Коли варто подавати цивільний позов у кримінальному провадженні: роз’яснення адвоката

Хто та коли може подати цивільний позов у кримінальному провадженні розповіла під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, медіатор, національний експерт Ради Європи Людмила Гриценко.

Лектор докладно схарактеризувала осіб, які можуть подати цивільний позов у кримінальному провадженні, а саме:

• • потерпілого (ст. 55, 56 КПК України)
• • цивільного позивача (ст. 61 КПК України);
• • законних представників (ст. 59 КПК України)
• • прокурора (ч. 3 ст. 128 КПК України).

Говорячи про набуття статусу потерпілої особи в огляді судової практики Людмила Гриценко звернула увагу на Постанову Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 539/3185/17, у якій Суд зауважив, що

1. «Фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, набуває у кримінальному провадженні статусу потерпілого, зокрема, з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення незалежно від того, чи зверталася ця особа із заявою про залучення її до провадження як потерпілої та чи оскаржувала до слідчого судді бездіяльність слідчого з цих підстав.

2. Статус потерпілого у кримінальному провадженні припиняється з моменту винесення слідчим або прокурором вмотивованої постанови про відмову у визнанні цієї особи потерпілою.

3. Фізична особа, яка набула статусу потерпілого у вказаному випадку та яка не надавала згоди прокурору на укладення з підозрюваним угоди про визнання винуватості, має право на апеляційне оскарження судового рішення, яким затверджено таку угоду, якщо прийняте рішення стосується її прав, свобод чи інтересів».

Відповідачами за цивільними позовами залежно від категорії справ можуть бути наступні суб’єкти:

• • Особа (особи), яка/які винна в заподіянні шкоди (у випадку, якщо є рішення суду, яке вступило в законну силу (вирок, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності);
• • Особа, яка підозрюється/обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення (наявне повідомлення про підозру, обвинувальний акт);
• • Страхова компанія, в якій особа яка підозрюється, обвинувачується, винна в ДТП застрахувала свою цивільну відповідальність (наявний страховий поліс);
• • Особа, яка на відповідній правовій підставі використовувала джерело підвищеної небезпеки (відповідна правова підстава, довіреність або посвідчення водія +реєстраційні документи, передані власником);
• • МТСБУ (у передбачених законом випадках);
• • Власник джерела підвищеної небезпеки (у передбачених законом випадках);
• • Держава (у передбачених законом випадках).

Відповідаючи на питання, коли доцільно подавати цивільний позов, лектор зауважила, що таке право можна реалізувати:

1. Окремо у цивільному провадженні в силу ч. 2 ст. 1167 ЦК України, якщо мова йде, виключно про моральну шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, в результаті чого настало каліцтво або смерть;

2. На досудовому слідстві в рамках кримінального провадження після пред’явлення підозри. У такому випадку в особи, по-перше, наявна підстава накласти арешт на майно з метою забезпечення позову, а по-друге, у сторони захисту більше часу для збору заперечень);

3. У суді першої інстанції до початку слухання справи по суті. У такому випадку сторона захисту має більше часу на збір доказів, накладення арешту на майно з метою забезпечення позову можливе на підготовчому засіданні, наявний додатковий час для ознайомлення для сторони захисту, підстави перенесення засідання. Поруч з цим відсутня можливість забезпечення позову, а відповідно відчуження майна;

4. Окремо, в цивільному провадженні, після вступу вироку в законну силу. Відповідно можна заявляти про відшкодування як моральної, так і майнової шкоди, оскільки факт вини та причинний зв’язок між діями винної особи та фактом заподіяння шкоди вже доведено рішенням суду. Серед недоліків – погана явка в судові засідання/засідання в режимі відеоконференції, невизнання позову, враховуючи факт засудження тощо.

Окремо Людмила Гриценко присвятила увагу питанню підготовки та написання цивільного позову, зауваживши на доцільній структурі, якій варто слідувати:

• • Обґрунтування підсудності;
• • Обґрунтування обраного способу захисту права;
• • Обставини справи, якими Позивачі обґрунтовують свої вимоги (факти + інтерпретація);
• • Обґрунтування моральної шкоди;
• • Обставини, що підлягають доведенню в даній справі;
• • Докази, якими дані обставини підтверджуються;
• • Обґрунтування матеріальної шкоди;
• • Докази не подання іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
• • Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• • Правове обґрунтування позовних вимог. Норми матеріально права (релевантно структуровані);
• • Розмежування цивільної відповідальності;
• • Релевантна та актуальна судова практика;
• • Прохальна частина.