Дискримінація ромів: законодавчі шляхи вирішення

Сегрегація – форма дискримінації, яка полягає у діянні, спрямованому на відокремлення окремих індивідів (соціальних груп), які вирізняються за расовими, гендерними, сексуальними, соціальними, релігійними, освітніми, професійними чи іншими ознаками, без об’єктивно обґрунтованого і правомірного виправдання такого відмежування.

Проблеми сегрегації та дискримінації осіб ромської національної меншини

Існування в суспільстві негативних стереотипів стосовно осіб з числа ромської національної меншини, що ускладнює участь представників ромської національної меншини в суспільному житті територіальних громад, поглиблює їх ізольованість, призводить до дискримінаційної практики.

Основні завдання, які спрямовані на подолання дискримінації осіб, які належать до ромської національної меншини

• забезпечення дотримання положень щодо заборони та недопущення проявів упередженого ставлення і дискримінації за етнічною чи расовою ознакою працівниками органів державної влади;
• внесення відповідних змін до освітніх програм та включення питань щодо протидії дискримінації до програм курсів з підвищення кваліфікації, зокрема працівників правоохоронних органів, медичних працівників, працівників соціальних та екстрених служб;
• підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань дотримання прав людини, зокрема протидії дискримінації.

Рівність прав осіб ромів та заборона дискримінації

Будь-яка пряма чи непряма дискримінація осіб, які належать до національних меншин (спільнот), забороняється.

Особи, які належать до національних меншин (спільнот), є рівними перед законом та мають право на рівний правовий захист. Громадянам України незалежно від етнічного походження, належності до національних меншин (спільнот) гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією України.

Право на свободу громадських об’єднань та мирних зібрань

Особа, яка належить до ромської національної національної меншини, має право відповідно до закону брати участь в утворенні та діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот), у мирних зібраннях для здійснення та захисту своїх прав і свобод.

Право на свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії

Особа, яка належить до національної меншини , має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію мовою своєї національної меншини усно, письмово або в інший спосіб може сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної.

Право на збереження культурної самобутності національної меншини (спільноти)

Особи, які належать до національних меншин , мають право:

• зберігати і розвивати свою культурну, мовну, релігійну самобутність, традиції та звичаї, користуватися досягненнями (надбаннями) своєї культури, зберігати та примножувати свою культурну спадщину;
• на відзначення (святкування) подій, пов’язаних з їхньою історією та культурою.

Участь ромів  у політичному, економічному та соціальному житті

Особи, які належать до ромської національної меншини, мають право:

•  брати участь у виборах та референдумах,
• вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
• мають рівний доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, а також право на рівноправну участь в економічному та соціальному житті країни, у тому числі у питаннях, пов’язаних із збереженням та популяризацією культури, традицій та ідентичності національної меншини (спільноти), до якої вони належать.