Ключові зміни у трудовому праві крізь призму судової практики

Практику проведення щомісячних вебінарів-оглядів судової практики та законодавства у сфері трудового права та соціального забезпечення започатковано у Вищій школі адвокатури НААУ. Про ключові правові новини розповіла під час заходу адвокат, медіатор, Голова комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення Вікторія Поліщук.

В огляді судової практики лектор запропонувала учасникам ознайомитися із наступними правовими позиціями Верховного Суду:

1. Звільнення за прогул – Постанова Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 946/133/20

08 жовтня 2019 року позивач, перебуваючи на нічній зміні, він відчув сильний зубний біль та близько 01 год 00 хв звернувся до диспетчера ВПК-2 з проханням надати згоду на скорочення робочої зміни за станом здоров’я, про що написав відповідну заяву. За згодою диспетчера ВПК-2 він залишив територію порту, близько 12 год 00 хв йому стало відомо, що заяву про скорочення робочого часу керівник не погодив.

Водночас, у нічну зміну 07 жовтня 2019 року – 08 жовтня 2019 року начальник ВПК-2 Кірпіков О. В. був відсутній на робочому місці. На підприємстві є сталою практика, згідно з якою усі заяви, які надходять під час нічної зміни, погоджуються з працюючим у цей час диспетчером ВПК-2, оскільки робочий час адміністрації підприємства починається з 08 год 00 хв. Такі заяви передаються до адміністрації після 08 год 00 хв для ознайомлення та до відома. Тобто погодження заяви про скорочення робочого часу керівництвом ВПК-2, після її погодження з диспетчером, не було необхідним.

Згідно з наказами ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»від 05 грудня 2019 року № 797 та від 16 грудня 2019 року № 447-ос ОСОБА_1 звільнено за відсутність без поважних причин у робочу зміну з 04 год 53 хв до 08 год 00 хв 08 жовтня 2019 року. Водночас належних доказів відсутності позивача на території підприємства у зазначений час відповідачем не надано, а факт залишення ним території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» о 04 год 53 хв спростовується відомостями з системи контролю доступу ДП «Адміністрація морських портів України» від 24 жовтня 2019 року та показаннями свідків.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення апеляційного суду вбачається, що перевіряючи доводи апеляційної скарги ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», апеляційний суд зазначив, що не може вважатися прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.

2. Призупинення дії трудового договору – Постанова Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 507/1435/22

ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з ДП «АМПУ», з 26 березня 2019 року працює на посаді провідного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи та роботи з виконавчими провадженнями управління забезпечення взаємодії з органами корпоративного управління, представницьких функцій та нормотворчої діяльності юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ».

Наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» встановлено початок простою в апараті управління ДП «АМПУ» з 08:30 год 01 березня 2022 року – до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

На підставі пункту 1 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 222-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1» припинено з 30 серпня 2022 року простій.

Одночасно пунктом 2 цього наказу призупинено з 30 серпня 2022 року дію трудового договору, укладеного із ОСОБА_1, до відновлення можливості виконувати ним роботу, але не пізніше дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Як на підставу для призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1, відповідач в оспорюваному наказі посилався на призупинення діяльності портових операторів у більшості морських портів України, що вплинуло на фінансовий стан підприємства, відсутність організаційних та технічних умов для виконання позивачем роботи.

За встановленими судами обставинами, як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, ДП «АМПУ» здійснювало свою діяльність. Трудові відносини відповідач призупинив вибірково з окремими працівниками, а не з усіма працівниками.

3. Призупинення дії трудового договору і щодо строків – Постанова Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 205/4305/23

У травні 2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є співробітником напрямку трудових ресурсів HR в АТ КБ «Приватбанк» та займає посаду помічника керівника напрямку трудових ресурсів (HR) ГО.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 947/8885/21 дійшов висновку, що запровадження на всій території України карантину законодавець визначив безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Особа не несе обов`язку доводити конкретні причини пропуску строку звернення до суду, окрім дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував до спірних правовідносин приписи статті 233 та пункту 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

В огляді законодавства лектор особливу увагу звернула на законопроєкт № 10449 від 30.01.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», завданнями якого є:

• уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• посилення соціального захисту військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону;
• уточнення обов’язків органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій та громадян України під час проведення мобілізації;
• уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.

Серед законодавчих змін виділено також такі:

• 12 січня 2024 року набув чинності Порядок дій роботодавців у разі виявлення небезпеки впливу на працівників хімічних речовин та біологічних агентів, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1976 від 17.11.2023

• 18 січня 2024 набув чинності Порядок направлення військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 12.01.2024

• 18 січня 2024 року набуло чинності Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України, що затверджено наказом Міністерства юстиції України № 4324/5 від 18.12.2023

• 01 лютого 2024 року набули чинності Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 26.01.2024

• 15 березня 2024 року набули чинності Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері кінематографії, що затверджені наказом Державного агентства України з питань кіно № 42 від 27.02.2024

• 26 березня 2024 року набув чинності наказ Міністерства соціальної політики України «Про внесення змін до Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері соціального захисту населення» № 71-Н від 20.02.2024.