Нездійснення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку: чи загрожує штраф 41 730 грн?

16 квітня 2019 року Другим апеляційним адміністративним судом було винесено постанову у справі №  440/3821/18, якою встановив, що грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки не належить до мінімальних державних гарантій.

Однією з «найстрашніших санкцій» для роботодавця є штраф за недотримання мінімальних соціальних гарантій, оскільки ніхто ніколи не знає що це за гарантії та як уникнути штрафу розміром 41 730 грн.

Другий апеляційний адміністративний суд конкретизував проблемну гарантію, яка мала подвійне тлумачення і надавала можливості Держпраці розуміти норму звичайно не на користь роботодавця.

Мова йде про таку мінімальну державну гарантію як грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку. Пропонуємо розібратися в позиції суду та надати власну оцінку такому рішенню.

1. Грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку не належить до мінімальних державних гарантій 

Суд встановив, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені цією статтею є мінімальними державними гарантіями.

Грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку не є нормою чи гарантією в оплаті праці, що передбачена ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці».

Питання оплати праці врегульовані главою VII КЗпП України, у той час як гарантії та компенсації встановлені главою VIIІ КЗпП України.

Глава VIIІ КЗпП України, визначаючи гарантії та компенсації, не містить положень щодо виплати грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки при звільненні працівника, яка передбачена ч. 1 ст. 83 КЗпП України, так само як і ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», що містить перелік норм оплати праці.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відпустки», державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ототожнення державних гарантій, пов’язаних із відпусткою, та мінімальних державних гарантій в оплаті праці, є помилковим.           

2. Нездійснення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку не передбачає штраф розміром 41 730 грн

Оскільки грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку не є нормою чи гарантією в оплаті праці, що передбачена ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», то таке порушення не передбачає  штрафу, передбаченого абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Звертаємо увагу, що нездійснення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку є порушенням ч. 1 ст. 83 КЗпП України, а отже належить до «порушень інших вимог трудового законодавства» та передбачає штраф у розмірі 4 173 грн.

Отже, Другий апеляційний адміністративний суд зменшив розмір санкції у 10 разів, що, звичайно, є приємною новиною для роботодавців.

Однак, за апеляційною інстанцією є касація,  а отже норма, яка породила стільки питань, ще досліджується, і  остаточне рішення відносно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» ще попереду.