Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні: роз’яснення адвоката

Новини

/ 4 Лютого 13:29

post-img

25 хв читати

Про дисциплінарну відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні розповів адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України Олексій Горох під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасникамидисциплінарну відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні, а саме:

1. Норми професійної етики та стандарти поведінки судді.

2. Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді.

3. Дисциплінарні проступки слідчого судді:

  •      3.1. Тимчасовий доступ до речей та документів.
  •      3.2. Повернення тимчасового вилученого майна.
  •      3.3. Арешт майна.
  •      3.4. Застосування запобіжних заходів.
  •      3.5. Продовження строку досудового розслідування.
  •      3.6. Встановленні строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

4. Дисциплінарні правопорушення судді:

  •      4.1. Підготовчого засідання.
  •      4.2. Вирішення питання про відвід.
  •      4.3. Ухвалення вироку.

5. Реагування адвоката на дисциплінарні проступки судді у кримінальному провадженні.

У рамках характеристики дисциплінарної відповідальності судді за проступки у кримінальному провадженні акцентовано на наступному:

  1. Норми професійної етики та стандарти поведінки судді

Стандарти професійної поведінки визначають професійну здатність судді виконувати свої функції згідно з цінностями, які сповідує й очікує від суддів суспільство паралельно з властивими цій професії владними повноваженнями.

Міжнародні стандарти щодо поведінки судді:

  • 1) Європейський статут судді (Європейська асоціація суддів, 1993 р.).
  • 2) Європейська хартія про статус суддів (Модельний кодекс, Лісабон, 1998 р.).
  • 3) Загальна (Універсальна) хартія судді (Тайпей, Тайвань, 1999 р.).
  • 4) Бангалорські принципи поведінки суддів (2006 р.).
  • 5) Велика хартія суддів (Основні принципи) (Страсбург, 2010 р.).
  • 6) Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
  • 7) Рекомендації№ R(94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року.
  • 8) Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010року.
  • 9) Висновок № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях.
  • 10) Висновок № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності.
  • 11) Висновок№ 11 (2008)КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень.
  • 12) Висновок № 6 (2004) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів.
  • 13) Висновок № 9 (2006) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права.

Національні стандарти щодо поведінки прокурора:

  • 1) Кодекс суддівської етики;
  • 2) Конституція України (розділ 15);
  • 3) Закон України “Про судоустрій і статус суддів”;
  • 4) Закон України «Про Вищу раду правосуддя».

2. Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді

Підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення суддею протиправного (такого, що заборонене законом), винного (умисного або вчиненого через недбалість), діяння (дії чи бездіяльності), яке посягає на основоположні конституційні права у сфері правосуддя – доступ до правосуддя; незалежне та безстороннє здійснення правосуддя компетентним судом упродовж розумного строку; забезпечення гласності та відкритості правосуддя.

Судове рішення, за результатом розгляду судової справи, суддя повинен ухвалити з урахуванням:

  • 1) встановлених у процесі розгляду фактичних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами;
  • 2) застосувавши для правового висновку відповідні норми закону та практику Європейського суду з прав людини;
  • 3) скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Стаття 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає підстави дисциплінарної відповідальності судді.

3. Дисциплінарні проступки слідчого судді:

3.1. Тимчасовий доступ до речей та документів

1. Правове регулювання:

Стаття 163 КПК. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів … 4. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок. Слідчий суддя Красногвардійського районого суда міста Дніпро Токар Н.В.

3. Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону). Слідча суддя відмовила у задоволенні клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до документів. Розгляд справи в порушення ч. 4 ст. 163 КПК відбувся без виклику прокурора.

4. Заперечення судді. Суддя стверджувала, що секретар судового засідання викликала прокурора телефоном, однак в матеріалах справи телефонограма була відсутня). При цьому відсутність журналу судового засідання не дозволило встановити день та час, коли саме відбувся розгляд клопотання.

5. Дисциплінарне стягнення: Попередження http://www.vru.gov.ua/act/14589

1. Правове регулювання:

Стаття 164 КПК. Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів.

Стаття 370 КПК. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення. 4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 372 КПК. Зміст ухвали 1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106);

2. Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок. Слідчий суддя Соломянського районного суду м. Киева Сенін В.Ю.

