Особливості блокування коштів на рахунках боржників: роз’яснення від Мін’юсту

Виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон). Він зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом першим частини першої статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно з частиною другою статті 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку визначеному статтею 35¹ Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

В постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.

Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений статтею 59 Закону. Зокрема, частиною другою зазначеної статті Закону передбачено, що виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, частиною п’ятою статті 59 Закону передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Водночас слід зазначити, що Законом не передбачено заборони щодо звернення стягнення на кошти військовослужбовців.

Також повідомляємо, що збільшення кількості звернень з питань накладення арешту на кошти боржників та зняття арешту з коштів на рахунках боржників, спричинено прийняттям 11.04.2023 Верховною Радою України Закону України № 3048-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» (далі – Закон № 3048-ІХ) (набрав чинності 06.05.2023), яким внесено зміни до пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Цією редакцією змінено порядок розпорядження фізичними особами – боржниками коштами, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Внесеними змінами передбачено, зокрема, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

фізичні особи – це боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, які можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа – боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи – боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа – боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа – боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи – боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

• надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
• перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи – боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи – боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Міністерство юстиції України