Дисциплінарна відповідальність адвоката: конфлікт інтересів

Про дисциплінарну відповідальність адвоката та конфлікт інтересів розповіли під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ:

Валентин Лучковський – адвокат, керуючий партнер АО “Лучковський і партнери”, представник Хмельницької області у ВКДКА;

Андрій Місяць – адвокат, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, заступник голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Лектори докладно проаналізувала разом з учасниками дисциплінарну відповідальність адвоката, а саме:

• 1. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
• 2. Що таке дисциплінарний проступок?
• 3. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
• 4. Стадії дисциплінарного провадження.
• 5. Види дисциплінарних стягнень.
• 6. Оскарження рішення у дисциплінарній справі.
• 7. Уникнення конфлікту інтересів як один з основних принципів адвокатської діяльності.
• 8. Обов’язок адвоката повідомити про конфлікт інтересів.
• 9. Дії адвоката при наявності обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів.
• 10. Випадки, коли є можливим надання правової допомоги при конфлікті інтересів.

У рамках характеристики дисциплінарної відповідальності адвоката акцентовано на наступному:

1. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

Дисциплінарна відповідальність є видом юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов’язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення.

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регулюється:

• – Конституцією України;
• – Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
• – Правилами адвокатської етики;
• – Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;
• – Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
• – Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону;
• – Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність;
• – Рішенням Ради адвокатів України №203 «Про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури».

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон).

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону).

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

• Порушення вимог несумісності

Несумісною з діяльністю адвоката є:

• – робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”;
• – військова або альтернативна (невійськова) служба;
• – нотаріальна діяльність;
• – судово-експертна діяльність.

• Порушення присяги адвоката України

Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.

• Порушення правил адвокатської етики

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З’їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (ст. 66 ПАЕ).

• Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення

Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

• Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків

Професійні обов’язки адвоката:

• – дотримуватися присяги адвоката України та ПАЕ;
• – на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
• – невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
• – підвищувати свій професійний рівень;
• – виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
• – виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

• Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування

Адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями (ст. 65 ПАЕ)

3. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (ст. 26 Закону)

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

4. Стадії дисциплінарного провадження (ст.37 Закону):

• 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
• 2) порушення дисциплінарної справи;
• 3) розгляд дисциплінарної справи;
• 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

5. Види дисциплінарних стягнень (ст. 35 Закону):

• – попередження;
• – зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
• – для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

6. Оскарження рішення у дисциплінарній справі (ст. 42 Закону)

Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

7. Уникнення конфлікту інтересів як один з основних принципів адвокатської діяльності

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів Уникнення конфлікту інтересів – один із основних принципів здійснення адвокатської діяльності. (Стаття 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Принцип уникнення конфлікту інтересів спрямований:

• 1. Неможливість використання конфіденційної інформації, отриманої від особи, проти самої особи і, відповідно на шкоду цьому клієнту;
• 2.Забезпечення об’єктивності та неупередженості адвоката під час виконання ним своїх професійних обов’язків.

Відмінність при притягненні до відповідальності при конфлікті інтересів від притягнення за розголошення адвокатської таємниці: якщо для розголошення потрібно поширення конфіденційної інформації, то для відповідальності за конфлікт – достатньо можливості у адвоката у використанні конфіденційної інформації.

8. Обов’язок адвоката повідомити про конфлікт інтересів

Неприпустимість конфлікту інтересів має забезпечуватись на всіх етапах діяльності адвоката:

• -на стадії прийняття доручення клієнта (перед укладенням договору про надання правової допомоги) (ч.1 ст.16 ПАЕ “На вимогу клієнта до укладення договору адвокат має повідомити клієнту… про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.”, ст.20 ПАЕ “Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, в т.ч.отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію);
• -в процесі виконання доручення клієнта (ст.34 ПАЕ “Якщо адвокат в процесі виконання доручення дізнався про існування конфлікту інтересів… Він повинен розірвати договір”);
• -після виконання доручення клієнта (ч.2 ст.35 ПАЕ “Обов’язки адвоката, щодо дотримання принципу конфіденційності та уникннення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання договору” ).

• На вимогу клієнта до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатськ об’єднанням) має повідомити кліенту про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів. (Стаття 16 Правил адвокатської етики).
• Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта – юридичної особи, пов’язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта – юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів. (Стаття 39 Правил адвокатської етики) .
• Під час здійснення своєї діяльності адвокат зобов’язаний невідкладно повідомити клієнта/клієнтів про виникнення конфлікту інтересів. (Стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

9. Дії адвоката при наявності обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів:

На стадії прийняття доручення:

-повідомити клієнту про наявність обставин, які можуть вплинути на виникнення конфлікту інтересів; -відмовитись від прийняття доручення клієнта або укласти договір про надання правової допомоги за умови наявності письмової згоди клієнта (клієнтів) та при відсутності заборон, встановлених процесуальним законодавством;

В процесі виконання доручення клієнта:

-повідомити клієнту (клієнтам) про виникнення (можливість виникнення) конфлікту інтересів; -при відсутності заборон, встановлених процесуальним законодавством, отримати письмову згоду клієнта (клієнтів); або розірвати договір про надання правової допомоги з клієнтом (клієнтами);

Після виконання доручення клієнта:

-відмовитись від укладення договору із потенційним клієнтом, якщо є вирогідність виникнення конфлікту інтересів між цим потенційним клієнтом та клієнтом, якому раніше надавалась правова допомога; -отримати письмову згоду клієнта, якому раніше надавалась правова допомога та письмову згоду потенційного клієнта до моменту укладення договору.

10. Випадки, коли є можливим надання правової допомоги при конфлікті інтересів

• Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу.
• У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів. (Стаття 9 Правил адвокатської етики).