3. Зміст проступку (підпункт «б» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону). Слідчий суддя дозволив тимчасовий доступ до речей та документів адвоката, що становить охоронювану закону таємницю. Апеляційний суд ухвалу слідчого судді скасував з причин невмотивованості судового рішення. Суддя мав розуміти, що задоволення клопотання може призвести до втручання у спілкування адвоката з клієнтами, однак при цьому не обґрунтував, з яких підстав він вважав за можливе надати доступ до інформації, що становить охоронювану закону таємницю (юридичне обслуговування, телефонні з’єднання, повідомлення засобами зв’язку, дані фізичних та юридичних осіб).

4. Дисциплінарне стягнення: Звільнення http://www.vru.gov.ua/act/17872

3.2. Повернення тимчасового вилученого майна

1. Правове регулювання:

Стаття 171 КПК. Клопотання про арешт майна …5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок Слідчий суддя Печерського районного суду м. Київа Бортницька В.В.

3. Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону). Адвокат звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна (мобільних телефонів). Підставою для звернення стало те, що слідчий не звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Слідча суддя повернула скаргу адвокату. В обґрунтування прийнятого рішення слідча суддя зазначила, що розгляд скарги не належить до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва. Апеляційним судом м. Києва це рішення суду було скасовано. ВРП встановила, що в скарзі адвоката було зазначено номер кримінального провадження, ПІБ слідчого Печерського УП ГУНП в м. Києві, який здійснював у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування. На цій підставі ВРП констатувала, що слідчим суддею було незаконно відмовлено в доступі до правосуддя.

4. Дисциплінарне стягнення: Попередження https://hcj.gov.ua/doc/doc/836

3.3. Арешт майна

1. Правове регулювання:

Стаття 171 КПК. Клопотання про арешт майна

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше 2х днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону)

1) Слідчий суддя розглянула та задовольнила клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна без повідомлення про судове засідання власника майна (адвоката).

2) Слідчий суддя розглянула та задовольнила клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення про судове засідання власника майна (адвоката), не вмотивувавши своє рішення.

3. Слідчі судді, що вчинили дисциплінарний проступок:

4. Дисциплінарне стягнення: Попередження, Догана, Сувора догана, Звільнення.

3.4. Застосування запобіжних заходів

1. Правове регулювання:

  • Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи
  • Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
  • Стаття 194. Застосування запобіжного заходу
  • Стаття 196. Ухвала про застосування запобіжних заходів
  • Стаття 206. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

  • 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
  • 2)доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
  • 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому ч. 6 цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Стаття 370 КПК. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Стаття 372 КПК. Зміст ухвали

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»

  • – незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106)
  • – умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункт 4 частини першої статті 106);
  • – допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя (пункт 3 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

3. Слідчі судді, що вчинили дисциплінарний проступок

3.1. Слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Кириченко Н.О. http://www.vru.gov.ua/act/12237

1) Обравши запобіжний захід підозрюваному, слідчий суддя не зазначила мотивів, на підставі яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри. Допитані потерпілі та свідки (більшість з яких були працівниками поліції) не вказували про вчинення протиправних дій конкретним підозрюваним. При цьому показання потерпілого та свідків про наявність у підозрюваного зброї спростовується протоколом його затримання та особистого обшуку.

2) Суддя не встановила явних доказів на підтвердження ризиків, на які посилався слідчий і які б давали підстави для застосування до підозрюваного тримання під вартою.

3) В порушення ст. 206 КПК суддя жодним чином не відреагувала на наявність у підозрюваного видимих травм та скарг підозрюваного на поганий стан здоров’я.

3.2. Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Малиновська В.М. http://www.vru.gov.ua/act/10581 w.vru.gov.ua/act/9077

1) Обравши запобіжний захід підозрюваному, слідчий суддя не зазначила мотивів, на підставі яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри. При цьому до клопотання слідчого не було додано жодного доказу (показань свідків, відеозаписів тощо), на які він посилався.

2) Суддя також не розглянув можливість застосування альтернативних запобіжних заходів до підозрюваного та не обґрунтував, чому жоден з менш суворих запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого. Суддя також не врахувала низки обставин, передбачених статтею 178 КПК, в аспекті позитивної оцінки підозрюваного.

