Передача інформації представнику ворожої держави з метою завдати шкоди суверенітету, територіальній цілісності чи безпеці України підпадає під ст. 111 КК України як державна зрада, оскільки свідчить про активну підривну діяльність.

Суди попередніх інстанцій визнали підсудного винним за ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки він через «Вайбер» передав представнику ворожої держави координати об’єктів військової інфраструктури, навчальних закладів, установ правоохоронних органів та інших важливих об’єктів. Захисник у касаційній скарзі стверджував, що ці дії можуть охоплюватися ч. 3 ст. 114-2 КК України, яка обвинуваченому не пред‘являлась.

Джерело: Судова влада України.

Верховний Суд залишив рішення без змін, пояснюючи, що передачу інформації слід кваліфікувати за ст. 111 КК України, якщо вона свідчить про умисел завдати шкоди безпеці України. Такі дії виходять за рамки складу злочину, передбаченого ст. 114-2 КК України.

Діяльність обвинуваченого носила систематичний характер, відбувалася на замовлення представника ворожої держави, а також включала передачу інформації з особистої ініціативи і прохання надати зброю для підтримки ворога. Верховний Суд зазначив, що умисел обвинуваченого очевидно виходив за межі разових дій, що свідчить про прагнення до підривної діяльності та ототожнення себе з цілями ворога. Це дозволяє кваліфікувати його дії як державну зраду за ст. 111 КК України, без застосування ст. 114-2 КК України.