Податкові перевірки: результати дослідження Ради бізнес-омбудсмена

Рада бізнес-омбудсмена провела дослідження щодо феномену податкових перевірок, ґрунтуючись на статистиці звернень підприємців щодо оскарження результатів податкових перевірок за останні сім років, а також статистиці і звітах органів ДПС, дослідила як вплив податкових перевірок на бізнес-середовище, так і результати для держави в розрізі  надходжень до бюджету.

Результати дослідження, зокрема, наступні:

• Бізнес та професійна спільнота здебільшого сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави, оцінюють свою довіру до регіональних податкових органів в контексті проведення перевірок на рівні 13%, а до центрального апарату ДПС – 19%.
• Щорічно 99+% податкових надходжень до бюджету забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків, а частка надходжень від донарахованих грошових зобов’язань після 2017 року ніколи не досягала 1% в загальній сумі податкових надходжень.
• Протягом 2017-2021 років у 74% випадків податкові перевірки (за виключенням камеральних) завершувалися складанням актів, а в 2022-2023 роках цей показник зріс до 85%.
• Протягом останніх семи років загальна тенденція результатів фактичних та планових перевірок є сталою: більше 90% цих перевірок завершуються складанням акта. Для позапланових перевірок тенденція є суттєво іншою: якщо в 2017 році більше половини позапланових перевірок завершувались складанням довідок, то з 2018 року пропорція почала змінюватись у бік поступового збільшення актів, досягнувши в 2023 році максимальної позначки – 75%.
• На основі аналізу останніх семи років Рада встановила, що з року в рік існують суттєві “розриви” між сумами нарахувань, узгоджень та фактичними надходженнями до бюджету. Відстрочення моменту узгодження донарахувань впливає на зміну вартості грошей у часі. Зокрема, це стосується сум бюджетного відшкодування ПДВ, які можуть “зависнути” у бюджеті на роки. Адже якщо держава згодом зможе компенсувати собі зміну вартості грошей у часі по донарахованих зобов’язаннях пенею, дзеркальна норма щодо виплати пені бізнесу за затримані суми бюджетного відшкодування зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану. Це свідчить про суттєвий дисбаланс сил, що також не сприяє побудові довірливих відносин та провокує корупційні ризики.
• Щодо адміністративного і судового оскарження результатів податкових перевірок на основі опрацьованих Радою скарг вдалося встановити таке: впродовж 2017-2023 років з-поміж 1430 скарг Рада взяла в роботу 1152 скарги (81%): 408 скарг (35%) Рада закрила у зв’язку із успішним досудовим оскарженням на рівні ДПС, решта ж справ були закриті у зв’язку із недосягненням успіху в процесі адміністративного оскарження. Скаржники Ради звернулися до суду у 644 справах, тобто у ~87% справ, закритих без успіху, і відсоток справ, де результат повністю або у більшій частині на користь бізнесу, становить ~85%. Таким чином, із статистики Ради вбачається, що рівень підтвердження судом рішень процедури адміністративного оскарження складає лише ~15%. Рада вважає, що це може свідчити про досить низький рівень підтверджуваності рішень адміністративного оскарження, враховуючи адміністративні і бізнесові ресурси, що витрачаються впродовж всіх етапів цих тривалих процедур.
• Упродовж 2017-2023 років бізнесу було донараховано 2 млрд грн грошових зобов’язань. У цей час у суді всього перебувало 358.3 млрд грн донарахувань, що, не вдаючись до аналізу причин такого перевищення, є очевидним виявом масового невизнання суб’єктами господарювання результатів податкових перевірок.
• Генерування щороку десятків тисяч актів нерідко є вкрай формалістичними і недостатньо обґрунтованими, значна частина яких не встоює після років у судах, створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження до бюджету України. Такий підхід створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, пов’язані із захистом в межах адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств.
• Впродовж останніх семи років конфігурація ключових проблем довкола податкових перевірок в цілому не змінилася.

Звіт також містить ідеї з приводу покращення існуючого стану речей:

• Формування уповноваженим керівництвом ДПС нового напряму політики для забезпечення застосування принципу верховенства права і практик, що відповідали б засадам пропорційності, обґрунтованості та справедливості результатів податкових перевірок
• Впровадження принципу “спершу консультування”, основною метою якого є комунікація із платниками податків з метою виправлення помилок перед визначенням грошового зобов’язання чи штрафної санкції
• Посилення ролі юридичних департаментів в органах ДПС на етапі податкових перевірок задля здійснення вже на рівні територіального органу ДПС повноцінного аналізу якості висновків, до яких попередньо прийшли аудитори, та для невідкладного врахування їх судових перспектив
• Зменшення кількості справ в адміністративних судах, особливо у місті Києві після ліквідації ОАСК, наприклад, шляхом впровадження альтернативних методів вирішення спорів. З цією метою наразі Рада розширює свої можливості для використання інструментів медіації
• Розробка цільових та амбітних КРІ для вимірювання і підсилення фінальної результативності податкових перевірок (зокрема, після судового розгляду), збільшення прозорості шляхом публікації інформації, доступної для сприйняття й аналізу зацікавленою громадськістю, а також забезпечення постійного зворотного зв’язку від власників бізнесу

Детальніше – на сайті РБО