Екстратериторіальна цензура: як Digital Services Act ЄС порушує принципи правової визначеності та міжнародного права

Аналіз 140-сторінкової доповіді Комітету Конгресу США розкриває системні правові проблеми європейського регулювання цифрового простору

Вступ: питання юрисдикції та правового примусу

Доповідь Комітету з питань юстиції Палати представників США “Загроза іноземної цензури, частина II” (грудень 2025) піднімає фундаментальні питання міжнародного права, екстратериторіальної юрисдикції та правової визначеності регулювання. Документ, підготовлений на основі повісток до Meta, Google, TikTok та інших платформ, містить 2,900 сторінок внутрішніх комунікацій, що демонструють механізми впливу регуляторних органів ЄС на глобальний цифровий простір.

Центральна правова проблема полягає у тому, що Регламент (ЄС) 2022/2065 про єдиний ринок цифрових послуг (Digital Services Act, далі — DSA), формально обмежений територією ЄС, де-факто створює глобальні стандарти модерації контенту, які застосовуються до користувачів за межами європейської юрисдикції, включно з громадянами США.

I. Генеалогія регуляторного режиму: від м’якого права до обов’язкових зобов’язань

1.1. Еволюція “добровільних” механізмів (2015-2022)

Правовий аналіз показує послідовну трансформацію м’якого права (англ. soft law) у жорсткі зобов’язання:

2015-2016: Інтернет-форум ЄС та Кодекс поведінки щодо протидії незаконній мові ненависті онлайн — формально добровільні інструменти без правових санкцій.

2018: Кодекс практики з дезінформації — самостійні зобов’язання платформ, структуровані як співрегулювання.

2022: DSA перетворює попередні “добровільні” практики на юридично обов’язкові через механізм статті 45 (кодекси поведінки) та загрозу штрафів до 6% глобального річного обороту (стаття 52).

Ця траєкторія порушує принцип захисту правомірних очікувань (англ. legitimate expectations) у праві ЄС. Платформи, які “добровільно” приєдналися до кодексів 2016-2018 років, де-факто створили преюдиції для майбутнього регулювання. Європейська комісія використала їхню участь як еталон для оцінки “адекватних заходів” під DSA, створюючи ретроспективний правовий ефект інструментів м’якого права.

1.2. Проблема правової визначеності

Внутрішні комунікації Google (2020-2021) демонструють усвідомлення платформами псевдодобровільності режиму: “У нас насправді немає вибору” щодо участі у робочих групах з дезінформації. Це порушує принцип немає примусу без закону (лат. nulla coactio sine lege) — примус без правової основи.

Відсутність чітких правових стандартів того, що є “дезінформацією” або “мовою ненависті”, створює проблему нечіткості через розпливчастість (англ. void for vagueness), неприйнятну у правових системах, що захищають свободу вираження поглядів.

II. Екстратериторіальність: проблема переливу юрисдикції

2.1. Доктрина ефектів та її межі

DSA формально застосовується до платформ, що надають послуги в ЄС (стаття 2). Однак через технологічну неможливість географічної сегментації алгоритмів модерації, європейські стандарти застосовуються глобально.

Приклад керівних принципів спільноти TikTok (2023): зміни для “досягнення відповідності DSA” були впроваджені globally, включаючи нові категорії:

• “Маргінальне мовлення” (включно з “закодованими твердженнями”)
• “Інформація, що підриває громадянські процеси”
• “Медіа, представлені поза контекстом”

Правова проблема: хоча DSA не вимагає глобального застосування, економічна раціональність платформ (єдина система модерації) створює де-факто екстратериторіальний ефект.

Це виходить за межі легітимної екстратериторіальної юрисдикції навіть за найширшою інтерпретацією доктрини ефектів. У справі Hartford Fire Insurance Co. v. California, 509 U.S. 764 (1993), Верховний Суд США визнав правомірність екстратериторіального застосування антимонопольного законодавства лише за наявності прямого, суттєвого та розумно передбачуваного впливу на американську торгівлю. DSA створює ефект на американську свободу слова, але це не легітимізує регулювання, а навпаки — створює конфлікт юрисдикцій.

2.2. Конфлікт з Першою поправкою

Цензура контенту, який DSA класифікує як “дезінформацію” або “мову ненависті”, часто включає висловлювання, захищені Першою поправкою до Конституції США:

Приклад зі Словаччини (вересень 2023): TikTok цензурував такі твердження напередодні виборів:

• “Існує лише дві статі”
• “Діти не можуть бути трансгендерами”
• “Нам потрібно припинити сексуалізацію молодих людей”

За прецедентним правом США (Matal v. Tam, 582 U.S. 218 (2017)), навіть образливі висловлювання захищені Першою поправкою. Твердження про “дві статі” є питанням наукової дискусії та політичних поглядів, абсолютно захищеним у США.

