Корпоративні спори: юрисдикційність, види, судова практика

Про корпоративні спори: юрисдикційність, види, судова практика розповіла адвокат, сертифікований корпоративний секретар, комплаєнс-офіцер, медіатор, Надія Тарасова під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками корпоративні спори, а саме:

• 1.    Актуальність теми.
• 2.    Корпоративний спір.
• 3.    Корпоративні права.
• 4.    Право на частку/право з частки.
• 5.    Процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів.
• 6.    Види корпоративних спорів.
• 7.    Юрисдикційність корпоративних спорів: судова практика 2021 року.

У рамках характеристики корпоративних спорів акцентовано на наступному:

1.    Актуальність теми

За останні роки в Україні здійснено важливі заходи з реформування корпоративного законодавства з метою його адаптації до європейського законодавства та сучасних умов ведення бізнесу, що є необхідним для ефективного розвитку національної економіки і покращення інвестиційного клімату країни в цілому.

Між учасниками корпоративних відносин, а також у процесі обігу цінних паперів часто виникають конфліктні ситуації, які не завжди вдається вирішити шляхом досягнення взаємної згоди.

Спори, які не вдалося вирішити у досудовому порядку, передаються на розгляд господарського суду.

У процесі вирішення корпоративного спору в суді виявляються недосконалості та прогалини законодавчого регулювання зазначених відносин. За таких умов судові рішення здатні захистити порушені корпоративні права.

На ВС законодавчо покладено обов’язок формувати правові позиції у вирішенні спорів, зокрема корпоративних і у сфері обігу цінних паперів.

2.    Корпоративний спір

Щодо поняття корпоративного спору немає чіткого визначення в законодавстві та юридичній доктрині.

Критерії корпоративного спору:

1) зміст (характер спірних правовідносин)- корпоративні відносини, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав;

2) суб’єктний склад: сторонами у справі є юридична особа (господарська організація корпоративного типу), її учасники (засновники, акціонери, члени) у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа;

3) предмет спору – захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного діями (бездіяльністю) в процесі створення, діяльності або припинення юридичної особи корпоративного типу, корпоративного управління, набуття, здійснення, припинення корпоративних прав та обов’язків учасників.

3.    Корпоративні права

Згідно із статтею 167 ГКУ зміст корпоративних прав та корпоративних відносин Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 96-1 ЦКУ визначає права учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юридичних осіб (корпоративні права):

1. Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

2. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

3. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

• 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
• 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;
• 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;
• 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;
• 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;
• 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

4.    Право на частку/право з частки

Постанова ВС від 24.04.2021 по справі № 911/1149/19 Про визнання права власності на частку та визначення розміру статутного капіталу. Не здійснено держ. реєстрацію змін про відомості у складі учасників (Договір від 04.12.2018 про відступлення права вимоги та передачу частки)).

Право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Закон не пов`язує момент виникнення права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

У разі відступлення частки, особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін.

Позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів ТОВ недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР.

5.    Процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів:

• Розглядаються виключно господарськими судами /ст. 20 ГПК/.

• Розглядаються господарським судом тільки за місцезнаходженням юридичної особи /ст. 30 ГПК/.

• ГПК встановлено спеціальні вимоги щодо застосування заходів забезпечення позову у корпоративних спорах /ст. 137 ГПК/.

• Не можуть бути передані на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, прямо передбачених у ГПК /ст. 22 ГПК/.

6.    Види корпоративних спорів:

1.Між юридичною особою та її учасником (акціонером, членом), пов’язані зі: -створенням,

• -діяльністю,
• -управлінням,
• -припиненням діяльності (юридичної особи), коли позивач обґрунтовує порушення своїх корпоративних прав.

2. Спори за позовом учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи, в тому числі учасника, який вибув, до юридичної особи про оскарження дій/бездіяльності, актів (рішень) суб’єктів господарювання та їх органів, прийнятих до виходу учасника, якщо відповідні вимогу обґрунтовуються захистом його корпоративних прав:

• – визнання недійсним рішення ЗЗУ,
• – оскарження дії/бездіяльності щодо права на отримання інформації,
• – визнання недійсним рішення НР,
• – оскарження рішень та дій кооперативу(органів управляння).

3. Спори щодо обрання, припинення повноважень (відсторонення, звільнення, відкликання), поновлення на посаді керівника, члена органу управління та інших посадових осіб.

4. Спори: -за позовом учасника, який вибув зі складу юридичної особи, щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи,

-про виключення учасника із ТОВ, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, якщо відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав,

• -про викуп, обов’язковий викуп (ст.ст. 68-69 Закону про АТ),
• -про обов’язкове придбання (ст.ст. 61, 65-1 Закону про АТ),
• -про обов’язковий продаж акцій (ст. 65-2 Закону про АТ).

