Особливості відшкодування шкоди завданої збройною агресією рф юридичним особам в Україні: роз’яснення адвоката

Про особливості відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації юридичним особам в Україні розповіла доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ Дарина Кравчук під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації юридичним особам в Україні, а саме:

• 1.    Правові шляхи одержання компенсації за завдану шкоду.
• 2.    Порядок звернення до національних судів, правові особливості формування доказової бази та межі відповідальності росії: національна судова практика.
• 3.    Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?
• 4.    Щодо відсутності судового імунітету у російської федерації
• 5.    Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?
• 6.    До якого суду варто звертатися?
• 7.    Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації?
• 8.    В чому полягає проблематика повідомлення відповідача?
• 9.    Відшкодування майнової шкоди (обґрунтування та доказова база).

У рамках характеристики відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації юридичним особам акцентовано на наступному:

1.    Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?

• Міжнародно-правовий аспект:

Ст. 91 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року: Сторона, що перебуває у конфлікті й порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати завдані збитки, якщо для цього є підстави. Вона несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил.

• Національно-правовий аспект:

Ст. 5 ч. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.

Ст. 5 ч. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: Держава Україна не несе відповідальності за незаконні дії Російської Федерації чи її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях або за прийняті ними незаконні рішення.

2.    Щодо відсутності судового імунітету у російської федерації

• Зміст судового імунітету держави полягає в тому, що будь яка держава, як суверен, не може бути підпорядкована судовій юрисдикції іншого суверена (іншої держави) окрім випадків, коли держава з власної волі погодилась підпорядкувати себе юрисдикції іноземних судів.
• Європейська конвенція про імунітет держав, прийнята Радою Європи 16 травня 1972 року та Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнята резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї ООН 2 грудня 2004 року, передбачають, що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суд.
• Російська Федерація, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування.
• Таким чином, Суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічну позицію щодо непоширення на Російську Федерацію судового імунітету при розгляді справ щодо відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України, викладено в постанові Верховного Суд від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, що згідно приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України має бути враховано при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

3.    Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?

Звертаючись із позовами до рф, позивачі у справах за позовами до держави-агресора про відшкодування заподіяної майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування у полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, що передбачено пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

4.    До якого суду варто звертатися?

1. Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» (Підстави визначення підсудності справ судам України), – суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

2. Згідно приписів ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право», – права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

3. З вищевикладеного вбачається, що спір про відшкодування майнової шкоди, завданої збройною агресією рф підсудні саме національним судам України.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

5. Відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

5.Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації?

Згідно з вимогами господарського процесуального законодавства позивач, подаючи позов до суду, повинен надати докази подання позовної заяви з додатками до відповідача (п.1 ч.1 cт.164 ГПК України).

Думки судів розділилися:

• Потрібно повідомляти відповідача-рф(справа № 927/228/24)

Суд дійшов висновку зобов’язати позивача здійснити переклад на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2024 у справі N 927/228/24 та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації – pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

• Не потрібно повідомляти відповідача-рф (справа № 911/1832/22 )

Суд дійшов висновку, що відповідно до листа Міністерства юстиції України “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” N 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, не рекомендується здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

6.    В чому полягає проблематика повідомлення відповідача?

На прикладі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2024 у справі № 927/228/24:

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області із позовом до російської федерації в особі представницького органу Почесного консульства російської федерації в Чернігові, Міністерства юстиції російської федерації, Міністерства оборони російської федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку зі збройною агресією у розмірі 320 250 759 700,00 грн. що за курсом НБУ на дату оцінки складає 10 939 244 544,00 Євро.

Позиція Суду : Так, з листа від 04.09.2022 N 71/17-500-67127 Міністерства закордонних справ України “Щодо вручення судових документів на території РФ” вбачається, що через повномасштабну агресію РФ проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвано, а всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України евакуйовано з території держави-агресора. З огляду на зазначене, наразі унеможливлено надання органами дипломатичної служби України сприяння щодо передачі судових документів російській стороні. Крім того, листом від 06.10.2022 Міністерство юстиції України повідомило суд, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 N 71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв’язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Оскільки і Україна, і РФ, є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.65, рахуючи, що з 25.02.2022 припинений обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з РФ, суд вважав за необхідне зобов’язати позивача здійснити переклад на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2024 у справі N 927/228/24 та направити скан-копії перекладу ухвали про відкриття провадження в справі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації – pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща. Повідомлення відповідача про відкриття провадження в справі та призначення підготовчого засідання здійснювалися через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://cn.arbitr.gov.ua/) та шляхом направлення скан-копії перекладу ухвали про відкриття провадження в справі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності на електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації – pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

Таким чином Суд ухвалив: Зобов’язати позивача здійснити переклад даного рішення на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації – pr@minjust.gov.ru та в Посольство Російської Федерації в Республіка Польща.

7.    Відшкодування майнової шкоди (обґрунтування та доказова база)

На прикладі справи № 922/1059/22:

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до російської федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку зі збройною агресією у розмірі 3 832 500,00 грн.

Докази факту завдання шкоди: Правовстановлюючі документи на майно; Витяг з ЄРДР; Звернення позивача до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка”” щодо виплати страхового відшкодування за знищення автомобіля; Наявність інформації щодо знищення автомобіля у ЗМІ.

Докази розміру завданої шкоди: Наявність специфікації , в якій зазначено суму знищеного автомобіля;

Мотиви з яких виходив Суд: Протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії рф проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено на законодавчому рівні. Так, саме внаслідок розстрілу російськими військами автомобіль, марки Mercedes-Benz, який належав позивачу на праві власності, згорів повністю, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесеними 04 березня 2022 року. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 3 832 500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

(Рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2023 у справі № 911/1832/22)

8. Потенційні варіанти виконання рішення національного суду:

• Міжнародний компенсаційний механізм:

• Міжнародний реєстр збитків
• Комісія з розгляду заяв
• Компенсацій ний фонд

• Визнання і надання дозволу на виконання цього рішення за кордоном,враховуючи принцип «alter ego»:

Якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego («другим я») такої держави, на майно, формально належне такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави (суд нехтує формальною відокремленістю майна цієї юридичної особи від майна держави). Зокрема, врахуванню підлягають критерії: чи утворена компанія для виконання комерційних цілей; чи виконує компанія функції, притаманні державним органам (тобто здійснює публічну функцію, не характерну для приватних осіб); чи здійснює така компанія інші види діяльності та чи є вони основними / самостійними, або носять допоміжний характер до виконання нею публічної функції; яким є ступінь контролю з боку держави; чи відокремлене майно компанії від майна держави (наприклад постанова КГС ВС від 20 липня 2022 року у cправі № 910/4210/20).

9. Висновки:

• Відповідальність за шкоду нанесену війною в Україні повинна нести ВИКЛЮЧНО рф;
• Юридичні особи, що зазнали збитків, можуть звертатися до господарських судів за захистом своїх порушених прав. Звертатися слід за місцем розташування зруйнованого (викраденого, або такого, доступ до якого обмежено через тимчасову окупацію);
• Відповідачем у цій категорії справ доцільно зазначати російську федерацію в особі її представницьких органів (міністерства юстиції російської федерації, міністерства оборони російської федерації, генеральної прокуратури російської федерації тощо);
• Надсилання копії позовної заяви з додатками до відповідача є обов’язковим;
• Судовий збір покладається на відповідача,тобто рф;
• Наявність потенційного варіанту виконання рішення національного суду шляхом міжнародного компенсаційного механізму або за принципом «alter ego».