Мирова угода. Чому суди відмовляють в її затвердженні?

Відбувся просвітницький захід, присвячений Рішенню Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“
25 липня 2025 року

У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 24 липня ц.р. відбувся захід на тему «Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“».

Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти.

Під час заходу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський ознайомив із ключовими аспектами Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“, яке було оприлюднене 9 липня 2025 року.

Як зазначив доповідач, ця справа охоплює чотири міждержавні заяви, три з яких були подані Україною, 2014 та 2022 років (№№ 8019/16, 43800/14, 11055/22) стосовно порушення прав людини Росією в контексті конфлікту на сході України за участі проросійських сепаратистів із весни 2014 року, включаючи викрадення трьох груп дітей та їх тимчасове вивезення до Росії, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Четверта заява була подана Нідерландами у 2020 році стосовно збиття рейсу MH17 над окупованою Росією територією України, що призвело до загибелі всіх, хто перебував на борту, переважно громадян Нідерландів.

У цій справі ЄСПЛ визнав Росію відповідальною згідно з Європейською конвенцією з прав людини за широкомасштабні та кричущі порушення прав людини в Україні, учинені в результаті конфлікту із 2014 року.

У рішенні ЄСПЛ одноголосно постановив, що у зв’язку з конфліктом в Україні у період із 11 травня 2014 року – коли розпочалися бойові дії – до 16 вересня 2022 року – коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини – мали місце систематичні порушення: статей 2 (право на життя), 3 (заборона катування, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), 4 § 2 (заборона примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об’єднання), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції, а також статей 1 (захист права власності) та 2 (право на освіту) Протоколу № 1 до Конвенції.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ, промовець зазначив, що дії держави-агресора свідчать про посягання на незалежність України, становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.

ЄСПЛ також визнав, що Росія несе відповідальність за збиття рейсу MH17 та порушення права на життя жертв катастрофи. Зокрема, Суд дійшов висновку, що дії Росії були проявом зневажливого ставлення до цивільних осіб, які перебували під загрозою внаслідок її ворожих дій. Росія надавала неправдиву і сфабриковану інформацію та обрала тактику перешкоджання спробам з’ясувати причину й обставини катастрофи.

Окремо Микола Гнатовський закцентував, що ЄСПЛ сформулював два індивідуальні заходи, які потребують негайного виконання і мають обов’язкову юридичну силу, як-от:

звільнення і безпечне повернення всіх осіб, позбавлених свободи внаслідок окупації (в’язнів);
створення міжнародного незалежного механізму для повернення всіх дітей, вивезених з України на територію РФ чи окуповану територію, та возз’єднання з їхніми сім’ями або законними опікунами.
Він також зауважив, що питання створення компенсаційного механізму буде предметом подальшого розгляду ЄСПЛ.

Суддя підкреслив, що в цій справі Суд перевірив докази, інформацію, створив опис подій, та наголосив на історичному його значенні.