Плануються зміни до законодавства про медіа

У парламенті зареєстровано законопроект № 12111 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа», яким пропонується наступне.

• Вдосконалити значну процедурну частину медіарегулювання. Зокрема, уточнюється порядок призначення та звільнення Верховною Радою членів Національної ради. Велика частина змін стосується покращення реєстраційних та ліцензійних процедур: розширюється перелік відомостей, що самостійно вносяться суб’єктами у сфері медіа до Реєстру медіа; прибираються дублюючі повідомлення від регулятора суб’єктам у сфері медіа до введення в експлуатацію електронного кабінету; ⁠збільшується строк розгляду заяви про реєстрацію медіа до 60 днів; прибирається зайвий обов’язок для суб’єкта у сфері медіа подавати заяву для отримання витягу з Реєстру при реєстрації. Насамкінець, конкретизуються статті щодо призначення та проведення перевірки.
• Покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України. Дві новели законопроєкту стосуються вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, а також запровадження на час війни механізму оцінки Національною радою відповідності вимогам Закону контенту (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора) онлай-медіа, які звертаються за реєстрацією.
• Чітко визначити статус спеціалізованих друкованих видань. Критерії віднесення до таких і вимоги до їх поширення має визначити Національна рада в своєму підзаконному акті, вони підлягатимуть обов’язковій реєстрації і за порушення правил поширення вводитиметься відповідальність. Щодо преси також одна новела стосується спрощення надсилання контрольних примірників до регулятора – не обов’язково всі, а тільки на вимогу Нацради. Поряд з цим уточняється, що редакції мають виконувати вимоги іншого законодавства щодо надсилання обов’язкових примірників до визначених бібліотек та наукових установ.
• Привести у відповідність до вимог ЄС питання фінансування Національної ради, як однієї з основних складових її незалежності. Так, Директива євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від Уряду. Натомість, на сьогодні, заробітна плата членів і членкинь обраховується згідно Постанови КМУ №304, а всі норми-гарантії фінансування із Закону України «Про медіа» зупинено законом про бюджет. Єврокомісія у своїй Доповіді у 2023 році звертала увагу на необхідність покращити фінансування медіарегулятора. Тому, законопроєктом пропонується саме на рівні закону, на час війни, визначити вдвічі зменшенні посадові оклади членів і членкинь в порівнянні із загальними нормами закону. Це гарантуватиме незалежне від Уряду вирішення цього питання та підвищить заробітну плату. Тобто змінити заробітну плату членів Нацради з теперішніх 50 тис грн до близько 80 тис грн, а не якихось захмарних сум.
• Покращити незалежність регулятора в частині його нормотворчої діяльності, а також автономності процедур, які визначено Законом України «Про медіа».
• Розширення предмету спільного регулювання розробками рекомендацій щодо відповідального використання систем штучного інтелекту у сфері медіа, прописування взаємного обов’язку постачальників та мовників щодо укладення договору на постачання електронних комунікаційних послуг і заборони відступати від Типових умов такого договору (з правом конкретизувати їх).

Очікується, що ці зміни мають покращити правову визначеність і медіарегулювання, ґрунтуючись на півторарічному досвіді імплементації і застосування Закону України «Про медіа».