Підстави обмеження особи у праві виїзду за межі України у разі наявності непогашеного грошового зобов’язання

Багатьох громадян цікавить питання, що стосується порядку встановлення обмеження на виїзд за кордон та порядок його припинення. Це питання актуальне для багатьох наших співвітчизників, які мають заборгованість по кредитах або перед комунальниками. Не будемо піднімати питання по заборгованості по аліментах, бо в ньому законодавці нарешті дійшли згоди, та ведуть запеклу боротьбу з такими неплатниками. Наявність грошового зобов’язання ще не є підставою для того, щоб боржник не мав права пересікати державний кордон України. Щоб обмежити його у праві виїзду, потрібне поєднання декількох пов’язаних факторів, що свідчать про невиконання судового рішення та ухилення від виконавчого провадження.

У першу чергу, боржники повинні знати, що на їх захисті стоїть Конституція України, а саме ст. 33. На підставі діючої норми Конституції ще в 1994 році законодавці прийняли Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами та доповненнями). Конституція гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законодавці цьому питанню приділили увагу, та в ст. 6 Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»  встановили підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Однією із таких підстав є ухилення особи від виконання зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням. Ключова фраза – «покладених на неї судових рішень». Тобто, повинне бути рішення суду, яке забороняє громадянину його виїзд за межі України, і подальші дії виконавчого провадження.

Щоб детальніше розглянути це питання щодо громадянина з грошовою заборгованістю, необхідно індивідуально вивчити ситуацію, адже кожен випадок відрізняється.

Що означає судове рішення для громадянина-боржника?

Саме по собі рішення суду про стягнення грошових коштів (кредита, оплати комунальних послуг тощо) ще не є підставою для обмеження права на виїзд з України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими для виконання боржником. Але якщо воно не виконується добровільно, стягувач може звернутися з заявою про відкриття виконавчого провадження (до ДВС або приватного виконавця).

Виконавче провадження відносно боржника полягає у здійсненні виконавцями (державними або приватними) дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII це є дії примусового характеру. Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Це питання вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця (ч.1 ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України). Подання має обов’язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань.

Детальний порядок подання виконавцем заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України регулюється Розділом XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.

Про свої дії, а саме про направлення до суду такого подання, виконавець повідомляє боржника. Проте судовий розгляд цього клопотання здійснюється без виклику та повідомлення сторін, стягувача та боржника.

Підстави для обмеження виїзду

Для встановлення обмеження у праві виїзду за межі України потрібні обґрунтовані підстави:

• рішення суду про стягнення боргу, яке набрало законної сили;
• постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду;
• відомості про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань за рішенням суду;
• ухвала суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, прийнята за результатами розгляду подання виконавця.

Таким чином, обмежити громадянина-боржника у праві виїзду за межі України у разі наявності непогашеного грошового зобов’язання можна лише при його ухиленні від виконанні рішення суду, про що має бути ухвала суду за результатами розгляду клопотанням державного чи приватного виконавця.