Інформація зі ЗМІ як підстава для внесення в ЄРДР і початку досудового розслідування

Відповідно до положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, згідно ст. 214 КПК України підставою для ініціювання кримінального провадження, внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та подачку досудового розслідування може бути як подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, так і самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Варто зауважити, що за наявності у слідчого, прокурора відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, вони зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту отримання або виявлення таких відомостей, ініціювати кримінальне провадження.

Порядок формування та ведення ЄРДР визначається Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06 квітня 2016 року. Одним з додатків до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань є Довідник, яким затверджено перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, одним з джерел, з якого можуть бути виявлені відомості про вчинення кримінального правопорушення, є повідомлення в засобах масової інформації (далі – ЗМІ), які щоденно висвітлюють безліч подій, в тому числі і тих, що знаходяться поза законом.

Таким чином, законодавчо закріплено можливість внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування на підставі публікації в ЗМІ.

При цьому, слід мати на увазі, що, фактично, будь-яке публічне розповсюдження інформації в друкованих виданнях, на радіо, телебаченні та в мережі Інтернет може бути підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» № 2782-XII від 16.11.1992 року, що діє в редакції від 18.05.2017 року, який створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, визначає, що під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

В свою чергу, Закон України «Про телебачення і радіомовлення» до масової інформації відносить інформаційну діяльність у сфері телебачення та радіомовлення, а положення Закону України «Про захист суспільної моралі», яким встановлюються правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, оперує поняттям електронного засобу масової інформації, щоправда не розкриваючи його змісту.

Отже, фактично, публікація відомостей в будь-якій формі публічного розповсюдження масової інформації, в тому числі, розповсюдження інформації в різноманітних Інтернет-виданнях, може бути визначена як повідомлення в засобах масової інформації та використовуватися як джерело для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Щоправда, слід враховувати, що інформація у ЗМІ може не відповідати дійсності, бути недостовірною або необ’єктивною. Так, ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. При цьому, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Що ж робити в такому випадку з кримінальним провадженням, досудове розслідування в якому було розпочате на підставі недостовірного повідомлення в ЗМІ?

Виходячи з того, що завданням кримінального провадження є те, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, за відсутності інших доказів вчинення особою кримінального правопорушення, кримінальне провадження, ініційоване на підставі повідомлення у ЗМІ, може бути закрите слідчим за відсутності складу або події кримінального правопорушення. У разі ж наявності інших доказів, здобутих під час досудового розслідування, які свідчать про можливу причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, досудове розслідування слід продовжувати з метою встановлення об’єктивної істини. Варто пам’ятати, що внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування не свідчить про наявність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, адже така вина може бути встановлена виключно судом у разі доведення такої вини в законному порядку та постановлення судом обвинувального вироку. До постановлення судом відповідного обвинувального вироку, виходячи з презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину.

Водночас, неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ, є одним з ключових принципів забезпечення свободи слова та передбачає, що свобода слова і вільне вираження своїх поглядів і переконань не може шкодити репутації або іншим правам особи, використовуватися для втручання в особисте і сімейне життя, призводити до розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника. Таким чином, журналіст та редакційна колегія (редактор) ЗМІ зобов’язані додержуватися об’єктивності та достовірності публікацій та несуть відповідальність за порушення прав осіб через розповсюдження в ЗМІ недостовірних або необ’єктивних відомостей.

Враховуючи викладене, у разі внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування на підставі повідомлення у ЗМІ, яке не відповідає дійсності, ґрунтується на необ’єктивних або перекручених даних, необхідно доводити недостовірність відповідної публікації та домагатися її спростування, а вже після її спростування вимагати від слідчого закриття кримінального провадження.

Борітеся – поборете!