ОЕСР відзначила високий прогрес України у зміцненні незалежності судової влади: оприлюднено результати нового моніторингу

Україна демонструє суттєвий прогрес у реформуванні судової системи — про це свідчать результати п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій, проведеного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). За напрямом «Незалежність судової влади» Україна отримала 57,4 бала зі 100, що є високим рівнем відповідності міжнародним стандартам.

Про це повідомляє: Національне Агентство з Запобігань Корупції.

У звіті наголошується, що за період оцінювання Україна відновила ключові процеси суддівської кар’єри та дисциплінарних процедур, сформувавши необхідну інституційну та правову базу. Зокрема, експерти ОЕСР позитивно відзначили оновлену конкурсну модель добору суддів та запуск роботи нових складів Вищої ради правосуддя та ВККС, створених за участю міжнародних фахівців.

Моніторинг показав, що добір та призначення суддів відбуваються на конкурентній основі з чітко визначеними вимогами і відкритими оголошеннями вакансій. Одним із важливих кроків стали Єдині показники оцінки доброчесності та професійної етики, затверджені наприкінці 2024 року. Вони мають уніфікувати підходи ВРП, ВККС та ГРД, однак викликом залишається їх повноцінне практичне впровадження.

Серед досягнень ОЕСР також виокремила запуск нової системи дисциплінарного провадження. Створення Служби дисциплінарних інспекторів дозволило розділити функції перевірки скарг і ухвалення рішень та надати пріоритетність найбільш суспільно значущим справам. Законодавство України, як зазначено у звіті, забезпечує суддям необхідні процедурні гарантії — право бути вислуханим, надавати докази, захист і можливість оскарження.

Попри значний прогрес, окремі виклики залишаються актуальними. Серед них — завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, призначених до 2016 року, заповнення вакантних посад та вдосконалення підстав для дисциплінарної відповідальності.

Окрім судової системи, моніторинг охоплював дев’ять ключових сфер антикорупційної політики. Оцінювання здійснювалося відповідно до нової методології, що враховує міжнародні стандарти, критерії ефективності та попередні рекомендації ОЕСР.