Мобілізація по-українськи: свавілля ТЦК, поламані кістки та недопущення адвокатів

Доки всі обговорюють так звані мирні перемовини та угоди між Україною та росією, ворог продовжує активно обстрілювати та бомбардувати наші міста, а кількість поранених та загиблих українців щодня продовжує зростати. Зрозуміло, що воєнний стан за таких умов, як і всеукраїнська мобілізація, – триватимуть і надалі. Утім, як це не прикро, поряд з цим продовжують також зростати кількість порушень прав людини з боку працівників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Як правило свавілля проявляється у примусовому затриманні особи та доставленні її до ТЦК та СП.

Так, за інформацією Омбудсмана Дмитра Лубінця, у 2025 році значно зросла кількість звернень і висвітлених в медіа випадків порушень прав під час мобілізаційних заходів з боку працівників ТЦК.

“Загалом за 2,5 місяців ми отримали більше 40 індивідуальних звернень щодо порушень на Харківщині: недопуск адвокатів, застосування сили, зброї та інших спецзасобів, неприйняття документів та інші порушення. Важливо зазначити, що кожен такий випадок не залишається без належної уваги — я і моя Представниця в Харківській області невідкладно реагуємо на такі інциденти, аби забезпечити додержання прав людини. Останнім часом у медіа розміщені щонайменше 3 відео, де велосипедистів збивають машиною і потім люди у формі застосовують силу і цих велосипедистів поміщають до машин. Наголошу, що такі дії є неприпустимими та потребують реагування”, – зазначає Уповноважений ВР України з прав людини.

Тут варто згадати не лише Харківщину, а й інші регіони України. У соцмережах щодня з’являються відео, на яких представники ТЦК у незаконний спосіб затримують чоловіків призовного віку, затримують, та насильно поміщають їх у свої службові авто. Іноді ТЦК-шники навіть погрожують затриманим та свідкам цих подій, а затриманим навіть не завжди пояснюють, куди та навіщо їх доставляють, зловживаючи своїм службовим становищем.

Як повідомляла FEMIDA.UA, у Хмельницькому ТЦК та СП сталася трагедія – під час проходження військово-лікарської комісії чоловік вчинив самогубство. За офіційною інформацією, його доставили до ТЦК для оновлення облікових даних і проходження медичної комісії. Саме під час цього процесу він завдав собі смертельні поранення.

На місці йому одразу надали першу допомогу та викликали швидку, проте через сильну кровотечу чоловік помер у кареті швидкої допомоги. У ТЦК наголошують, що фізичного чи психологічного тиску до нього не застосовували, утім належних доказів цьому наразі немає.

При цьому, нерідко під час таких інцидентів страждають і самі працівники ТЦК. Так, у Коломиї чоловік, під час перевезення його до першого відділу Коломийського РТЦК та СП, напав з ножем на двох військовослужбовців ТЦК. Один працівник був госпіталізований, а іншого – поранено в грудну клітину. Після нападу чоловік втік, однак оперативно був затриманий працівниками Коломийського райвідділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області.

Коментуючи цю ситуацію, у Івано-Франківському Центрі комплектування та соціальної підтримки зазначили, що “всі військовозобов’язані мають виконувати свій громадянський обов’язок та дотримуватися встановлених норм і процедур” та закликали українське суспільство “до свідомої громадянської позиції та взаємоповаги”.

Звісно, з такою позицією не можна не погодитися, але дотепер немає достеменної інформації про те, за яких умов підозрюваний був затриманий та перевозився до РТЦК, та, власне, чи були дотримані норми закону та принципи взаємоповаги працівниками ТЦК.

Бізнес на мобілізації? Чому б і ні!

Аналізуючи тему мобілізації в Україні та недотримання прав військовозобов’язаних українців, не можна замовчувати ще одну розповсюджену проблему: сьогодні з’явилися ділки, які активно заробляють гроші на цьому.

Як ми повідомляли, нещодавно Служба безпеки викрила на Миколаївщині трьох дописувачів Viber- та Telegram-каналів, які здійснювали інформаційно-підривну діяльність на шкоду ЗСУ та перешкоджала мобілізації.

Двоє водіїв комунального і приватного підприємств та одна не працююча жінка під час поїздок містом Первомайськ фіксували місця перебування та маршрути переміщення правоохоронців та представників ТЦК. Після цього в режимі онлайн «зливали» всю інформацію в чати популярних месенджерів з додатковими уточненнями для його учасників. Ресурси користувалися попитом серед чоловіків, які бажали ухилитися від військового обов’язку.

У ході проведених санкціонованих обшуків правоохоронці виявили та вилучили у зловмисників мобільні телефони із доказами протиправної діяльності.
Такі дії є злочином проти основ національної безпеки, а за їх вчинення Кримінальний кодекс України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.

За гроші – геть із бази!

Своєю чергою у Одесі викрили військовослужбовця РТЦК та СП, який видаляв чоловіків із бази розшуку за хабарі. Зловмисника затримали під час отримання грошей за «послугу» з видалення клієнта з бази розшуку. 29-річний солдат сам розповсюджував серед знайомих інформацію про те, що за грошову винагороду може вплинути на службових осіб РТЦК та СП і допомогти військовозобов’язаним чоловікам у вирішенні питань щодо уникнення мобілізації до лав ЗСУ.

Правоохоронці задокументували, як військовослужбовець пообіцяв двом чоловікам призовного віку допомогу із зняттям статусу «розшукуваних». Одному клієнту з Одеси «послуга» коштувала 500 доларів, а другому, який перебував на обліку в області, – удвічі дорожче.

Звісно, влада не могла залишитися осторонь та не відреагувати на такі кричущі випадки порушення прав людини. 12 березня ц.р. ВР прийняла за основу законопроект № 12442 про кримінальну відповідальність для працівників ТЦК та ВЛК. Законопроект розроблено з метою забезпечення належного виконання уповноваженими особами вимог мобілізаційного законодавства, а також дотримання прав і свобод громадян під час проведення мобілізаційних заходів.

Документом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 337(1) «Порушення порядку проведення медичного огляду 2 (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби» та 426(2) «Порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу», якими передбачити кримінальну відповідальність:

– голів та членів військово-лікарських комісій за умисне порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності до військової служби, що призвело як до незаконного призову громадян на військову службу, так і до їх ухилення (звільнення) від військової служби;

– посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за порушення порядку призову громадян на військову службу, що призвело до умисного їх призову або ухилення від військової служби.

За порушення мобілізації керівникам та членам ВЛК і ТЦК загрожуватиме 3-8 років увʼязнення та заборона обіймати певні посади на 1-3 роки.  На думку законодавця, це має створити правовий механізм, щоб оперативно розслідувати порушення ТЦК і ВЛК при мобілізації громадян.

Але й тут існують значні проблеми. Виявляється, деяким ТЦК відверто байдуже на норми законодавства та права пересічних українців, в тому числі, військовозобов’язаних, на захист своїх прав, свобод та інтересів.

Так, FEMIDA.UA повідомляла про резонансний випадок жорстокого побиття адвоката Марії Населенко в Бучанському ТЦК; жінки, яка є інвалідом 3 групи (через захворювання, отримане під час військової служби), волонтеркою та матір’ю 19-річного добровольця, який зараз захищає Україну на фронті.

Марія Населенко прийшла до районного ТЦК, аби надати правничу допомогу військовозобовʼязаному, якого викликали для уточнення даних. Проте її не допустили до клієнта, перешкоджали конфіденційному спілкуванню. Адвокатка подала заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 397 (Втручання в діяльність захисника чи представника особи) Кримінального кодексу.

Коли на наступний день Неселенко повторно прибула до ТЦК, між нею та представниками ТЦК виник конфлікт. Один із посадовців, за словами адвокатки, почав викручувати їй руку, кричачи, що відеозйомка в ТЦК заборонена. Він штовхав жінку до стіни, завдаючи ударів спиною і головою об стіну.

Зрештою адвокатка була госпіталізована. Вона втратила можливість працювати, а її адвокатська діяльність тимчасово припинена через фізичний та емоційний стан.

Тоді Рада адвокатів Київської області отримала офіційну відповідь від Нацполіції, що факт побиття адвокатеси у Бучанському ТЦК внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України («Побої і мордування»). Однак ця кваліфікація є надто легкою і, ймовірно, справа буде закрита через строки давності.

У Раді адвокатів Київської області заявили про порушення прав колеги. У ситуації, що сталася, вбачаються ознаки таких кримінальних правопорушень:

– перешкоджання діяльності адвоката (ст. 397 КК), що проявилося у недопуску до клієнта, насильницьких дія та порушенні адвокатської таємниці;
– умисне завдання ударів і побоїв (ст. 126 КК);
– зловживання владою (ст. 364 КК).

Ще й зламали ключицю!

Адвокату Сергію Касянчуку, керівнику адвокатського обʼєднання «Прімус Партнерс» з міста Житомира, пощастило ще менше: його незаконно затримали представники ТЦК та ще й зламали ключицю.

“Я розкажу треш-історію, яка сталася зі мною. Я рухався по вулиці у місті Житомирі, за мною слідкували (що я повідомляв ще раніше). До мене під’їхали дві поліцейські машини, з них вийшли співробітники поліції та ТЦК. Я повідомив, що я адвокат та в розшуку не перебуваю”, – розповідає юрист.

На цю заяву адвокату зазначили, що це не правдива інформація, та він таки перебуває у розшуку. На прохання надати відповідні документи – відмовили. Далі почався переполох з документами, протоколом та адвокатами, якими виступили рідні затриманого. У складанні протоколу йому відмовили та повезли до ТЦК. Адвокатів почали силою виштовхувати з приміщення, а Касянчука – навпаки, – в приміщення.

“При цьому було розбите скло у дверях, а мені завдано значних тілесних ушкоджень: зламано клчицю зі зміщенням, наразі треба робити операцію”, – розповідає адвокат.

“По протоколу мене звільнили о 15:30, але фактично звільнення не відбулося. Працівники патрульної поліції просто відморозилися і вийшли з приміщення. ТЦК мене далі не відпускали. Мене залишили з двома боді-гард (Охоронцями – ред.), які не давали мені можливості вийти з кімнати. Далі в кімнату зайшли 5-6 лікарів, які почали імітувати ніби-то проходження ВЛК мною”, – ділиться жахливими подробицями чоловік.

Адвокат через погане самопочуття викликав швидку медичну допомогу, але і її не хотіли допускати до нього:
“я особисто бачив та чув, як керівник ВЛК говорив жінкам швидкої, що мене не потрібно госпіталізувати. Утім, вони прийняли рішення мене госпіталізувати”.

При цьому, коли адвоката везли в кареті швидкої, останній заявляє, що представники ТЦК були озброєні. Поки адвокат проходив всі обстеження у лікарні, він був повністю обмежений у своїх діях, оскільки його супроводжували озброєні працівники ТЦК.

Ці випадки сигналізують про серйозні проблеми системного характеру. Якщо військовослужбовці дозволяють собі застосовувати насильство до адвоката — це сигнал про глобальну кризу в системі правопорядку.

ТЦК не створюють ніяких проблем!

Своєю чергою військова влада запевняє, що навчальний центр або розподільчий пункт – це не місце позбавлення волі. Туди є нормальний (з урахуванням режиму) допуск, в тому числі для адвокатів.

Заступник начальника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник мобілізаційного відділення Голосіївського району міста Києва Лариса Козак заперечила, що ТЦК створюють якісь проблеми у спілкуванні військовозобовʼязаних. Під час прес-конференції «Права та обов’язки громадян в питаннях мобілізації» вона зазначила:

«Навчальний центр або розподільчий пункт – це не місце позбавлення волі. Туди є нормальний допуск, звичайно з урахуванням певних обмежень (режимів). Але туди прибувають і родичі, і знайомі, і навіть прибувають адвокати, і там надається повна фахова юридична допомога. Якщо ми говоримо про цей етап, коли він на розподільчому пункті до моменту відправлення на базову загально військову підготовку, це не приміщення, де позбавляють волі або когось незаконно утримують і не допускають».

Як відмічають в Національній Асоціації адвокатів України, схоже, що військова влада не бачить (або не хоче бачити) кричущі випадки порушення прав громадян під час мобілізації. В тому числі, коли йдеться про право на професійну правничу допомогу, гарантоване кожному Конституцією України.

Що каже судова практика?

Партнер АО «ВЕРІТІ ГРУП», адвокат Ігор Софина зазначає, що працівники ТЦК та СП не наділені повноваженнями щодо затримання особи, а тому такі їхні дії є незаконними в будь-якому випадку. Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», органи Нацполіції України у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ осіб, які вчинили адмінправопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

“Безпідставно захоплювати чоловіків не можуть не тільки працівники ТЦК та СП, а й будь-які інші представники органів влади, якщо це не затримання під час виявлення кримінального правопорушення. Навіть у випадку відмови від повістки працівники ТЦК та СП не мають повноважень на затримання особи.

Крім того, перелік органів, які уповноважені здійснювати адміністративне затримання, вичерпний та міститься у статті 262 КУпАП. В даній статті не зазначено, що працівники ТЦК та СП входять до даного переліку органів, які уповноважені здійснювати адміністративне затримання.

Часто працівники ТЦК та СП всупереч чинному законодавству здійснюють адміністративне затримання, однак це важко назвати затримання, адже останнє ніяким чином не оформлюється і здійснюється із застосуванням фізичної сили. Фактично такі дії працівників ТЦК та СП можна кваліфікувати, як перевищення службових повноважень”, – каже адвокат.

Дуже важливими у даних випадках є судові прецеденти, де дії працівників ТЦК та СП були досліджені в судовому процесі.

Одним із таких випадків є постанова Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2024 у справі № 938/828/24, якою працівника місцевого ТЦК та СП (заступника начальника – начальника мобілізаційного відділення) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав адміністративне стягнення у вигляді однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Щодо суті справи, то саме військовослужбовці місцевого ТЦК перехопили громадянина, повалили його на землю та примусово доставили до машини. Суд в своїх доводах керувався тим, що дані особи перевищили свої владні та службові повноваження, які явно виходили за межі наданих цим особам прав чи повноважень. Отже, дані дії можна віднести до категорії «свавілля» зі сторони органів ТЦК та СП.

“Це тільки один із прикладів «свавілля» працівників ТЦК та СП, який знайшов своє відображення у юридичній площині. Однак в суспільстві існує чимало випадків, коли працівники ТЦК та СП не несуть жодної відповідальності, що поширює зневіру громадян до правового устрою держави. Також досить чималі випадки затримання працівників ТЦК та СП за корупційні правопорушення, що також є свавіллям ТЦК та СП”, – підкреслює Ігор Софина.

Актуальна судова практика та цікаві кейси

Останнім часом можна зустріти досить багато цікавої практики, щодо питань, які безпосередньо пов’язані з діяльністю органів ТЦК та СП.

Правовідносини які зазначаються у більшості судових рішень, виникали в той період, коли законодавством не було врегульовано чимало питань пов’язаних з мобілізацією. Однак варто розглянути випадки досить цікавих судових рішеннь

У постанові КАС ВС від 07 березня 2024 року у справі № 520/26066/23 Верховний Суд висловив позицію щодо можливості судового оскарження правомірності дій районного ТЦК та СП.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій районного ТЦК та СП, які полягають у направленні позивача на медичний огляд ВЛК та врученні йому повістки на відправку, а також зобов’язання районного ТЦК та СП утриматися від вчинення дій, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації.

Окружний адміністративний суд ухвалою, яку залишено без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у відкритті провадження у цій справі відмовив. Ухвалюючи такі рішення, суди, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові КАС ВС від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22, обґрунтовуючи, що даний спір не підлягає розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і в судовому порядку взагалі.

Натомість, КАС ВС у постанові від 7 березня 2024 року у вказаній справі зазначив, що ст. 23 Закону № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з цією статтею не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Направляючи справу для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції, КАС ВС вказав, що висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, є передчасними.

