НААУ: законопроєкт про відповідальність за погрози чиновникам може створити правову невизначеність

У Національній асоціації адвокатів України заявили про ризики правової невизначеності у зв’язку з законопроєктом №14372, яким пропонується внести зміни до статті 346 Кримінального кодексу України.

Документ передбачає розширення складу злочину та запровадження відповідальності, зокрема, за публічні заклики або підбурювання до насильства щодо державних і громадських діячів.

Ризик розмиття поняття «погроза»

В НААУ звертають увагу, що запропонована деталізація поняття «погроза» може створити надмірне нормативне навантаження та розмити межі кримінальної відповідальності.

Автори ініціативи пропонують прямо закріпити, що погрозою вважатиметься висловлення будь-яким способом — усно, письмово, жестами, через інтернет, шляхом демонстрації зброї чи зображень.

Втім, у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу наголошують: чинна судова практика вже виробила підходи до тлумачення цього поняття. Зокрема, Верховний Суд у постанові ККС ВС від 24.05.2021 (справа №706/882/19) роз’яснив, що форма вираження погрози не обмежується словесним повідомленням і може проявлятися через дії, жести або демонстрацію предметів, якщо вони об’єктивно створюють у потерпілого переконання в реальності небезпеки.

На думку адвокатської спільноти, додаткова деталізація фактично дублює вже усталені підходи та може ускладнити сприйняття норми.

«Коментування» і «підтримка»: оціночні категорії

Дискусійними в НААУ назвали також положення щодо криміналізації «коментування, підтримання або схвалення» матеріалів із публічними закликами до насильства.

Адвокати наголошують: такі терміни мають оціночний характер і не містять чітких критеріїв кримінально караної поведінки. За відсутності безпосередніх закликів до насильства або підбурювання до його вчинення відповідні висловлювання не можуть автоматично вважатися злочином.

Питання пропорційності санкцій

Окремо в профільному комітеті НААУ звернули увагу на доцільність запровадження довічного позбавлення волі за відповідні злочини. На їхню думку, без належного обґрунтування це може створити дисбаланс санкцій та суперечити принципам пропорційності й системності кримінального законодавства.

У НААУ наголошують, що законопроєкт потребує додаткового концептуального та техніко-юридичного доопрацювання.