На розгляді апеляційного суду 30 липня два позови Фонду на понад 600 мільйонів грн

Цього тижня суди різних інстанцій розглядають позови Фонду гарантування вкладів та банків під його управлінням до пов’язаних осіб та власників 10 банків, що виводяться з ринку. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях.

Зокрема, 30 липня Північний апеляційний господарський суд продовжить розгляд 2 справ:

• апеляційної скарги Фонду гарантування у справі №910/9851/20 – позов до пов’язаних осіб ПАТ «БАНК «ТРАСТ» на 394,9 млн грн. Під час здійснення процедури ліквідації банку Фондом встановлено, що керівники банку здійснювали ризикову діяльність, яка суперечила інтересам ПАТ БАНК «ТРАСТ» та його кредиторам і тим самим банку завдано збитків на вказану суму. Фактично основним ресурсом для надання кредитів у 2013-2015 роках були кошти, залучені у фізичних осіб, а в структурі активів основною складовою були кредити, надані клієнтам банку без належної перевірки їх платоспроможності. Як наслідок, здійснення активних операцій з кредитування фізичних осіб без належного забезпечення призвели до втрати банком ліквідності, неможливості виконання зобов`язань перед вкладниками, визнання банку неплатоспроможним та завдання  шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам;
• апеляційної скарги Фонду на рішення суду першої інстанції за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «БАНК «КОНТРАКТ» про відшкодування збитків у розмірі 210,9 млн грн (справа №910/6442/23). Після запровадження у цьому банку тимчасової адміністрації у 2015 р. було виявлено низку махінацій. Зокрема, протягом жовтня 2014 – лютого 2015 рр. значна кількість фізичних осіб масово знімала через касу банку кошти, що попередньо перераховувалися від клієнтів Банку-юридичних осіб. Всі зазначені фізичні особи мали спільні ознаки, зокрема, працювали на низькооплачуваних посадах та делегували права розпоряджатися своїми рахунками третім особам. Таким чином було значно збільшено суму відшкодування за рахунок Фонду.

Крім того, напередодні запровадження у ПАТ Банк «КОНТРАКТ» тимчасової адміністрації його керівництво здійснювало розпродаж майна банка без фактичного надходження коштів на рахунки.