Глобальне застосування європейських стандартів створює попереднє обмеження (англ. prior restraint) на захищене мовлення американців — найсуворіше заборонену форму цензури в американському конституційному праві (Near v. Minnesota, 283 U.S. 697 (1931)).

III. Процесуальні порушення: відсутність належної правової процедури

3.1. Румунський кейс: анулювання без доказів

Анулювання президентських виборів у Румунії (грудень 2024) демонструє системну відсутність процесуальних гарантій:

Фактологія:

• 24 листопада 2024: Калін Джорджеску перемагає у першому турі (22.94%)
• 4 грудня: Румунська розвідка публікує звіт про “російське втручання” через TikTok
• 6 грудня: Конституційний суд анулює вибори
• Березень 2025: Джорджеску дискваліфікований для повторних виборів

Правові проблеми:

1. Відсутність доказів: Внутрішні звіти TikTok (надані Конгресу США) неодноразово стверджували: “не знайшла і їй не було надано жодних доказів координованої мережі з 25,000 акаунтів” — ключове твердження румунської влади.
2. Недотримання тягаря доведення: У демократичній правовій системі влада має довести факти, що обґрунтовують анулювання виборів. Румунський Конституційний суд діяв на основі непідтверджених тверджень спецслужб.
3. Політична упередженість: У травні 2025 румунська податкова служба виявила, що кампанію в TikTok фінансувала Національно-ліберальна партія (центристський істеблішмент), а не Росія.
4. Відсутність права на захист: Джорджеску не мав можливості оскаржити докази до анулювання виборів.

Це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд) та статтю 3 Протоколу 1 ЄКПЛ (право на вільні вибори). Рішення Конституційного суду Румунії потенційно може бути оскаржене в Європейському суді з прав людини.

3.2. Позиція Європейської Комісії: регуляторний опортунізм

Замість розслідування анулювання виборів, ЄК відкрила провадження проти TikTok за… недостатню цензуру під час румунських виборів. Це демонструє регуляторний захват (англ. regulatory capture): регулятор діє в інтересах політичного істеблішменту, а не верховенства права.

IV. Правова невизначеність стандартів модерації

4.1. Проблема доктрини розпливчастості

Стаття 14 DSA вимагає від платформ забороняти “незаконний контент”, але не надає чіткого визначення. Країни-члени ЄС мають різні стандарти того, що є “незаконним”:

• Мова ненависті: У Німеччині закон про мережеве забезпечення виконання (NetzDG) криміналізує “образи” (§185 Кримінального кодексу Німеччини) — концепцію, невідому американському праву
• Дезінформація: Франція прийняла закон про боротьбу з “фейковими новинами” під час виборів без чіткого визначення
• Заперечення Голокосту: Кримінальне у багатьох країнах ЄС, але захищене Першою поправкою в США

У справі Connally v. General Construction Co., 269 U.S. 385 (1926), Верховний Суд США встановив: закон є неконституційно розпливчастим, якщо “не може надати особі зі звичайним інтелектом справедливого попередження про те, що заборонено”. DSA делегує визначення “незаконного контенту” 27 різним правовим системам, створюючи правову невизначеність для глобальних платформ.

4.2. Розширювальне тлумачення “дезінформації”

Задокументовані випадки з доповіді Конгресу:

COVID-19 (2020-2022): ЄК вимагала цензури:

• Питань про ефективність вакцин для дітей (пізніше визнані легітимною науковою дискусією)
• Тверджень про передачу вірусу вакцинованими (підтверджено дослідженнями)
• Сатири та гумору про вакцинацію (Meta вибачилася за надмірне застосування обмежень)

Виборчі процеси: “Керівні принципи для виборів” DSA вимагають цензури “контенту, що підриває громадянські процеси” — стандарт настільки широкий, що охоплює легітимну політичну критику.

Це порушує принцип нейтральності щодо змісту (англ. content neutrality principle), встановлений у Reed v. Town of Gilbert, 576 U.S. 155 (2015): регулювання мовлення на основі його змісту підлягає суворій перевірці та майже завжди визнається неконституційним.

V. Санкції як інструмент примусу

5.1. Справа X Corp: непропорційні покарання

У грудні 2025 ЄК оштрафувала X (Twitter) на €120 млн — майже 6% глобального доходу. Заявлені причини:

1. Зміна системи верифікації (сині галочки) “узурпувала історичне значення”
2. Формат видачі даних з архіву реклами (Excel замість веб-інтерфейсу)
3. “Занадто вузька інтерпретація” вимог про надання даних дослідникам

Правовий аналіз:

Пункт 1 стосується бізнес-рішення, не пов’язаного з “незаконним контентом” чи “захистом користувачів” — основними цілями DSA (стаття 1). Це застосування регуляції з перевищенням повноважень (лат. ultra vires).

