Податкові перевірки–2026: коли фіскальний контроль стає інструментом антикорупційної політики

У 2026 році податковий контроль в Україні перестає бути суто фіскальним механізмом. Держава дедалі активніше інтегрує його в антикорупційну політику, а це означає нові ризики та нові правила гри для бізнесу.

Йдеться насамперед про спеціальні норми Податкового кодексу України, що визначають податкові наслідки операцій, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовим особам — у тому числі посадовцям іноземних держав. Фактично податковий контроль починає працювати не лише з цифрами, а й із поведінкою платника.

Що змінюється у підходах до перевірок

У 2026 році в центрі уваги контролюючих органів опиняється не тільки формальна правильність обліку, а й економічна сутність операцій.

Ключові акценти перевірок:

-реальний зміст господарських операцій, а не лише їх документальне оформлення;

-фактичні дії сторін договорів;

-джерела формування витрат;

-вплив таких витрат на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Додатковий фактор — поява офіційного переліку обставин, які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди. Це створює для контролюючих органів чіткіші орієнтири для аналізу діяльності платників.

Важливу роль відіграватиме й інформаційна взаємодія між Державна податкова служба України та Національне антикорупційне бюро України. Обмін даними між відомствами фактично розширює підстави для проведення документальних і позапланових перевірок.

Які ризики для бізнесу

Для компаній це означає:

зростання ймовірності донарахувань податку на прибуток;

застосування штрафних санкцій;

ініціювання позапланових перевірок у разі встановлення зв’язку між податковими показниками та фактами можливого надання неправомірної вигоди;

репутаційні ризики у разі публічного розголосу.

Особливу увагу варто приділити операціям із нерезидентами, агентським договорам, маркетинговим і консультаційним послугам, а також витратам, економічна доцільність яких може викликати запитання у перевіряючих.

Що це означає на практиці

Нові підходи фактично формують підвищені вимоги до:

зберігання первинних документів;

внутрішніх процедур погодження витрат;

систем податкового комплаєнсу;

антикорупційної політики компанії;

своєчасного реагування на запити контролюючих органів.

Бізнесу варто розглядати податкову безпеку вже не лише як питання бухгалтерії, а як частину комплексної системи ризик-менеджменту.

.