Кримінальне переслідування адвокатів в Україні: деформована юстиція як загроза національній економіці

У демократичному суспільстві адвокат — не просто фахівець із права. Це ключовий гарант реалізації основоположного права на захист, а також посередник між громадянином і державою. В Україні ж останнім часом ми спостерігаємо тривожну тенденцію: адвокатів почали системно переслідувати. І мова не лише про моральний тиск чи дискредитацію — мова про кримінальні провадження, обшуки, підозри, які виникають внаслідок виконання адвокатом своїх обов’язків.

Це не тільки проблема юридичної спільноти. Це — симптом деформації юстиції як інституції, яка мала би бути не знаряддям тиску, а арбітром справедливості. І ця деформація створює не просто правовий колапс — вона становить серйозну загрозу для економіки, інвестицій, бізнесу та державного управління.

Про це зазначає адвокат Максим Шевердін у блозі на УП.

Показові кейси і тривожні прецеденти

За останні кілька місяців було відразу декілька випадків, коли проти адвокатів відкривали кримінальні провадження. Адвокату Станіславу Борису було пред’явлено підозру за те, що він супроводжував клієнта як адвокат; в Одесі стосовно адвокатки обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у справі, в якій вона майже рік захищала підозрюваного; у Києві в офісі адвокатів проведені обшуки за нібито втручання в реєстр судових рішень. І буквально нещодавно пролунала новина, що у Києві правоохоронці здійснили невідкладний обшук у адвокатки без ухвали суду за подіями, що мали місце ще в 2019 році.

Ці дії з боку правоохоронних органів стали можливими через толерантне ставлення держави до таких дій. Скасування строків досудового розслідування в кримінальному процесі, через що кримінальні справи тепер можуть розслідуватися довічно, звуження судового контролю, обшуки без рішень суду, формальне оголошення підозрюваного в розшук, ігнорування ролі адвоката в процесі, і нарешті,  визнання адвоката “фігурантом” справи через його професійну участь — це поступове руйнування правової системи. І найгірше — ототожнення адвоката з його клієнтом, що суперечить самій суті адвокатської діяльності. Це — поступове руйнування інституту адвокатури, що є основою змагального процесу і справедливого судочинства.

Від правового свавілля до економічної нестабільності

Наслідки такої ситуації виходять далеко за межі юридичної сфери. Бізнес — перша жертва правової невизначеності. І не лише через прямі ризики, пов’язані з кримінальними провадженнями. Проблема глибша: вона полягає у відсутності надійного захисту інтересів бізнесу.

1. Втрата довіри до права як інструменту захисту

Якщо навіть адвокат не може гарантувати собі захист — хто може? Якщо адвокат не здатен зупинити свавільні дії правоохоронців — будь-який бізнес-проєкт стає вразливим. У таких умовах підприємства відмовляються від “білих” стратегій, скорочують горизонти планування, переходять у тінь або виходять з ринку.

2. Інвестиційна привабливість як ілюзія

Жоден інвестор — внутрішній чи зовнішній — не вкладатиме капітал у країну, де юрисдикція не гарантує прав власності і не забезпечує захисту. Правова непередбачуваність — головний стоп-фактор для іноземного капіталу. В таких умовах IPO, венчурне фінансування, проєктне інвестування стають винятком, а не правилом.

3. Сірі схеми — єдиний “захист”

Якщо інститут адвокатури, який створений захищати, не захищає, підприємець шукає альтернативу. Це може бути чиновник, прокурор чи слідчий — за “відкат”, за “домовленість”, але не в рамках закону. Це відкриває двері для тіньових схем, мінімізує податкові надходження, стимулює корупцію.

Системний злам балансу в трикутнику правосуддя

Проблема криється також у фундаментальному перекосі в системі правосуддя або у так званому “трикутнику правосуддя” (суддя–прокурор–адвокат): суд перестає бути незалежним і неупередженим і дедалі частіше ототожнюється з обвинуваченням. Якщо слідчий або прокурор фактично контролює процес і одночасно порушує права захисту, а суд на це закриває очі, — маємо справу з імітацією правосуддя, а не справжнім процесом.

Це не лише порушує права адвоката чи клієнта. Це ставить під сумнів саму концепцію верховенства права як інституційного стовпа демократії. У країнах, що декларують євроінтеграційний курс, це неприпустимо і небезпечно.

Ризики для держави: від економічного виснаження до морального краху

1. Корупційна логіка взаємодії з державою. Якщо бізнес втрачає можливість легально захищати себе — він починає грати за “іншими” правилами.
2. Відтік капіталу та мізерне зростання. Без правового захисту — немає інвестицій, без інвестицій — немає зростання. Без зростання — лише стагнація та бюджетна криза.
3. Мотиваційна деградація молоді. У державі, де адвокат безправний, а працюють “сірі” схеми, молодь не йде в право чи бізнес. Йде в бюрократію або емігрує.
4. Колапс приватності. Якщо обшуки в адвокатів стають нормою, конфіденційність зникає як явище. Якщо клієнт не впевнений, що його розмова з адвокатом залишиться конфіденційною — жоден громадянин не може відчувати себе у безпеці. Це — крах довіри до держави як інституції.

Що потрібно змінити вже сьогодні

1. Посилити захист адвокатської діяльності на рівні закону.
   – Недоторканність комунікації “адвокат—клієнт”;
   – Заборонити оцінювати дії адвоката по супроводженню клієнта як дії, спрямовані на сприяння чи приховування злочинних дій;
   – Заборонити обшуки в адвокатів без надзвичайно вагомих підстав.
2. Посилити судовий контроль над слідством.
   – надати слідчим суддям більше повноважень для контролю дій слідчих.
3. Встановити персональну відповідальність правоохоронців.
   – Дисциплінарну і матеріальну — за порушення прав сторін та шкоду, заподіяну бізнесу незаконними діями.

Висновок

Кримінальне переслідування адвокатів — це не внутрішня проблема юристів. Це —лакмусовий папірець стану правосуддя і стратегічна загроза для держави. Годі лише згадати справу Василя Стуса, адвокатом в якій виступав В. Медведчук. Чи така адвокатура нам потрібна? Бо без адвоката не існує справедливого суду. Без неупередженого і справедливого суду — не існує правової держави. А без правової держави не може існувати стабільна економіка.

Повага до адвокатської професії — це тест на зрілість держави. Україна повинна скласти цей тест, якщо справді прагне бути частиною розвиненого, конкурентного, економічно безпечного світу.