Коли допис у Facebook може стати підставою для позбавлення свідоцтва? – постанова 3ААС

Соціальні мережі стали не лише засобом комунікації, а й інструментом, що може впливати на професійну репутацію. Для адвокатів, які зобов’язані дотримуватись високих стандартів етики, публічні висловлювання мають особливе значення. Однак де проходить межа між правом на свободу вираження поглядів та порушенням етичних правил? Коли допис у Facebook може стати підставою для позбавлення свідоцтва?

Відповіді на ці питання дав Третій апеляційний адміністративний суд у справі №280/7796/24. Постанова від 11 березня 2025 року нещодавно зʼявилася у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Про це інформує ВКДКА.

Адвокат розмістив у Facebook допис, який містив фото іншого адвоката та супроводив його коментарем  із негативною оцінкою його професійної діяльності та висловлюванням, яке можна було сприймати як звинувачення.

Колега подав на нього скаргу до КДКА. Там адвокат пояснив, що фотографію зробив особисто в залі очікування суду та передав її іншій особі. За його словами, доступ до його облікового запису у Facebook також мала стороння особа, яка могла самостійно розмістити цей допис.

У КДКА взяли до уваги, що адвокат відкрито ображав колегу, використовуючи неприпустиму лексику та принизливі коментарі. Водночас, за ПАЕ адвокат має з повагою ставитися до колег і не поширювати інформацію, що принижує їхню честь та гідність. І хоча адвокат намагався виправдатися тим, що доступ до його сторінки мав хтось інший, він не вжив заходів для видалення публікації чи її спростування. Крім того, раніше адвоката вже притягували до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з аналогічними публікаціями.

Враховуючи системний характер порушень та їх негативний вплив на престиж адвокатської професії, дисциплінарна палата КДКА ухвалила рішення про позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю.

Той оскаржив рішення КДКА до Запорізького окружного адміністративного суду, пославшись на безпідставність та недоведеність тих обставин, з якими у ДП повʼязали порушення. Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача була залучена Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Але рішенням першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. Суддя вирішив, що у КДКА дотримали процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також погодився із дисциплінарним органом щодо наявності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, у вигляді порушення присяги адвоката України та систематичного порушень Правил адвокатської етики.

Чоловік подав апеляційну скаргу. У відзиві на неї ВКДКА відзначила законність та обгрунтованість рішення суду та просила залишити його без змін.

Суд апеляційної інстанції констатував, що фактичною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю стало систематичне порушення ПАЕ, що підриває авторитет адвокатури.

Водночас, згідно із ПАЕ, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності. Корпоративна єдність адвокатів вимагає від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтів, зокрема уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами.

Адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів, а також поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.

Допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, в тому числі наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів.

В своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів або престиж адвокатури як такої. А участь адвоката у соціальних мережах є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. При цьому адвокат має дотримуватись своїх професійних обов`язків.

Проаналізувавши вказані норми, суд апеляційної інстанції погодився з позицією КДКА про те, що вчиненні позивачем дії, які полягають у наданні сторонній особі доступу від аккаунта, образливої публікації щодо іншого адвоката в аккаунті (профілі, на сторінці), а також не вчинення дій щодо закриття профілю, вилучення публікації, спростування інформації та не повідомлення адміністратора соціальної мережі про сторонні втручання в особисту сторінку (аккаунт), є порушенням адвокатом Правил адвокатської етики.

Також апеляція окремо звернула увагу на систематичність порушення позивачем ПАЕ. Адже раніше рішеннями ДП до адвоката вже застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. В той же час, не дивлячись на вжитті дисциплінарним органом заходи, адвокат не зробив висновків та продовжив публікувати у соціальних мережах непідтверджену інформацію, та висловлювання, що принижують честь та гідність іншого адвоката, завдаючи шкоди його діловій репутації, що підриває авторитет адвокатури.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість та правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.