Пункт 2 є суто технічним питанням без впливу на права та безпеку користувачів.

Пункт 3 демонструє, що DSA створює позитивні зобов’язання надавати дані приватним дослідникам — безпрецедентна вимога у правовій системі, що поважає комерційну таємницю та приватність.

5.2. Принцип пропорційності

Стаття 52 DSA передбачає штрафи “до 6% загального світового річного обороту”. Для X Corp із доходом ~$5 млрд, 6% = $300 млн. Застосування майже максимального штрафу за технічні порушення порушує принцип пропорційності (стаття 5(4) Договору про Європейський Союз).

У справі Google Spain v. AEPD (C-131/12), Суд ЄС встановив: заходи мають бути “пропорційними до цілей, що переслідуються”. Штраф у €120 млн за формат Excel-файлів очевидно непропорційний.

VI. Глобальна координація цензури

6.1. Стенфордський інкубатор глобальної цифрової політики (вересень 2025)

Доповідь документує закриту зустріч регуляторів у Стенфорді за участі:

• Європейська комісія (Генеральний директорат з питань комунікаційних мереж)
• Британський регулятор Ofcom
• Бразильський Вищий виборчий суд
• Південнокорейські регулятори
• Австралійський комісар з електронної безпеки

Мета: “координація глобальних підходів до регулювання онлайн-платформ”.

Правові проблеми:

1. Відсутність прозорості: Зустріч була закритою, без публічних протоколів
2. Регуляторна гармонізація без договору: Міжнародна координація регулювання зазвичай відбувається через міжнародні договори, які проходять ратифікацію. Тут — неформальна координація бюрократів
3. Обхід демократичного процесу: У США регулювання мовлення вимагає ухвалення Конгресом та судового перегляду. Координація з іноземними регуляторами обходить ці гарантії

6.2. Експорт моделі DSA

Аналогічні режими в інших юрисдикціях:

• Британський закон про онлайн-безпеку (2023): Режим обов’язку дбайливості з широкими цензурними повноваженнями Ofcom
• Бразильський законопроект про фейкові новини: Криміналізація поширення “дезінформації”
• Австралійська поправка до законодавства про комунікації (2024): Штрафи до A$6.88 млн за “дезінформацію”
• Індійський закон про цифрову Індію (проект): Схожі на DSA вимоги до платформ

Створюється глобальна інфраструктура цензури без багатостороннього договору, без демократичного нагляду, без судового перегляду.

VII. Конституційні та міжнародно-правові засоби захисту

7.1. Потенційні законодавчі відповіді США

Доповідь Конгресу рекомендує:

1. Закон про відповідальність за іноземну цензуру: Заборона платформам застосовувати до американських користувачів стандарти модерації, що не відповідають Першій поправці, навіть якщо вимагаються іноземним законом.

Правова основа: Конгрес має повноваження регулювати зовнішню торгівлю (стаття I, розділ 8, пункт 3 Конституції США). Захист конституційних прав американців від іноземного втручання є легітимним державним інтересом.

Конституційний прецедент: Crosby v. National Foreign Trade Council, 530 U.S. 363 (2000) — федеральний закон має перевагу над законами штатів у сфері зовнішніх відносин. Аналогічно, федеральний захист Першої поправки може мати перевагу над іноземними законами.

2. Взаємне обмеження виконання: Відмова визнавати рішення іноземних регуляторів, які порушують належну правову процедуру та Першу поправку.

Правова основа: Доктрина взаємності (comity doctrine) дозволяє американським судам відмовляти у визнанні іноземних рішень, несумісних з фундаментальною публічною політикою (Hilton v. Guyot, 159 U.S. 113 (1895)).

3. Вимоги локалізації даних: Вимога зберігати дані американських користувачів у США з американськими стандартами модерації.

Проблеми: Може суперечити зобов’язанням за СОТ (Генеральна угода з торгівлі послугами) та створювати ответні заходи від ЄС.

