Майнові ризики фіктивного шлюбу

На сьогоднішній день українське законодавство досить ліберально ставиться до фіктивних шлюбів, оскільки не передбачає ніякої  юридичної відповідальності. Єдине що сказано в законодавстві з цього приводу, що його можна розірвати в судовому порядку, якщо він був укладений чоловіком і жінкою або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя (ч. 2 ст. 40 Сімейного кодексу України). Це теоретично. Практично недійсність такого союзу в Україні довести неможливо.

Таким чином, фіктивний шлюб з іноземцем може бути доречним за умови, якщо враховуються інтереси всіх сторін. Тобто, кожен розуміє мету та ціль даної угоди та не намагається ошукати один одного.

Фіктивний шлюб – заміжжя, укладене без наміру створити сім’ю. Основним мотивом укладання такого  шлюбу є  отримання посвідки на постійне проживання – іноземці охоче «купують» наречених, «цінник» таких «послуг» варіюється від 600 до 5000 доларів.В Україні за фіктивність шлюбів не передбачено ні кримінальної відповідальності, ні  адміністративної. А, наприклад, в США за таке можна потрапити за грати строком до 5 років та отримати штраф у розмірі 250 тисяч доларів.

Втім, варто зауважити, що фактично будь-який чоловік або дружина при розлученні може претендувати на поділ  майна. Це треба врахувати, зважуючись на фіктивний шлюб, адже часто ініціатор фіктивних відносин веде «подвійну гру». Уникнути такої ситуації можна тільки з допомогою складання правомірного шлюбного договору та реєстрації його у нотаріуса.

Шлюбний контракт зазвичай підписується при укладанні  фіктивних шлюбів, так як виступає гарантом недоторканості речей обох із подружжя. Таким чином можна себе застрахувати від надмірних апетитів «половинок».

Але є також альтернативний метод – сепарація. За заявою подружжя або за позовом одного з подружжя суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини або чоловіка проживати спільно.

Небажання подружжя проживати спільно може зумовлюватися обставинами медичного, побутового, матеріального чи іншого характеру, що повинно обґрунтовуватись в самій заяві або в позові. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Таким чином, відповідно до ст.119 Сімейного кодексу майно, яке було придбано після встановлення цього режиму, не є спільно сумісною власністю подружжя.

Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що хоча й в Україні не існує чітких механізмів, які обмежують  укладання фіктивних шлюбів, але існують інші ризики, що можуть надовго затьмарити радість від «легких» грошей.