Поновлення на посаді та стягнення зарплати: ключові аспекти від адвоката

Ключові аспекти поновлення на посаді та стягнення зарплати розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, член Комітету з трудового права НААУ Алла Андрушко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками поновлення на посаді та стягнення зарплати, а саме:

• 1. Право працівника на оплату праці.
• 2. Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
• 3. Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
• 4. Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
• 5. Стягнення середнього заробітку у разі затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.
• 6. Зміст поняття поновлення на посаді.
• 7. Порядок виконання рішення суду про поновлення на посаді.
• 8. Виявлення складних і спірних питань у судовій практиці та законодавстві.

У рамках характеристики поновлення на посаді та стягнення зарплати акцентовано на наступному:

1. Право працівника на оплату праці

Правове регулювання оплати праці:

• Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100 (зі змінами та доповненнями);

• КЗпП України: Глава VII Оплата Праці;

• Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995р. № 108/95-ВР.

2. Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу.

Постанова Верховного Суду України від 08.02.22р. № 755/12623/19:

За умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу він визначається виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Постанова ВС від 14.09.2016 р. за справою № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

3. Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними при правомірному припиненні трудового договору та непроведені при цьому з працівником розрахунку у строки, визначені ст. 116 КЗпП України. Якщо ж підстави припинення трудового договору суд визнає незаконними та поновить працівника на роботі, вимоги про покладення на роботодавця відповідальності згідно зі ст. 117 КЗпП України є безпідставними.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки:

Редакція частини п`ятої ст. 235 КЗпП України до 10 червня 2021 року передбачала, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. У зв`язку з ухваленням ЗУ № 1217-ІХ від 05 лютого 2021 року, що набрав чинності 10 червня 2021 року, були скасовані правові підстави для застосування відповідальності роботодавця за затримку видачі трудової книжки. З огляду на вищезазначене, сьогодні позовні вимоги позивачів щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки не відповідають нормам права.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку видачі копії наказу про звільнення:

Ст. 47 КЗпП «роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу». Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

4. Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку:

– наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною);

– позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Умови звернення до суду в порядку наказного провадження: працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами. Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (пункт 1 частини 1 статті 161 ЦПК України).

Для стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати працівник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу. У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (частина 2 статті 233 КЗпП України.

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати судовий збір не сплачується (п.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

Вказана пільга щодо сплати судового збору, не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанови ВС від 05.05.2020 р. у справі №243/9533/17, від 31.07.2020 р. у справі № 243/9229/17, від 24.02.2021 р. у справі № 136/171/19, від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16).

5. Стягнення середнього заробітку у разі затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді

У разі затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, суд виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (ст. 236 КЗпП України).

6. Зміст поняття поновлення на посаді

Видати наказ «про поновлення особи на посаді» не пізніше наступного дня після оголошення рішення судом (ознайомити під підпис працівника, забезпечити допуск до роботи на відповідній посаді).

Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення (лист Мінпраці № 205/06/187-07).

Згідно із ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження»:

1. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону (Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом трьох робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність).

2. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постанови Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі №465/4679/16 (провадження № 61- 29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61- 12857св18).

У трудовій книжці про поновлення на роботі робиться новий запис (п. 2.10 Інструкції № 58). У графі 3: «Запис під № ___ є недійсний. Поновлений на попередній посаді», у графі 4 – вказати наказ про поновлення на роботі.

7. Порядок виконання рішення суду про поновлення на посаді

Виконати рішення суду в частині поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць слід негайно. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

У роботодавця обов’язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Обов`язок роботодавця видати наказ про поновлення працівника не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Якщо роботодавець не погоджується з рішенням суду про поновлення працівника на роботі, він може оскаржити таке рішення в апеляційному порядку. Ці обставини не звільняють роботодавця від обов’язку негайно виконати рішення суду першої інстанції, тобто поновити працівника на роботі.

Роботодавець повинен не лише видати наказ про поновлення, але і довести це до відома працівника та допустити його фактично до роботи (ВС/КЦС у справі 521/1892/18 від 17.06.2020 р.) Належним виконанням судового рішення про поновлення слід вважати видання роботодавцем про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків і фактично допущення до роботи такого працівника.

8. Виявлення складних і спірних питань у судовій практиці та законодавстві

У разі відсутності працівника на робочому місці після рішення суду про його поновлення на посаді, роботодавець має фіксувати кожен день відсутності актами, паралельно потрібно зв’язуватися з працівником. У табелі обліку робочого часу позначається НЗ і не оплачується.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли роботодавцем видано наказ про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі. Проте законодавець не зобов’язує працівника виходити на роботу наступного робочого дня після оголошення рішення про його поновлення на роботі, як і не вважає, що працівник вже повідомлений судом про поновлення її на посаді рішенням суду.

А тому після видання наказу про поновлення працівника на роботі слід належним чином повідомити про це працівника, ознайомити його з наказом під розписку. Так роботодавець засвідчить факт виконання ним відповідного рішення.

Якщо апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і визнав звільнення працівника правомірним, рішення про поновлення на роботі втрачає свою силу, а працівник вважається звільненим з дати, зазначеної в наказі про звільнення. Роботодавець видає наказ, яким скасовується наказ про поновлення працівника на роботі.

Відповідно до ст.239 КЗпП у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Працівник не зобов’язаний повертати виплачені йому на підставі рішення суду першої інстанції кошти (середній заробіток за один місяць), немає підстав і для повернення заробітної плати, заробленої працівником після його поновлення до скасування рішення суду першої інстанції.

До трудової книжки вноситься запис про скасування попереднього запису про поновлення працівника на роботі: «Запис за таким-то номером є недійсний». У графі 4 вказується номер наказу про скасування наказу про поновлення працівника на роботі.

Висновки:

1. Виконати рішення суду в частині поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць слід негайно. Це рішення повинно виконуватись роботодавцем добровільно та негайно, без додаткового звернення працівника до роботодавця з заявою чи відкриття виконавчого провадження.

2. Поновлення працівника на посаді відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення.

3. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

4. У справах про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачі звільнені від сплати судового збору.