I’ll be back… або Як повернути частку у статутному капіталі товариства

Після проведення чергової реформи у сфері державної реєстрації юридичних осіб законодавець вирішив проблему «незаконного» переоформлення частки у статутному капіталі товариства шляхом внесення змін до документів, які подаються для проведення вказаної реєстраційної дії.

Зокрема, для проведення державної реєстрації змін складу учасників товариства потрібно надати акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ (далі мова також піде здебільшого про товариства з обмеженою відповідальністю, хоча частково вказаний алгоритм може бути застосований і до інших форм підприємств та господарських товариств), підписи на якому мають бути посвідчені нотаріально, або інший документ, що підтверджує перехід права власності на частку у статутному капіталі товариства (наприклад свідоцтво про спадщину, судове рішення тощо).

Із Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» майже зникли норми, які дозволяють виключити учасника зі складу учасників товариства. Так, до 07.06.2018 норми Цивільного кодексу, Господарського кодексу та Закону «Про господарські товариства» надавали загальним зборам право виключати «недобросовісних» учасників з товариства. Під недобросовісними слід вважати учасників, які не дотримуються вимог установчих документів товариства, не виконують рішення загальних зборів товариства, перешкоджають діяльності товариства, наприклад шляхом неприймання участі у загальних зборах (дуже поширена практика, коли співвідношення часток 50/50) тощо. Саме з цих найбільш поширених підстав і виключали учасників із товариства, що призводило до великої кількості судових спорів.

Слід зазначити, що вказані рішення загальних зборів товариства можна оскаржити до суду. Строк позовної давності щодо оскарження рішення загальних зборів встановлений Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». З урахуванням внесених до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу змін такий строк позовної давності складає 1 рік.

Вказана обставина змушує учасника ТОВ бути уважним та слідкувати за рішеннями, які приймають учасники товариства. Варто зауважити, що чергові загальні збори учасників товариства скликаються не рідше одного разу на рік.

Теорія на практиці

Як приклад розглянемо наступну ситуацію. Наявне ТОВ з трьома учасниками, усі фізичні особи, громадяни України. Розмір часток у них 33%, 33% та 34%. За вказаних обставин двоє з трьох учасників цілком мали можливість (відповідно до Закону «Про господарські товариства») виключити третього учасника зі складу учасників товариства. Наразі, після прийняття Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», така можливість нівельована законом.

Здавалося б, проблему вирішено, проте не завжди про такі рішення загальних зборів учасники дізнаються вчасно, тому дуже часто трапляються ситуації, коли про своє виключення учасник дізнається зі значним запізненням, часом у кілька років.

До прикладу, якщо учасника товариства виключили зі складу учасників до 2018 року, а повідомити про вказане рішення «забули», то про вказане рішення учасників товариства виключений компаньйон дізнається лише з відкритих джерел (https://usr.minjust.gov.ua) або у державного реєстратора за місцем зберігання реєстраційної справи товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону «Про господарські товариства» в редакції, що діяла до 2018 року, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Відповідно до ст. 54 Закону «Про господарські товариства» в редакції, що діяла до 2018 року, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Тобто, виключити учасника можна, але при цьому необхідно протягом 12 місяців виплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі.

Якщо ж виплатити виключеному учаснику вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, товариство «забуло», то слід направити йому офіційну претензію/вимогу про сплату заборгованості (це досудовий порядок врегулювання спору). У випадку, якщо претензія не задоволена, залишається єдиний варіант – йти до суду.

Тут слід зазначити, що на вказані вимоги (про стягнення заборгованості з виплати вартості частки у статутному капіталі) поширюється загальний строк позовної давності у 3 роки (стаття 257 Цивільного кодексу). На вимоги ж про оскарження рішення загальних зборів, як зазначалося раніше, поширюється позовна давність в 1 рік.

Якщо учасника, наприклад, виключили у 2013 році, то порахувавши строки, отримаємо: дата виключення учасника – 2013 рік; кінцевий строк розрахунку (протягом 12 місяців) – у 2014 році; строк позовної давності (2014 рік + 3 роки) – 2017 рік.

На перший погляд, строк позовної давності у 2020 році вже давно минув. Але, відповідно до положень статті 261 Цивільного кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, якщо особа про порушення свого права дізналася лише у 2020 році (хоча реєстр є публічним і з цього приводу можна сперечатись), то ми вважаємо, що строк позовної давності почав перебіг лише у 2020 році.

Однак вказану обставину потрібно буде довести у суді. Такими доказами можуть бути: довідка про відсутність в Україні (наприклад, інформація від Державної прикордонної служби України про перетин кордорну), довідка з поштового відділення (Укрпошти або Нової Пошти) про відсутність листів від товариства на адресу учасника протягом періоду з моменту виключення до моменту звернення до суду тощо.

Тож, використовуючи досвід, адвокати Femida Legal Association рекомендують наступний алгоритм дій власникам компаній задля того, щоб максимально убезпечити себе від подібних сюрпризів.

Алгоритм для власників

1. Цікавтеся роботою та життям вашого товариства, незалежно від того, чи у вас у ньому 90%, чи 5%. Вказане дозволить вам більш оперативно реагувати на будь-які зміни у житті компанії, тенденції, дасть змогу «тримати руку на пульсі».
2. Регулярно перевіряйте інформацію про товариство на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua) – вказана процедура є безкоштовною, дані відкритими, ви одразу побачите зміни.
3. Якщо вас виключили зі складу учасників товариства, а ви про це дізналися із запізненням, необхідно одразу звернутися до товариства із запитом про надання копії відповідного рішення про ваше виключення. Якщо відповіді не буде, можна звернутися до державного реєстратора за місцезнаходженням реєстраційної справи (дізнатися можна на тому ж сайті Міністерства юстиції) і за невелику плату (офіційний збір) отримати копію вказаного рішення. Тут, щоправда, є нюанс – у запиті потрібно чітко вказати, яке саме рішення ви бажаєте отримати. Лайфхак: щоб дізнатися орієнтовну дату відповідного рішення, можна скористатися сервісом на зразок OpenData і за історією змін вирахувати дату рішення.
4. Направте відповідну претензію про виплату коштів до товариства із зазначенням суми претензії та реквізитів вашого банківського рахунку.
5. Якщо після цього з вами не розрахувалися, готуйте позов до суду (одразу зазначимо, що це буде господарський суд).

На останніх двох етапах не зайвим буде звернутися до юриста, щоб він допоміг вам правильно скласти відповідні документи.

Пам’ятайте, що Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності 07.06.2018, замінив норми Закону «Про господарські товариства» щодо регулювання товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а з Цивільного кодексу взагалі вилучив підрозділ 4 § 1 глави 8 «Товариство з обмеженою відповідальністю» (статті 140–151).

Наразі виключити учасника із товариства можна лише у двох випадках:
– невнесення вкладу до статутного капіталу в установлений строк (п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону);
– смерть (припинення) учасника, якщо спадкоємці (правонаступники) своєчасно не звернулися із заявою про вступ до товариства (ч. 2 ст. 23 Закону).

Сподіваємося, надалі законодавство та практика його реалізації не завдаватимуть клопотів власникам часток у товариствах. Але, як би там не трапилося, юристи завжди готові надати професійну допомогу.