Мистецтво судової промови або з чого складається успіх виступу в суді? – поради від Олександра Ситникова

Кожен виступ сторони у суді має на меті переконати суд у правильності своєї позиції. Для цього знання законів та судової практики недостатньо, не менш важливим інструментом також є майстерне володіння словом. Те, наскільки ми зможемо правильно подати інформацію по справі, знайти слушні аргументи та слова, і визначить нашу перемогу чи поразку.

Про мистецтво судової промови, її значення та роль розповів під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников.

Розпочав захід лектор із вислову архієпископа Меджа: «Існує три категорії ораторів: одних можна слухати, інших не можна слухати, третіх не можна не слухати».

Олександр Ситников зауважив, що судова промова є лише частиною стратегії захисту в суді на рівні з такими складовими як:

1. Визначення суб’єктного складу спору
2. Визначення предмета позову
3. Перевірка підсудності
4. Встановлення обставин
5. Збір доказів
6. Побудова доводів та аргументів.

Видами судових промов є судові виступи та судові дебати.

Цільова аудиторія в судовому засіданні:

• суддя (судді);
• учасники справи;
• аудиторія в залі.

Готуючи судову промову, слід опрацювати наступні питання:

• • Тема, ціль, план;
• • Ретельна підготовка: знання матеріалів справи;
• • Побудування доводів та аргументів промови;
• • Визначення чітких часових рамок;
• • Сценарій виступу;
• • Апробація виступу (тренування, запис, контроль).

Універсальна формула судової промови складається зі:

1. Вступу
2. Основної частини (контенту)
3. Кульмінації – висновку.

Олександр Ситников підкреслив, що не варто недооцінювати значення вступної промови, адже від неї залежить:

• Чи подолаємо ми хвилювання (якщо спокійно почнемо, то набудемо впевненості у своїх силах);
• Чи зуміємо налагодити контакт з аудиторією;
• Чи зможемо зацікавити слухачів і привернути їх увагу;
• Чи зуміємо стисло висвітлити тему виступу та визначити основні питання та проблеми.

Розповідаючи про структуру виступу, лектор наголосив на необхідності:

1. Визначення теми: вибір вдалої назви виступу, формулювання головної ідеї виступу;
2. Підготовка плану, який структурує основні думки виступу та дозволить розкрити тему надалі;
3. Написання тез (блоків, тегів) у вигляді коротких смислових речень, що допоможе логічно і послідовно викласти основний матеріал;
4. Викладення основного змісту виступу, підготовка в письмовому вигляді з розкриттям всіх деталей теми (навіть упереджаючи запитання аудиторії). Чим більше матеріалу, тим більше можливостей розкрити тему (вирізати, відкинути, скоротити набагато легше, коли є достатньо матеріалу);
5. Формулювання висновків – узагальнення головних думок і підбиття підсумків.

Для судової промови важливі також:

1. Імідж (зовнішній вигляд теж має значення);
2. Структура виступу (зміст, голос, тіло (жести, міміка);
3. Привернення уваги (паузи, гучність, наголоси, риторичне питання, приклади);
4. Вольові якості: бути наполегливим, шукати можливість сказати, йти до кінця, виборювати свій час, виступати за кожної нагоди.

Окрема увага під час заходу була зосереджена на співпраці з учасниками шляхом залучення їх до активного обговорення та виконання практичних завдань, зокрема, було запропоновано скласти психологічний портрет судді, а також надано порадник «Як подолати свій страх перед публікою?».