Побудова аргументів та доводів позовної заяви: алгоритм від адвоката

Правильно визначені вимоги, вбудовані у структуровану форму (позов), які підкріплені певними доводами (доказами) та обґрунтовані переконливими аргументами – це крок до успіху у захисті своїх прав у суді.

Як будувати аргументи та доводи у позовній заяві з’ясовували адвокати під заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Лектором вебінару виступив Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.

Під час вебінару увагу слухачів було сфокусовано на наступному:

1. До мотивувальної частини позовної заяви висуваються процесуальні вимоги, передбачені статтею 160 КАСУ, а саме загальні та спеціальні.

2. Процес обґрунтування позову включає в себе:

• встановлення обставин та їх фіксування;
• збір доказів та їх оцінка в мотивувальній частині позову;
• побудування аргументів позову та їх фіксація в позовній заяві;
• нормативно-правове обґрунтування (аналіз та тлумачення норм права, які вважаєте за необхідне застосувати у справі);
• висновки щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
• оформлення позовної заяви.

3. Сфера застосування процесу мотивування відповідно до КАСУ передбачає:

• відхилення або врахування доказу (групи доказів);
• прийняття або відхилення аргументів;
• застосування (незастосування) норм права;
• висновків по певним обставинам справи.

4. Сфера застосування процесу обґрунтування відповідно до КАСУ передбачає:

• встановлення обставин;
• підтвердження певними фактами;
• доведеності певними доказами.

5. Говорячи про відмінності обґрунтування від мотивування, слід зважати на такі особливості:

• Об’єкт обґрунтування – обставини по справі (предмет спору), об’єкт мотивування – висновки суду щодо встановлених обставин, застосування норм права, результатів розгляду справи;
• Мета обґрунтування – доведення твердження (вимог, заперечень) певними фактами, мета мотивування – констатація вже доведених фактів висновками;
• Методи обґрунтування – дослідження, аналіз, оцінка, методи мотивування – дослідження, аналіз, висновки.

6. Джерелом доводів та аргументів є юридичні факти, які підтверджують:

• наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача;
• належність спірного права позивачу;
• наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами;
• реальність порушення прав;
• правові наслідки порушення прав;
• наявність інших обставин по справі.

7. Будь-який аналіз та пошук аргументу розпочинається із правильного формулювання проблеми (питання, завдання), яку необхідно проаналізувати та вирішити шляхом побудови певних фактів та суджень.

8. Процес аргументування складається з таких аспектів:

• Логічний – пізнання відбувається за законами мислення та внутрішнім переконанням позивача.

• Правовий – право на судовий захист реалізується через структуровану та логічно побудовану форму звернення до суду – позовну заяву з вимогою розв’язання правового спору та ефективного захисту порушених прав, за допомогою норм матеріального та процесуального права.