7.2. Стратегії судових позовів

Правомочність для позовів:

• Користувачі, чий контент було цензуровано внаслідок DSA
• Платформи під загрозою штрафів
• Штати за доктриною parens patriae (захист мешканців)

Потенційні позови:

1. Порушення Першої поправки: Якщо урядові агенції США співпрацюють з ЄК у цензурі — доктрина державної дії (Blum v. Yaretsky, 457 U.S. 991 (1982))
2. Закон про адміністративні процедури: Якщо федеральні агенції впроваджують вимоги, подібні до DSA, без процедури повідомлення та коментування
3. Неявна застереження щодо зовнішньої торгівлі: Закони штатів не можуть регулювати зовнішню торгівлю (Barclays Bank PLC v. Franchise Tax Bd., 512 U.S. 298 (1994)). Аргумент: ЄС узурпує федеральні повноваження

7.3. Міжнародно-правові механізми

Врегулювання спорів СОТ: DSA потенційно порушує:

• Стаття XVII ГАТС (Національний режим): Дискримінаційне ставлення до іноземних платформ
• Стаття VI ГАТС (Внутрішнє регулювання): Необґрунтовані або свавільні заходи

Проблема: СОТ не має юрисдикції над регулюванням контенту як таким, лише над дискримінаційними торговельними практиками.

Двосторонні переговори: Рада ЄС-США з питань торгівлі та технологій як форум для обговорення, але ЄК поки що не демонструє готовності до компромісу.

VIII. Майбутнє: Європейський щит демократії

У листопаді 2025 президент фон дер Ляєн анонсувала “Європейський щит демократії”:

Компоненти:

1. Кризовий протокол для DSA: Прискорені процедури для “демократичних надзвичайних ситуацій” — де-факто адміністративні повноваження цензурувати без судового перегляду
2. Обов’язкова верифікація користувачів: Кінець анонімності в інтернеті, порушення приватності та свободи вираження поглядів (ЄСПЛ визнає анонімність як захищену: Delfi AS v. Estonia, заява № 64569/09)
3. Європейський центр демократичної стійкості: Централізований орган для координації “протидії дезінформації” — схема для орвеллівського Міністерства правди
4. Криміналізація мови ненависті: Пропозиція директиви, що гармонізує кримінальне право у всіх державах-членах — обходячи національні парламенти

Конституційні проблеми в самому ЄС:

• Стаття 5 ДЄС (принцип наділення повноваженнями): ЄС має лише повноваження, делеговані державами-членами. Кримінальне право традиційно є національною компетенцією
• Стаття 11 Хартії основних прав: Свобода вираження поглядів. Суд ЄС має балансувати з виконанням DSA
• Принцип субсидіарності: Чи потрібне регулювання на рівні ЄС, чи можна на національному рівні?

Висновки

Доповідь Конгресу США документує системну правову проблему: регуляторний режим ЄС, формально обмежений європейською територією, створює глобальні стандарти цензури через економічний примус приватних платформ.

Ключові правові висновки:

1. Незаконна екстратериторіальність: DSA перевищує легітимні межі екстратериторіальної юрисдикції, створюючи вплив на конституційні права громадян третіх країн
2. Нечіткість через розпливчастість: Стандарти “дезінформації”, “мови ненависті”, “підриву цивічних процесів” є неконституційно розпливчастими за мірками систем, що захищають свободу вираження поглядів
3. Відсутність належної правової процедури: Румунський кейс демонструє відсутність процесуальних гарантій, тягаря доведення, права на захист
4. Непропорційне застосування: Штрафи до 6% глобального доходу за технічні порушення порушують принцип пропорційності
5. Регуляторний захват: ЄК діє в інтересах політичного істеблішменту, а не верховенства права
6. Глобальна інфраструктура цензури: Координація з іншими авторитарними режимами створює безпрецедентну загрозу для глобальної свободи вираження поглядів

Необхідні засоби захисту:

• Законодавчі: Конгрес США має прийняти закони, що захищають права за Першою поправкою від іноземної цензури
• Судові: Суди мають визнати застосування DSA як несумісне з американськими конституційними цінностями
• Дипломатичні: Переговори ЄС-США щодо взаємного визнання стандартів, які поважають як легітимні регуляторні інтереси, так і основні права
• Інституційні: Спір у СОТ або створення нової міжнародної системи для цифрового врядування з гарантіями прав людини

Без рішучих дій прецедент ЄС створить схему для авторитарних режимів у всьому світі. Румунія показала: коли створені регуляторні інструменти цензури, вони будуть використані з політичними цілями.

Питання не в тому, чи має ЄС право регулювати свій цифровий ринок — безумовно має. Питання в тому, чи може це регулювання легітимно поширюватися на громадян інших країн, підривати їхні конституційні права і діяти без фундаментальних процесуальних гарантій.

Відповідь міжнародного права має бути однозначною: ні.

Джерела:

• Комітет з питань юстиції Палати представників США, “Загроза іноземної цензури, частина II” (грудень 2025), 140 стор. + 2,900 стор. матеріалів
• Регламент (ЄС) 2022/2065 (Акт про цифрові послуги)
• Відповідна судова практика Суду ЄС, юриспруденція ЄСПЛ, прецеденти Верховного Суду США щодо Першої поправки