3. Слідчі судді, що вчинили дисциплінарний проступок 3.3. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федюк О.О. http://www.vru.gov.ua/act/8832

1) Обравши запобіжний захід підозрюваному, слідчий суддя не зазначила мотивів, на підставі яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри. Суддя проігнорував те, що під час затримання у підозрюваних не було вилучено жодних предметів, про які йдеться в клопотаннях. До клопотань слідчих не додано жодних доказів (показань свідків, відеозаписів тощо).

2) Клопотання щодо 2 підозрюваних взагалі не містили відомостей про оголошення особам підозри, а щодо 1 – була відсутня копія протоколу затримання.

3) Суддя також не розглянула можливість застосування альтернативних запобіжних заходів до підозрюваного та не обґрунтувала, чому жоден з менш суворих запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого. Суддя також не врахувала низки обставин, передбачених статтею178 КПК, в аспекті позитивної оцінки підозрюваного.

3.4. Слідчий суддя Сосновського районного суду м. Черкаси Чепурний В.П. http://www.vru.gov.ua/act/9077

1) Обравши запобіжний захід підозрюваному, слідчий суддя не зазначила мотивів, на підставі яких вона дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри. При цьому до клопотання слідчого не було додано жодного доказу (показань свідків, відеозаписів тощо), на які він посилався.

2) Суддя також не розглянув можливість застосування альтернативних запобіжних заходів до підозрюваного та не обґрунтував, чому жоден з менш суворих запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого. Суддя також не врахувала низки обставин, передбачених статтею178 КПК, в аспекті позитивної оцінки підозрюваного.

3.5. Слідчий суддя Ф. Рішення Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року №3003/1дп/15-19.

Суддя Ф. під час здійснення правосуддя у кримінальній справі, незважаючи на її участь у справі як слідчого судді і обов’язок бути неупередженою, стояти на захисті прав і свобод особи, розмістила на своїй особистій сторінці у соціальній мережі Facebook статтю під назвою «ОПГ в белых халатах. В Одессе судят врачей Интосаны». Скаржник також зазначив, що слідчий суддя Ф. однозначно констатувала в ухвалі суду, яку згодом було скасовано апеляційним судом, факт винуватості підозрюваної у скоєнні злочину, чим порушила засади презумпції невинуватості особи та принцип забезпечення доведеності її вини.

3.5. Продовження строку досудового розслідування

1. Правове регулювання:

Стаття 295-1 . Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею. 1. У випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. .. 3. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок. Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Родіонов С.О.

3. Зміст проступку. Слідчий суддя за клопотанням слідчого продовжив строк досудового розслідування до 6 міс. При цьому розгляд клопотання відбувся всупереч ч. 3 ст. 295-1 КПК, без участі підозрюваного та його захисника.

4. Дисциплінарне стягнення: Попередження https://hcj.gov.ua/doc/doc/946

3.6. Встановленні строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

1. Правове регулювання

Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні 10. … Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, …, не пізніше 5 днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання. Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Слідчий суддя, що допустив дисциплінарний проступок Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф.

3. Зміст проступку (підпункт «а» п. 1 ч. 1 статті 106 Закону). Слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження без належного виклику підозрюваного та його захисників. Замість надсилання повістки про виклик в порядку ч. 1 ст. 135 КПК суддя обмежився телефонограмою слідчому про зобов’язання останнього сповістити підозрюваного та його захисників про розгляд цього клопотання.

4. Дисциплінарне стягнення: Сувора догана http://www.vru.gov.ua/act/12462

4. Дисциплінарні правопорушення судді:

4.1. Підготовчого засідання

1. Правове регулювання:

Стаття 314. Підготовче судове засідання

Стаття 53. Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії

Стаття 315. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»

  • – незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106);
  • – незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу (підпункт «ґ» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Суддя, що допустила дисциплінарний проступок Суддя Мукачівського міського суду Закарпатської обл. Куропятник О.М.

3. Зміст проступків (підпункти «а», «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону):

1) Суддя не надіслала захисникам обвинуваченого повідомлення про проведення підготовчого засідання. При цьому матеріали справи не містили доказів виклику захисників телефонограмою.

2) Суддя задовольнила клопотання прокурора про призначення обвинуваченому іншого захисника, оскільки обрані обвинуваченим захисники не з’явилися. При цьому в матеріалах справи відсутні докази повідомлення захисників про дату проведення підготовчого судового засідання. Такі дії судді унеможливили реалізацію захисниками та обвинуваченим своїх процесуальних прав та позбавило обвинуваченого можливості представляти свою сторону в умовах, не гірших порівняно зі стороною обвинувачення.

