Фінансовий моніторинг 2024: що нового для адвокатів?

Про фінансовий моніторинг 2024 розповіла адвокат, сертифікований корпоративний секретар, комплаєнс-офіцер, медіатор Надія Тарасова під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками фінансовий моніторинг 2024 року, а саме:

• 1.     Впровадження фінансового моніторингу в Україні.
• 2.     Система та суб’єкти фінансового моніторингу.
• 3.     PEP – публічні діячі в системі фінансового моніторингу.
• 4.     Хто такі Електронні резиденти (е-резидент).
• 5.     Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України – вплив на адвокатів.
• 6.    Ризики, які становлять клієнти.
• 7.    Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації- вплив на адвокатів.
• 8.    Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу .
• 9.    Європейська конвенція з прав людини: право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції – вплив на адвокатів.
• 10. Корисні посилання для адвокатів.

У рамках характеристики фінансового моніторингу акцентовано на наступному:

1.     Впровадження фінансового моніторингу в Україні

1. Лютий 2012 року: FATF затверджує нові Міжнародні Стандарти, які удосконалили та поєднали в собі 40 та 9 Рекомендацій, зокрема включили нові положення, що стосуються протидії фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення та ін.
2. Рекомендація № 29 FATF: країни мають створити підрозділ фінансової розвідки (ПФР), який є національним центром для отримання та аналізу: повідомлень про підозрілі операції; та іншої інформації, яка має відношення до відмивання коштів, пов’язаних предикатних злочинів і фінансування тероризму, та для розповсюдження результатів цього аналізу.
3. Указ Президента України від 10 грудня 2001 року № 1199 : затверджено додаткові заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та Кабінету Міністрів України доручено створити Державний департамент фінансового моніторингу.
4. Постанова КМУ від 10 січня 2002 року № 35 «Про утворення Державного департаменту фінансового моніторингу», у складі Міністерства фінансів утворено Державний департамент фінансового моніторингу, як урядовий орган державного управління.
5. Постанова КМУ від 18 лютого 2002 року № 194: затверджено Положення про Державний департамент фінансового моніторингу.
6. 2003 рік : Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
7. 2014 рік: Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
8. 2019 рік Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р. (Закон).

Організації у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів:

• Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
• Еґмонтська група (Група підрозділів фінансової розвідки «Егмонт»);
• MONEYVAL;
• Базельський комітет;
• Вольфсберзька група.

Спираємось на :

1. Рекомендації FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ) (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering) — міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей).;
2. Типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Об’єкт фінансового моніторингу: гроші, активи.

2.     Система та суб’єкти фінансового моніторингу

Три рівні фінансового моніторингу:

1. Мегарівень – Національний (міжнародний). ФМ є ключовим елементом протидії легалізації злочинних коштів і формування тіньових фінансових схем.

2. Макрорівень – Національний (державний). ФМ розглядають як комплекс заходів усіх суб’єктів державного і первинного рівнів спрямованих на постійну, систематичну і комплексну протидію легалізації (відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом.

3. Мікрорівень – діяльність фінансових установ. ФМ це процес ідентифікації фінансових операцій, які виконують суб’єкти національної господарської системи, з метою дотримання і здійснення відповідно до законодавчих вимог і застосування низки дій у сфері AML/CFT (запобігання та боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ф фінансування тероризму).

Фінансовий моніторинг:

• Державний : сукупність заходів, що вживаються суб’єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог Закону та законодавства у сфері запобігання та протидії….

• спеціально уповноважений орган =Державна служба
• НБУ;
• Мінюст;
• Мінфін;
• НКЦПФРУ;
• Міністерство цифрової трансформації.

• Первинний: сукупність заходів, які вживаються суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Визначені ст. 6 (ст. 10- спец суб’єкти) Закону, в тому числі

• б) бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
• в) суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
• г) адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• ґ) нотаріуси;
• д) суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги.

У 2022-2023:

• е) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи;
• є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном.

Не є СПФМ особи, які надають послуги в рамках трудових правовідносин.

3.     PEP – публічні діячі в системі фінансового моніторингу

Змінені підходи щодо роботи з PEPs:

• Політично значущі особи (PEP) – особи, що займають важливі державні посади. Це президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо. Вичерпний перелік посад можна знайти в новому законі про фінансовий моніторинг (стаття 1).

• PEP в Україні діляться на такі категорії: національні публічні діячі, іноземні публічні діячі та публічні діячі міжнародних організацій. Перелік приблизно однаковий в усіх країнах та відповідає рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

члени сім’ї –

• • чоловік/дружина або прирівняні до них особи,
• • син, дочка, пасинок, падчерка,
• • усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням,
• • зять та невістка і прирівняні до них особи,
• • батько, мати, вітчим, мачуха,
• • усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.

Термін за Законом «Про запобігання корупції», ст. 11.

4.     Хто такі Електронні резиденти (е-резидент)

Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи “е-резидент”.

Електронний резидент України може зареєструвати себе фізичною особою – підприємцем, вести свою діяльність та відкрити рахунок, не перебуваючи на території України, тобто дистанційно. Особа, яка набула статусу Е-резидента України, може здійснювати виключно такі види господарської діяльності:

• •Видання комп’ютерних ігор (58.21 КВЕД);
• •Видання іншого програмного забезпечення (58.29 КВЕД);
• •Комп’ютерне програмування (62.01 КВЕД);
• •Інша діяльність у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем (62.09 КВЕД);
• •Обробка даних, розміщення інформації на веб-сайтах та пов’язана з ними діяльність (63.11 КВЕД).

