Електронні докази та тенденції судової практики: аналіз від адвоката

Про електронні докази і тенденції судової практики розповіла адвокат, учасниця АО “ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки Тетяна Рабко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками електронні докази і тенденції судової практики, а саме:

• 1. Електронний документ. Поняття та загальні вимоги щодо оформлення.
• 2. Повторне (дистанційне) формування сертифікатів ДПС за електронним запитом.
• 3. Покроковий алгоритм підписання документу КЕП.
• 4. Покроковий алгоритм підписання документу декількома КЕП.
• 5. Як перевірити документ, що підписано КЕП?
• 6. Чи може адвокат здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі?
• 7. Електронні докази. Поняття та загальні вимоги щодо Оформлення.
• 8. Подання е-документів через підсистему «Електронний суд».
• 9. Оцінка допустимості електронних доказів та причини їх відхилення в огляді судової практики.

У рамках характеристики електронних доказів і тенденції судової практики акцентовано на наступному:

1. Електронний документ. Поняття та загальні вимоги щодо оформлення

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обовʼязкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обовʼязкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. (стаття 5 закону україни

«Про електронні документи та електронний документообіг»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1. свідоцтва про право на спадщину
2. документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів
3. в інших випадках, передбачених законом

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

2. Повторне (дистанційне) формування сертифікатів ДПС за електронним запитом

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

• чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
• незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
• особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

3. Покроковий алгоритм підписання документу КЕП

• Для можливості підписання документу електронними підписами Ви можете перейти на сайт https://ca.diia.gov.ua/sign або https://czo.gov.ua/sign

• Після обираєте підписати файл за допомогою Електронного підпису або Дія.Підпис

• Обираємо формат підписання документу ASIC-E

• Обираємо документи для підписання та підписуємо в форматі ASIC-E

• Підписаний документ можна завантажити та переглянути інформацію щодо підписувача

У разі завантаження підписаного КЕП документу архівом, ZIP-папка буде містити: документ на який накладався КЕП, документ який підписаний КЕП та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису

4. Покроковий алгоритм підписання документу декількома КЕП:

Для підписання документу декількома КЕП обираємо формат підписання документу CAdES. Дані та підпис зберігаються в CMS файлі (*.p7s)

Підписуємо файл (наприклад, 123.pdf) першим електронним підписом. Завантажуємо підписаний файл (буде 123.pdf.p7s)

Підписуємо цей файл 123.pdf.p7 другим електронним підписом. Завантажуємо підписане (буде 123.pdf.p7s.p7s)

Таким чином маємо 123.pdf.p7s.p7s — це й буде файл, підписаний двома підписами

5. Як перевірити документ, що підписано КЕП?

Необхідно перейти за посиланням https://ca.diia.gov.ua/verify або https://czo.gov.ua/verify

Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису містить наступні реквізити:

• Прізвище імʼя по батькові особи, що наклала електронний підпис (для юридичних осіб – назва організації, код ЄДРПОУ та посаду підписувача)
• Дату та час підпису
• РНОКПП підписувача
• Інформацію про те ким видано Сертифікат
• Серійний номер електронного підпису.

6. Чи може адвокат здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі?

Рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 04.11.2022 Nº 121 «Про затвердження розʼяснення щодо можливості адвокатам здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі, а також необхідності надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації»:

• укладення договору про надання правової допомоги між клієнтом і адвокатом в електронній формі та підписання його з використанням електронного цифрового підпису передбачено законодавством та відповідає його нормам. На підставі такого договору адвокат має право представляти інтереси клієнта у відділах державної реєстрації актів цивільного стану з питань реалізації особистих немайнових прав.

7. Електронні докази. Поняття та загальні вимоги щодо Оформлення

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:

• електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо)
• веб-сайти (сторінки)
• текстові, мультимедійні та голосові повідомлення
• метадані – це дані, що характеризують або пояснюють інші дані
• бази даних
• інші дані в електронній формі

Дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах памʼяті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

8. Подання е-документів через підсистему «Електронний суд»

До створених в підсистемі «Електронній суд» документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним, підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Максимальний розмір одного файлу: 500.0 МВ(МіВ).

Допустимі формати: зображення, аудіо, відео, PDF документ, документ Word, ZIP архів (в т.ч. з документами підписаними КЕП).

9. Оцінка допустимості електронних доказів та причини їх відхилення в огляді судової практики

• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 420/4540/22 зазначив, що враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним веб-сервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимим та достовірними доказами, оскільки вони збираються з різних джерел, таких як супутники, автомобільні камери, додатки користувачів та інших джерел, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані, щоб забезпечити їх точність та актуальність.

3 огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дані з Google Maps підтвердили наявність самочинної добудови ще з 2011 року, тобто фактичну непричетність позивача до її зведення, враховуючи, що ТОВ «КІХ МЕНЕДЖМЕНТ» набуло право власності на приміщення кафе тільки у 2021 році та у звʼязку з тим, що дані з Google Maps безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі.

• У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 липня 2024 року у справі № 910/7352/22 зазначено щодо способу листування між сторонами, то Верховний Суд підтримує як такі, що відповідають усталеним правовим висновкам Верховного Суду, посилання суду апеляційної інстанції на те, що листування шляхом надіслання електронних листів давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України.

Водночас передчасним є посилання апеляційного суду на неможливість встановити осіб та їх повноваження щодо змісту листа від 17.06.2022

N№17-06, на який відповідач послався як на доказ реалізації ним права на дострокове розірвання Договору.

За обставинами цієї справи позивач визнав факт отримання листа від 17.06.2022, приклавши його в якості додатка до позовної заяви, а відповідач підтвердив факт надіслання цього листа. Отже, формально посилаючись на неможливість встановити осіб листування, суд апеляційної інстанції у такий спосіб безпідставно ухилився від дослідження та надання правової оцінки змісту зазначеного листа у контексті реалізації відповідачем права на одностороннє розірвання Договору та підстав для такого розірвання. У звʼязку з чим передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що Договір є розірваним з 31.10.2022.

• У постанові від 16.07.2024 у справі № 910/14895/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що врахувавши норму ст. 6 ГПК України, якою регулюється єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Закон України “Про електронні довірчі послуги”, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, встановивши, що відзив на позовну заяву від 13.10.2023 та долучені до нього докази, були подані відповідачем через підсистему “Електронний суд” з накладенням електронного цифрового підпису, який має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та презюмує його відповідність власноручному підпису, апеляційний господарський суд підставно відхилив аргументи позивача про ухвалення судом першої інстанції рішення на підставі доказів, прийнятих з порушенням норм ст. 96 ГПК України.

• У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.03.2024 по справі №380/16075/22 зазначено, що скріплення адвокатом електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.