3) Під час підготовчого засідання суддя розглянула усне клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Хоча ч. 3 ст. 315 КПК ( в редакції до 18.10.2022 р.) і не містить чіткою вимоги щодо форми та змісту клопотання прокурора про продовження строки тримання під вартою на стадії підготовчого провадження, за змістом ч. 2 ст. 1-3 ст. 199 КПК таке клопотання має бути подано в письмовій формі.

4. Дисциплінарне стягнення: Попередження http://www.vru.gov.ua/act/15953

4.2. Вирішення питання про відвід

1. Правове регулювання:

Стаття 75. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід 3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» – порушення правил щодо відводу (самовідводу) (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 106).

2. Судді, що допустили дисциплінарний проступок. Судді Тальновського районного суду Черкаської обл.Міщенко К.М, Дмітриченко Д.О., Воронкова І.Г.

3. Зміст проступку (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону). Колегія суддів під час підготовчого засідання не розглянули подану заяву захисника про відвід колегії суддів.

4. Дисциплінарне стягнення: Попередження http://www.vru.gov.ua/act/16314

4.3. Ухвалення вироку

1. Правове регулювання:

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 34–36, 40). Судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а, насамперед, є гарантією проти свавілля. Суддя зобов’язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

  • Справа «Гірвісаарі проти Фінляндії» (№ 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року) Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вище стоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
  • «Бендерський проти України» (пункт 42) Судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захисту теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Стаття 21 КПК Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Стаття 370 КПК. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення.

Стаття 374.Зміст вироку 1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Стаття 372 КПК. Зміст ухвали 1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Стаття 442. Постанова суду касаційної інстанції 1. Постанова суду касаційної інстанції складається з: 2) мотивувальної частини із зазначенням: короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин; мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при прийнятті постанови, і положення закону, якимвін керувався; 2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в постанові зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи. 3. При скасуванні або зміні судових рішень в постанові має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.

Стаття 106 ЗУ «Про судоустрій і статус судді»

– незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106);

– умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункт 4 частини першої статті 106).

2. Суддя, що допустив дисциплінарний проступок Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Квасневська Н.Д.

3. Зміст проступку:

Звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, колегія суддів суду касаційної інстанції під головуванням судді Квасневської Н.Д. (доповідач у справі) взагалі уникла викладу в мотивувальній частині ухвали таких встановлених попередніми судовими інстанціями обставин вчинення злочину, як значне перевищення швидкості, розмова обвинуваченої по телефону під час керування транспортним засобом, недотримання дистанції між автомобілями, про що було зазначено у вироку, обставин, врахованих судами, що пом’якшують покарання, а також наслідків вчиненого злочину, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, який спричинив загибель двох людей. Виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, є обов’язковою вимогою до змісту ухвали суду касаційної інстанції, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 442 КПК України, та, у свою чергу, є гарантією для стороннього спостерігача, що справа розглядається судом безсторонньо та об’єктивно. Крім того, приписи частини третьої статті 442 КПК України вимагають від суду касаційної інстанції у разі скасування або зміни судових рішень зазначати в ухвалі, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення. У цьому випадку судом касаційної інстанції такі вимоги закону не виконані, що, на думку членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викликає сумнів у безсторонності суду. Змінюючи рішення судів попередніх інстанцій, суддя Квасневська Н.Д. мала розуміти, що незазначення мотивів, з яких суд дійшов такого висновку, суттєво впливає на можливість сприйняття та розуміння сторонами такого рішення, а особливо підстав його прийняття. Вказані дії викликають правомірні сумніви щодо безсторонності суду та нівелюють очікування громадян на справедливий судовий розгляд.

4. Дисциплінарне стягнення: Звільнення з посади судді. Рішення № 526/2дп/15-18 від 19.02.2018 р.

5. Реагування адвоката на дисциплінарні проступки судді у кримінальному провадженні

Вища рада правосуддя — колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

На сайті Вищої ради правосуддя містяться зразки дисциплінарних скарг та заяв щодо несумісності затверджених рішенням ВРП 14 лютого 2017 року №269/0/15-17:

  • Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга);
  • Зразок заяви про порушення суддею (суддями) вимог щодо несумісності;
  • Зразок заяви про порушення прокурором (прокурорами) вимог щодо несумісності.

Без автора