5.Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України – вплив на адвокатів

Мін’юст України наказом від 10.09.2021 року № 3201/5 (набув чинності 25.09.2021 р.), затвердив Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України (Положення). До цього часу діяло Положення № 999.

Положення поширюється на:

1. адвокатські бюро,
2. адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів;
3. суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги, з урахуванням особливостей діяльності таких суб’єктів, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;

4. осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи, якщо вони, зокрема, надають консультації клієнту, беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи.

6.Ризики, які становлять клієнти:

• клієнти, пов’язані із здійсненням терористичної діяльності;
• клієнти – нерезиденти;
• клієнти, які працюють тільки через представників;
• клієнти, які є (були) політичними діячами, або пов’язаними з ними особами;
• клієнти, в яких структура, організаційно – правова форма або відносини не дають змоги встановити реального власника чи вигодоодержувача; ✓ клієнти, які здійснюють посередницьку та представницьку діяльність діючи від імені своїх клієнтів;
• клієнт, який розраховується за операцією готівковими коштами;
• юридична особа з незначним періодом діяльності (як правило такий термін не перевищує трьох місяців з дня державної реєстрації);
• неприбутковими організаціями (крім організацій, що діють під егідою відомих міжнародних організацій);
• залучення посередників, які не підпадають під дію відповідних законів з протидії відмиванню коштів та/або фінансуванню тероризму, та які не підлягають відповідному нагляду.

7.Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації- вплив на адвокатів

Порядок визначає заходи нагляду (контролю) у сфері запобігання та протидії здійснюється за результатом оцінки ризик-профілю суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Планова/позапланова перевірка здійснюється суб’єктами державного фінансового моніторингу, зокрема, для:

• 1) з’ясування мети та суті операцій, які здійснюють суб’єкти первинного фінансового моніторингу та/або про які їм стало відомо;
• 2) виявлення ризиків, які можуть становити загрозу для безпеки та стійкості діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, секторів діяльності таких суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також стабільності фінансової системи України;
• 3) оцінки якості системи управління ризиками суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
• 4) оцінки дотримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, зокрема нормативно-правових актів суб’єкта державного фінансового моніторингу.

Строк проведення безвиїзної перевірки не може перевищувати 60 робочих днів із дати її початку. Строк проведення виїзної перевірки не повинен перевищувати 30 робочих днів і визначається залежно від виду виїзної перевірки, виду (напрямів) діяльності та спеціалізації за видами послуг, обсягів фінансових операцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

8.    Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу 

• – Загальний функціонал (інформація);
• – Спеціальний функціонал для зареєстрованих СПФМ за спеціальною формою + КЕП.

Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу  регулюється наказом Міністерства фінансів України 04.06.2021 № 322 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2021 р. за № 1035/36657), який визначає порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу.

9.    Європейська конвенція з прав людини: право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції – вплив на адвокатів

Статті 8 Європейської конвенції з прав людини передбачає:

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Судова практика:

• Європейський Суд з прав людини “Michaud проти Франції” (Michaud v. France) 06.03.2013: суд дійшов висновку, що обов’язок адвокатів повідомляти про свої підозри щодо можливих дій їхніх клієнтів з легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, відповідає законній меті запобігання злочинам та є необхідним для її досягнення. Утім, такий обов’язок повинен стосуватися діяльності, яка уподібнює адвокатів до представників інших професій, які підпадають під цей обов’язок (наприклад, нотаріусів), та бути віддаленим від місії захисту, яка є основою адвокатської таємниці.

• Європейський Суд з прав людини Справа Версіні-Кампінчі та Краснянські проти Франції: Адвокат під час розмови з клієнтом, якого прослуховували у кримінальному провадженні, розкрив йому захищену адвокатською таємницею інформацію про трьох інших клієнтів, що, відповідно до законодавства Франції, є злочином. Інформація була використана для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Утім, вона не була використана проти клієнта, а тому його право на захист не було порушено. У зв’язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що таке втручання в гарантовані статтею 8 права не призвело до її порушення.

• Європейський Суд з прав людини ” Erdem проти Німеччини « (CASE OF ERDEM v. GERMANY) 05.06.2001: Запобігання тероризму є винятковою обставиною, яка передбачає здійснення законних цілей захисту “національної безпеки” та запобігання “заворушенням або злочинам” (Erdem проти Німеччини). У цитованій справі, з огляду на судовий розгляд, що тривав, терористичну загрозу, вимоги безпеки, задіяні процесуальні гарантії та існування іншого каналу спілкування між підсудним і його адвокатом, Суд не встановив порушення статті 8.

10. Корисні посилання для адвокатів:

• РАУ РІШЕННЯ № 51 Про затвердження роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу від 03.07.2021 https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2021-07-03-r-shennya-rau-51_60f537ee77f09.pdf
• Рішення від 25.07.2020 № VII-010/2020 щодо узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури відносно адвокатської таємниці. URL: http://search.ligazakon. ua/l_doc2.nsf/link1/MUS34133.html
• Сайт Державної служби фінансового моніторингу https://fiu.gov.ua/; https://cabinet.fiu.gov.ua/
• Публікації з питань первинного фінансового моніторингу сайту ДСФМ https://fiu.gov.ua/pages/finansovii-monitorint/navczannja/publikacziji.html
• Глобальний реєстр бенефіціарних власників https://register.openownership.org/