5. Спори за позовом учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них.

6. Спори:

• -про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації;
• -про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи за позовом учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи.

7. Спори за позовом акціонерів про переведення на них прав та обов’язків покупця акцій у зв’язку з порушенням їх переважного права на придбання акцій, що продаються (пропонуються для продажу) акціонерами ПрАТ третім особам, або переважного права на придбання акцій додаткової емісії.

8.Спори:

• -про витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі ТОВ чи ТДВ (підп. «е»п.3.ч.5 ст 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб…»),
• -про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ чи ТДВ (підп. «д» п.3.ч.5 ст 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб…»), коли позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

9. Спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами юридичної особи) та юридичною особою щодо права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу, обґрунтовані порушенням корпоративних прав.

10. Спори про стягнення дивідендів (п.8 ч.1 ст. 2, ст.ст. 25, 26, 30 Закону про АТ, ст.ст. 9-10 Закону про ринки капіталу та організовані товарні ринки, ст. 26 Закону про ТОВ та ТДВ).

11. Спори, пов’язані з укладанням, виконанням, припиненням корпоративних договорів.

12. Спори у справах, що виникають із правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі (п.4 ч.1 с т. 20 ГПК України), якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративного права.

13. Спори про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників ТОВ, визнання права власності на акції чи права на пай.

14. Спори між учасниками юридичної особи або спори учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо:

• -визнання недійсними правочинів щодо часток у товаристві,
• -визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ,
• -скасування записів в ЄДР.

15. Про визнання недійсними правочинів, укладених директором товариства, за позовом цього товариства:

• -про оскарження (визнання недійсними) значного правочину,
• -про оскарження (визнання недійсними) правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість,
• -про оскарження (визнання недійсними) правочину, укладеного з перевищенням повноважень, наданих статутом товариства якщо позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

16. Спори, що виникають між товариством та його учасником про відшкодування витрат товариства, пов’язаних із проведенням на вимогу учасника аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства.

17. Справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах (похідний позов) (п.12 ч.1 ст. 20 ГПК України).

7.    Юрисдикційність корпоративних спорів: судова практика

Обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу товариства, наділення/позбавлення їх повноважень на управління товариством є реалізацією учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні, які реалізуються шляхом прийняття відповідних рішень компетентним органом товариства. Спори щодо таких рішень є корпоративними й підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Крім підстав, передбачених статтею 40 КЗпПУ, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 цього Кодексу).Повноваження члена виконавчого органу можуть бути припинені в будь-який час або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 3 ст. 99 ЦКУ.

Судова практика:

• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 24.02.2023 у справі № 334/3022/18 зазначив: встановивши, що спір у цій справі пов’язаний з реалізацією загальними зборами ОСББ права на управління юридичною особою шляхом прийняття компетентним органом рішень про звільнення членів виконавчого органу, про обрання іншого складу органу управління, зокрема, голови правління, а предметом спору є поновлення прав позивача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявні ознаки корпоративності спору сторін у цій справі та правильно закрив провадження у справі, через те, що такий спір повинен розглядатися судом господарської юрисдикції… У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції дослідив та надав правову оцінку саме характеру спірних правовідносин і прав, за захистом яких позивач звернулася до суду, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність корпоративного спору між сторонами щодо звільнення з посади голови правління юридичної особи. Верховний Суд не надає правової оцінки доводам заявника по суті порушеного, на її думку, права, оскільки вважає, що апеляційний суд правильно закрив провадження у справі, не розглядаючи її по суті в межах загальної юрисдикції.
• Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23.01.2023 у справі № 766/23789/19 зробив висновок: відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (припинення повноважень посадових осіб) трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Проте вказане стосується посадових осіб – членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції по управлінню за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень. Щодо інших посадових осіб, то розірвання з ними трудового договору має відбуватись на інших підставах, встановлених трудовим законодавством, що також передбачає дотримання відповідних встановлених цим законодавством гарантій. При цьому віднесення статутом товариства певної посади до категорії «посадових осіб» не є підставою для визнання її такою, до якої застосовується положення пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю.
• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 16.02.2023 у справі № 686/32122/19 зазначив: установивши, що ОСОБА_1 не є як учасником ПАТ, так і посадовою особою товариства, на яку поширюється дія положень пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що спір у справі, яка переглядається, не є корпоративним та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
• Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 925/1741/21, зазначив, зокрема: спір щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про реорганізацію закладу освіти, який виник між фізичною особою та органом місцевого самоврядування, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки він наближений до корпоративного спору.