенсація шкоди», затвердженому 28 березня 2007 року відповідно до ст. 32 Регламенту. Важливим є те, що у ньому визначається, що основною метою компенсації моральної шкоди в грошовій формі є відшкодування фізичних та психологічних страждань потерпілої особи. При цьому, потерпілою є не лише фізична, а і юридична особа, яка може бути одночасно суб’єктом господарювання.

Правила також визначають, що збитки, нанесені особі, як фізичній, так і юридичній, через порушення прав та законних інтересів, встановлених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколами до неї, можуть бути як матеріального, так і морального характеру, або ж з характером множинності. Водночас, враховуючи природу моральної шкоди, ЄСПЛ виходить з того, що розмір моральної шкоди не піддається точним розрахункам, і важливим є встановлення самого факту наявності нематеріальних втрат юридичної особи.

Наступним етапом є встановлення судом підстав для надання грошової компенсації, розмір якої вираховується на основі принципу справедливості. Згідно з підпунктом 15 пункту 3 зазначених вище Правил, заявники, які бажають отримати компенсацію за нематеріальну шкоду, мають право вказати суму, яка на їхню думку була б справедливою. Заявники, які вважають себе жертвами понад одного порушення Конвенції, можуть вимагати або одну одноразову суму, яка покриває всі передбачувані порушення, або окрему суму щодо кожного права, закріпленого Конвенцією.

У контексті визначеної проблематики ЄСПЛ зауважує на неможливості точних розрахунків при визначенні матеріальної компенсації моральної шкоди, зокрема для юридичних осіб Водночас Суд звертає увагу на необхідність встановлення факту нематеріальних втрат у кожному окремому випадку.

Під час вебінару також обговорили інші питання, зокрема:

• Термінологія у контексті компенсації моральної шкоди.
• Розрахунок розміру компенсації.
• Облік моральної шкоди як активу, особливо в разі зміни власників юридичних осіб.
• Нематеріальні втрати компаній у випадках релокації в умовах сучасної російсько-української війни.

Більше дивіться у записі вебінару: