Можливості електронного судочинства для юридичних осіб: роз’яснення адвоката

Про можливості електронного судочинства для юридичних осіб розповіла адвокатка, учасниця АО “ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки Тетяна Рабко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками можливості електронного судочинства для юридичних осіб, а саме:

• 1. Нюанси оформлення електронної довіреності в підсистемі «Електронний суд»
• 2. Процесуальні строки при отриманні документів в підсистемі «Електронний суд»
• 3. Налаштування електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд»
• 4. Документи виконавчого провадження
• 5. Огляд тематичної судової практики

У рамках характеристики електронного судочинства для юридичних осіб акцентовано на наступному:

1. Нюанси оформлення електронної довіреності в підсистемі «Електронний суд»

Якщо виписки з ЄДР або довіреності були видані до 03.02.2024 року, їх необхідно перевидати.

Для цього керівник організації / установи повинен у розділі «Довіреності/ордери»:

• Обрати документ під назвою «Виписка з ЄДР»;
• Натиснути кнопку «Переформувати виписку з ЄДР» для відповідного документа, після чого видати нові довіреності.

Якщо на представника вже була видана довіреність, то для подачі вказаним представником виконавчого документу до АСВП необхідно анулювати існуючу довіреність та видати нову з вибраною опцією «Подача до АСВП».

В момент реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» автоматично скасовуються всі електронні ордери видані на представництво інтересів такого учасника справи через е-суд.

Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2023 по справі № 340 /807 /21 зазначено, що суд апеляційної інстанції, застосувавши частину другу статті 59 КАС України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

2. Процесуальні строки при отриманні документів в підсистемі «Електронний суд»

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно -комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами . У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.

За допомогою формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» документа «Картка руху документа» (пункт 5.1.22 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС) можна відстежувати рух і стан розгляду поданих документів, зокрема:

• стан документа;
• дату створення (доставки в кабінет);
• дату останнього коригування (оновлення);
• дату підпису;
• дату відправки до суду;
• дату реєстрації в суді;
• дату набрання законної сили (ДНЗС).

3. Налаштування електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд»

1. Налаштування профілю користувача у підсистемі «Електронний суд»;
2. Інтерфейс: отримувати документи як вкладення в email повідомленнях;
3. Зберегти налаштування.
4. Завантаження всіх матеріалів справи;
5. Завантаження одного документу по справі.

4. Документи виконавчого провадження

Згідно з частиною другою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», документи виконавчого провадження надсилаються виключно в електронній формі тим органам та особам, які мають електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Крім того, документи виконавчого провадження можуть бути надіслані додатково, на підставі письмового звернення таких осіб за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

При цьому сторона, до електронного кабінету якої будуть направлені документи виконавчого провадження, вважатиметься такою, що належним чином повідомлена про винесення виконавцем відповідної постанови.

Розділ «Документи ВП» в кабінеті користувача Електронного суду містить перелік документів виконавчого провадження, які були сформовані та надіслані виконавцем.

У вікні перегляду виконавчого документу користувачам доступна:

1.Можливість перевірки КЕП;

2.Можливість завантаження документу з файлом підпису у zip архіві;

3.Можливість перегляду документу у збільшеному форматі.

5. Огляд тематичної судової практики

• Зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в огляді судової практики У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 140/21484/23 суд виснував, що оскільки в апеляційній скарзі відповідачем не було зазначено відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, суд апеляційної інстанції правомірно залишив апеляційну скаргу відповідача без руху. Щодо доводів скаржника про помилковість посилання в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху на те, що в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта, оскільки, на його думку, відсутність покликання в апеляційній скарзі на відповідну електронну адресу може тлумачитись як її відсутність, колегія судів уважає їх безпідставними, з огляду на те, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні, зокрема, змісту апеляційної скарги. Вимоги до апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України, серед яких законодавцем передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
• Чи позбавляє відсутність сканкопії позову у Електронному суді можливості контролювати хід розгляду справи? 28 вересня 2023 року у постанові по справі № 380/10803/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, що посилання про необізнаність про хід розгляду через неотримання примірника позовної заяви та ухвали про відкриття позовного провадження, за даних конкретних обставин, не можуть бути належною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
• Поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. У постанові Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 по справі № 922/4736/23 зазначено, що враховуючи, що справа розглядалася в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, рішення суду від 11.01.2024 доставлено до електронного кабінету представника позивача у суботу (13.01.2024 о 00:43 годині), то вважається, що воно вручене позивачу 15.01.2024, а із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся у максимально короткий строк після отримання копії судового рішення, а саме 18.01.2024, разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника та наявність правових підстав для поновлення строку для подання доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу.
• Чи впливає відсутність доступу до мережі інтернет на обчислення строків при отриманні документів через е-суд? У постанові від 24.07.2024 по справі №520/22405/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо доводів Скаржника про те, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та постійними обстрілами міста Харкова у ТОВ не завжди є доступ до мережі інтернет, електроживлення та комп`ютерної техніки, суд ураховував, що можливість користування підсистемою «Електронний суд» не обмежується певним місцем (у даному випадку приміщенням офісу ТОВ). Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, враховуючи положення пункту 2, абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, правильно розрахував початок настання строку на апеляційне оскарження з 24 січня 2024 року. Суд апеляційної інстанції встановив, що Позивач не надав достатніх і належних доказів, які б підтверджували, що у період з 24 січня 2024 року по 23 лютого 2024 року існували об`єктивно непереборні, істотні обставини, перешкоди чи складнощі, що унеможливили своєчасне звернення ТОВ до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року. Таким чином, подання Позивачем апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду лише 5 березня 2024 року відбулося з пропуском законодавчо встановленого процесуального строку.
• Направлення процесуальних документів адвокату Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 23 січня 2024 року в справі № 922/2081/22 дійшов висновку про те, що з урахуванням положень статті 64 Конституції України, статті 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, скаржник помилково ототожнює направлення процесуальних документів адвокату, представнику позивача у справі, із безпосередньо направленням таких документів позивачу. Водночас, таке направлення не звільняє представника відповідача від виконання прямо передбаченого положеннями статей 42, 258, 260 ГПК України обов`язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо позивачу у справі.