Незаконне усиновлення українських дітей з інтернатів Криму: ЄСПЛ комунікував заяву УГСПЛ

Європейський суд з прав людини повідомив уряд рф про заяву щодо десяти українських дітей та запросив надати свої зауваження до 31 липня 2025 року.

Українська Гельсінська спілка з прав людини подала заяву від імені десяти українських дітей проти Росії (заява № 6719/23), яку нещодавно ЄСПЛ комунікував російському уряду. В ній йдеться про десять українських дітей, вивезених із Криму після окупації півострова у 2014 році. Європейський суд з прав людини призначив термін до 31 липня 2025 року для подання Росією своїх зауважень. 

Інтереси заявників у справі представляє адвокат Сергій Заєць, експерт УГСПЛ. Ось що він розповів про значення справи та очікувані результати.

Суть справи

Справа стосується десяти українських дітей, які народилися в період з 2009 по 2013 рік і на момент окупації Криму у 2014 році перебували в дитячих закладах півострова. Після встановлення Росією контролю над Кримом, цим дітям примусово нав’язали російське громадянство, виставили їх на всиновлення, і, ймовірно, вони були усиновлені.

Попри численні запити української влади, інформація про місце перебування цих дітей з 2014 року відсутня. Вік дітей на момент окупації складав від одного до п’яти років.

За словами адвоката Сергія Зайця, ключові порушення, вчинені Російською Федерацією, включають:

• Захоплення дітей, які утримувалися в інтернатах, разом із територією Кримського півострова
• Примусову зміну їхнього громадянства на російське
• Передачу дітей на усиновлення росіянам

— Найбільше вражає зухвалість поведінки Росії: насправді такі дії якщо формально і не є геноцидом, то точно межують з ним: вони стирають ідентичність дітей.

Правова позиція

Скарга ґрунтується передусім на статті 8 Європейської конвенції з прав людини, яка є ключовою в контексті нав’язаного громадянства і примусового усиновлення.

— Ці діти були позбавлені права на свою ідентичність як громадяни України, — зазначає адвокат Сергій Заєць. Він також наголошує на зухвальстві дій російських властей, порівнюючи їх з історичними практиками насильницького асимілювання.

Також заява посилається на статтю 5 щодо права на свободу та особисту недоторканність, оскільки діти фактично утримувалися російською владою після встановлення нею контролю над Кримом.

Масштаб проблеми

Після окупації Криму у 2014 році понад 4000 дітей, позбавлених батьківського піклування, були автоматично оголошені громадянами Росії. Попри запити українського уряду, Росія відмовилася передати дітей українській стороні та ініціювала процедури всиновлення.

— Вони фактично перетворюють їх на ворогів власної держави. Таке вже бувало в історії, коли викрадених українських дітей перетворювали на вояків, які не пам’ятали свого походження і були готові воювати навіть проти своїх рідних, не знаючи про те, що це рідні, — ділиться Сергій Заєць.

Очікування та можливі наслідки

Попри те, що Росія вийшла з-під юрисдикції ЄСПЛ у вересні 2022 року, правозахисники вважають справу важливою і очікують позитивного рішення.

— Ми очікуємо позитивне рішення. Безумовно, рішення у цій справі буде як мінімум стримуючим фактором: воно створюватиме ширшу хвилю тиску на РФ і також підсилюватиме кримінальне переслідування в МКС Владіміра Путіна і Марії Львової-Бєлової, — зазначає адвокат.

Суд надав справі пріоритет, а також забезпечив анонімність та конфіденційність відповідно до Правил 41, 47 § 4 і 33 § 2 Регламенту Суду, щоб захистити інтереси неповнолітніх заявників.

— Оскільки Росія вже не перебувала під юрисдикцією ЄСПЛ і продемонструвала небажання виконувати його рішення, то застосування Правила 39 було тим засобом, який міг би надати справі публічність, привернути увагу і в такий спосіб зменшити обсяг порушень прав дітей Росією.

Хоча Суд і відмовив у застосуванні Правила 39, він випустив з цього приводу прес-реліз, яким привернув увагу до проблеми. Це викликало певний резонанс і результат було частково досягнуто.

Щодо питання виконання можливого позитивного рішення ЄСПЛ в умовах, коли Росія не визнає його юрисдикцію, Сергій Заєць підкреслює: «Питання виконання рішень ЄСПЛ — це питання, яке відкладене, але не зникле, його час ще прийде».