Справа № 363/2920/24 щодо оскарження постанови ТЦК та СП про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суть справи: чоловік пішов до ТЦК та СП із заявою про надання відстрочки від мобілізації в зв`язку із постійним доглядом за невиліковно хворою матір`ю. Тоді йому було вручено ще одну повістку для візиту 27.05.2024 року. 23.05.2024 року йому зателефонував невідомий чоловік, який представився черговим ТЦК та СП та усно повідомив, що 24.05.2024 року йому необхідно прибути до ТЦК та СП. Чоловік прибув у визначений час та день до вищезгаданої установи, де йому під підпис вручено відмову у наданні відстрочки. 27.05.2024 року він прибув до ТЦК та СП, як це й було визначено у повістці, але не зміг потрапити на прийом через велику кількість людей в черзі.

Судом встановлено, що згідно акту від 24.05.2024 працівниками ТЦК та СП йому було запропоновано отримати повістку з вимогою з`явитися до ТЦК та СП 28.05.2024 року о 07 год. 30 хв., однак той відмовився отримувати повістку у зв`язку із незгодою з рішенням комісії про відмову в наданні відстрочки. Текст повістки про необхідність явки 28.05.2024 до ТЦК було доведено громадянину 24 травня 2024 року в присутності свідків.

У своєму рішенні суд дійшов наступного: згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, суд дійшов висновку щодо наявності в діянні чоловіка ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вирок від 26.10.2023 у справі № 936/1310/23.

Щодо суті справи. Особа будучи військовозобов’язаним та будучи належним чином повідомленим про надання повістки (в тому числі шляхом озвучення її в голос) про обов’язок прибути для уточнення його військово-облікових даних та проходження ВЛК. Проте останній відмовився від проходження ВЛК, хоча мав об’єктивну можливість.
Суд, дослідивши всі матеріали справи, визнав винним особу у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 ККУ та призначив йому покарання у виді штрафу у розмірі 400 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн.

Вирок від 12.08.2024 у справі № 571/1542/24

Щодо суті справи: Особа будучи військовозобов’язаним отримав повістку та зобов’язаний був з’явитись для взяття на військовий облік, однак за відсутності поважних причин проігнорував повістку та ухилився від військового обліку.
Суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 ККУ та призначив покарання у розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів, що складає 5100 грн.

Як же захиститися від свавілля ТЦК?

“Я раджу при настанні таких випадків звертатись до вищого керівництва, Військової служби правопорядку, Національної поліції або до суду. Для фіксації протиправних дій співробітників ТЦК та СП діють гарячі лінії Командування Сухопутних військ, Оперативних командувань Північ, Схід, Захід та Південь, підрозділів Військової служби правопорядку тих регіонів – де вчинені відповідні протиправні дії”, – зазначає Партнер, адвокат Адвокатського об’єднання “Verity Group” Рибалко Костянтин.

В основному оскарженню підлягають наступні категорії справ:

– незаконний призов на військову службу;
– незаконне вручення мобілізаційного розпорядження або повістки на відправку;
– відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу;
– відмова у наданні військово-облікового документа;
– відмова у виключенні з військового обліку;
– ігнорування заяви про надання відстрочки від призову на військову службу.

Куди подавати скаргу?

Скарга на дії співробітників ТЦК та СП подається до вищого керівництва в порядку підпорядкованості. Тобто у випадку, якщо ви оскаржуєте дії районного ТЦК та СП скаргу можна подавати до обласного ТЦК та СП, підрозділу Військової служби правопорядку, відповідного Оперативного командування.

Подача скарги не позбавляє вас права на звернення до суду, це можна буде зробити після отримання результатів адміністративного оскарження.

Як скласти скаргу на ТЦК та СП?

Скарга не має чіткої встановленої форми, тобто скарга складається та подається в довільній формі. У скарзі необхідно зазначити обставини, на основі яких можна дійти висновку, що співробітники ТЦК та СП під час прийняття рішення або вчинення бездіяльності було порушено права, свободи особи та не дотримано норми права.

Викладені у скарзі обставини в обов’язковому порядку повинні гуртуватись на нормативно-правовій базі, яку також необхідно зазначати у скарзі. До скарги в обов’язковому порядку необхідно долучати докази порушення прав та свобод особи. Це можуть бути письмові докази звернення, документи, які підтверджують право на надання відстрочки або звільнення з військової служби тощо.

“В свою чергу, для грамотного складення відповідної скарги, раджу звертатись до кваліфікованих адвокатів”, – резюмує адвокат.