ДТП з постраждалими та особливості розслідування кримінальних правопорушень у даній сфері: роз’яснення адвоката

Про ДТП з постраждалими: особливості розслідування кримінальних правопорушень у даній сфері розповів адвокат Артем Облетов під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками особливості розслідування кримінальних правопорушень при ДТП з постраждалими, а саме:

• 1. Обовʼязкові слідчі дії. На що звернути увагу під час огляду місця події.
• 2. Види та значення експертиз у даній категорії кримінальних проваджень. Аналіз висновку експерта.
• 3. Взаємодія з потерпілою стороною.

У рамках характеристики ДТП з постраждалими акцентовано на наступному:

1. Обовʼязкові слідчі дії. На що звернути увагу під час огляду місця події

Першочергові обов’язкові дії на місці пригоди:

1. Огляд місця події (фіксація – протокол огляду місця ДТП, схема ДТП, фототаблиця з місця ДТП, результати відеофіксації).

Важливим при відображенні у протоколі є:

• відповідність взаємне розташування об`єктів;
• чітке відображення слідів ДТП;
• коректність здійснених вимірів та їх перенесення до протоколу визначення та фіксація місця первинного контакту (за слідами залишеними після ДТП, пояснення водіїв та свідків).

Найбільш інформативними будуть фото: загального плану з місця ДТП по напрямку руху транспортних засобів (бажано з різних ракурсів); фото слідів, що можуть швидко зникнути (сліди витікання рідини, сліди гальмування та інше).

2. Встановлення контактних даних свідків та очевидців, відібрання пояснень.

3. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного сп’яніння.

Слідчі дії направлені на з’ясування обставин ДТП:

1. Огляд місця події;
2. Допит свідків та потерпілих;
3. Проведення слідчих експериментів;
4. Здійснення запитів на отримання інформації, речей та документів (відеозаписи з камер відеоспостереження; відомості щодо погодних умов; відомості щодо стану дорожнього покриття, аварій; відомості щодо розташування дорожніх знаків, розмітки; відомості щодо розташування та схеми роботи світлофорних об’єктів; відомостей щодо проходження технічного огляду транспортного засобу, ремонту, технічних характеристик транспорту та окремих систем; запити направлені на встановлення особи водія та ін);
5. Здійснення тимчасового доступу до речей та документів;
6. Призначення комплексу експертиз.

2. Види та значення експертиз у даній категорії кримінальних проваджень. Аналіз висновку експерта

Види експертиз:

• Інженерно-технічні експертизи (автотехнічні, транспортно-трасологічні);

Автотехнічна експертиза (основні завдання):

Установлення несправностей транспортного засобу, які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення ДТП чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.

Установлення відповідності дій водія у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія та ДТП.

Транспортно-трасологічна експертиз:

Основним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:

• Ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі.
• Визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування;
• Визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
• Розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів.

Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об’єкти, які перебувалив контакті, абоматеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

• Судово-медична експертиза;
• Криміналістичні експертизи;
• Дослідження відео та звукозапису;
• Експертиза стану доріг та дорожніх умов у місцях ДТП;
• Психологічна експертиза.

Найбільш дієвим у питанні дослідження обставин ДТП є призначення комплексних експертиз.

Базовий алгоритм вивчення висновку експерта та підготовки до його допиту:

• ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, результатами фото та відеофіксації наслідків ДТП;
• визначення порядку призначення експертизи у кримінальному провадженні – ознайомлення з постановою про призначення експертизи (вихідні дані визначені слідчим, перелік питань експерту, обсяг матеріалів/речей, що передаються для вивчення);
• співставлення вихідних даних зазначених слідчим у постанові про призначення експертизи з матеріалами кримінального провадження;
• вивчення висновку експерта на предмет відповідності вимогам організації проведення та оформлення експертних проваджень (посилання в конспекті);
• перевірка розрахунків на відповідність методичним рекомендаціям та методам дослідження;
• підготовка запитань до експерта.

3. Взаємодія з потерпілою стороною

Основними напрямками взаємодії з потерпілою стороною є:

1. Виконання водієм вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху (виклик швидкої, поліції на місце ДТП; надання первинної медичної допомоги самостійно; транспортування до лікувального закладу потерпілого);
2. Проведення первинної зустірічі з потерпілою стороною для початку «медіації»;
3. Оцінка співмірності запиту на отримання відшкодування з наслідками. Перевірка наявності документального підтвердження збитків;
4. Призначення альтернативних експертних досліджень направлених на перевірку розміру збитків;
5. Визначення порядку відшкодування – із залученням страхової / суто винуватцем;
6. Здійснення відшкодування збитків. Визначення питання можливості примирення під час досудового розслідування / підписання угоди про визнання винуватості (стосується ч.2, ч.3 ст. 286 КК України).