Громадські об’єднання та їх види: роз’яснення від Мін’юсту
/ 18 Квітня 12:00
4 хв читати
Громадська активність є невід’ємним елементом будь-якого демократичного суспільства. Так, важливим інструментом політичного та соціального розвитку, задоволення різноманітних потреб суспільства та його інтересів виступають громадські об’єднання.
Громадські об’єднання є одним з видів громадських формувань.
Тож давайте розглянемо детальніше, що таке громадське об’єднання.
Громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як:
- громадська організація;
- громадська спілка.
Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Засновники громадських об’єднань:
- засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років;
- засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;
- кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи;
- засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;
- засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції;
- засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною;
- повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку.
Члени (учасники) громадського об’єднання:
- членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.
- членами (учасниками) громадської спілки, крім молодіжної та дитячої, можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними. Вік членів молодіжної, дитячої спілки визначається її статутом у межах, встановлених законом.
Таким чином, засновниками громадської спілки можуть бути виключно юридичні особи приватного права, в тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, проте членами спілки можуть бути як юридичні особи приватного права, так і фізичні особи.
Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Якщо перед Вами постало запитання, зареєструвати громадську організацію зі статусом юридичної особи або без такого, слід ознайомитись з перевагами кожного варіанту.
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має такі переваги:
- може мати власне відокремлене майно;
- бути учасником цивільних правовідносин;
- мати власну печатку, розрахунковий рахунок у банку;
- мати зареєстровану у встановленому порядку символіку;
- засновувати медіа;
- створювати свої відокремлені підрозділи;
- бути позивачем та відповідачем у суді;
- здійснювати господарську діяльність.
Тож громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має змогу орендувати приміщення, укладати інші цивільно-правові договори, брати на роботу працівників тощо.
Поряд з перевагами є ряд недоліків:
- складніша процедура реєстрації;
- обов’язок вести податкову та фінансову звітність.
Отже, якщо метою громадського об’єднання є діяльність, пов’язана зі здійсненням господарської діяльності, якщо мета громадського об’єднання не може бути реалізована без найму працівників, якщо засновники бажають створювати в окремих регіонах відокремлені підрозділи, осередки громадського об’єднання, засновувати газети чи періодичні видання, брати участь у різноманітних проектах та грантах, що передбачають фінансування певних цілей, на які спрямована діяльність громадського об’єднання, то слід обирати шлях створення громадського об’єднання зі статусом юридичної особи.
Переваги здійснення діяльності без статусу юридичної особи
Громадське об’єднання без статусу юридичної особи може здійснювати свою діяльність без керівних органів і навіть без статуту. Окрім того, таке громадське об’єднання не повинне вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону.
У випадку прийняття рішення про саморозпуск громадського об’єднання, процедура припинення громадського об’єднання без статусу юридичної особи є значно простішою у порівнянні з припиненням громадського об’єднання зі статусом юридичної особи.
Що означає – мати всеукраїнський статус громадського об’єднання?
Громадське об’єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо таке громадське об’єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”. Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання та відмова від такого статусу є добровільними. Відомості про всеукраїнський статус громадського об’єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Україна відкрита для розвитку цивільного суспільства, і процес реєстрації громадських організацій є першим кроком на цьому шляху. Крокуючи «в ногу з часом» в наступному пості розповімо про особливості реєстрації громадських організацій в т.ч. через «Он-лайн будинок юстиції» https://online.minjust.gov.ua/.